Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Б.А. Страшун. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. Частина загальна. Тома 1-2, 2000 - перейти до змісту підручника

2. ЗАКОНОДАВЧІ ОРГАНИ

Єдині або нижні палати парламентів суб'єктів федерацій та інших державно-автономних одиниць обираються безпосередньо громадянами строком на 2-4 роки. Чисельний склад їх зазвичай не перевищує 40-60 чоловік і нерідко буває меншим, хоча зустрічаються і що налічують сотні депутатів. Наприклад, в Палаті представників Генерального правління (General Court) штату Нью-Гемпшир (США) 400 членів. У ч. 1 ст. 170 Конституції Індії встановлено, що законодавчі збори (єдина або нижня палата парламенту штату) повинна налічувати не більше 500 і не менше 60 членів, обраних в штаті прямими виборами по територіальних виборчих округах. Виборче право при виборах парламентів суб'єктів федерацій та державно-автономних одиниць в одних країнах більш демократично (зокрема, більш низький віковий ценз для пасивного виборчого права), а в інших менш демократично, ніж при виборах центральних, в тому числі федеральних, парламентів. Наприклад, в землях Німеччини для отримання пасивного виборчого права при виборах до ландтагу допускається встановлення цензу осілості, відсутнього на виборах до Бундестагу.
Верхні палати, де вони є, як правило, нечисленні. Наприклад, в США з 50 штатів переважна більшість верхніх палат налічують від 20 до 40 сенаторів. У 19 штатах США дві верхні палати налічують більше 40 сенаторів (максимум 67 сенаторів - у штаті Массачусетс). Як і у прикладі з нижніми палатами легислатур суб'єктів федерації, їх конституції можуть встановлювати додаткові цензи для своїх членів. Зокрема, розд. 2 ст. 4 Конституції штату Каліфорнія 1879 (з наступними змінами) встановлює, що сенат складається з 40 сенаторів, які обираються на чотирирічний строк; Сенат оновлюється по половин кожні два роки. Жоден сенатор не може бути обраний більш ніж на два терміни (депутати нижньої палати - Законодавчих зборів, які обираються на два роки, не можуть обиратися більше ніж на три терміни) *.
* Див: The Constitution of the United States of America and the Constitution of the State of California. - California: Legislative Assembly, 1993, p. 102.
Компетенція, внутрішня організація і процедура парламентів суб'єктів федерацій та державно-автономних одиниць в основному аналогічні тому, що має місце в парламентах центральних. А ось назви парламентів суб'єктів федерацій та державно-автономних одиниць зазвичай відрізняються від назв федеральних парламентів. Так, в США, Індії парламенти суб'єктів федерації іменуються легислатурами (федеральні - відповідно Конгрес і Парламент), у Німеччині та Австрії - ландтагами (федеральні іменуються відповідно Бундестагом і Федеральними зборами), в Бразилії - законодавчими зборами (федеральний - Національний конгрес), в Італії парламенти областей - обласними радами (центральний законодавчий орган називається, як відомо, Парламентом), в Гренландії назву парламенту - Ландстинг (у Данії - Фолькетинг).
Як приклад наведемо положення вже згадуваної нами Конституції Саксонії про Ландтагу (ст. 39-58).
Ландтаг визначений у Конституції як виборне представництво народу. Він здійснює законодавчу владу, стежить відповідно до Конституції за здійсненням виконавчої влади і є місцем політичного волеобразованія.
Депутати представляють весь народ і підпорядковані лише своїй совісті. Гарантується право на опозицію. Як правило, Ландтаг складається з 120 депутатів, що обираються за змішаною пропорційно-мажоритарною системою. Для пасивного виборчого права допускається встановлення цензу осілості в землі. Термін повноважень Ландтагу - п'ять років, але за рішенням 2/3 депутатів він може достроково саморозпуститися; в разі розпуску вибори повинні відбутися протягом 60 днів.
Ландтаг сам визначає час своїх засідань. Його президент може скликати його за своєю ініціативою і зобов'язаний зробити це на вимогу 1/4 депутатів або Державного уряду. Засідання публічні, а закриті проводяться за рішенням 2/3 присутніх депутатів, якщо це запропоновано 12 депутатами або членом Державної уряду. Рішення приймаються, як правило, більшістю поданих голосів у присутності не менше половини депутатів.
Ландтаг обирає свого президента, його заступників, секретарів, утворює постійні комітети і комітет з петицій, може, а на вимогу 1/5 депутатів зобов'язаний створювати слідчі комітети, призначати уповноваженого з охорони інформації. Ландтаг далі обирає таємним голосуванням Міністра-президента, і якщо не зможе зробити цього протягом чотирьох місяців, то розпускається (ст. 60). Передбачений конструктивний вотум недовіри: Ландтаг позбавляє Міністра-президента своєї довіри лише шляхом обрання його наступника (ст.69).
Державне уряд зобов'язаний інформувати Ландтаг про свою діяльність остільки, оскільки це необхідно для виконання його завдань. Воно зобов'язане давати негайні й повні відповіді на запитання депутатів.
У ст. 70-76 врегульовані питання законодавства. Закони приймаються Ландтагом або референдумом. Право законодавчої ініціативи належить Державному уряду, депутатам або 40 тис. виборців. Референдум проводиться на вимогу не менше 450 тис. і не більше 15% виборців. Передбачена можливість делегованого законодавства.
У Швейцарії є невеликі кантони і напівкантони, в яких законодавча влада здійснюється загальними зборами громадян - ландсгемайнде (нім. Landsgemeinde означає громаду краю, країни), для якого виборний парламент (точніше, квазіпарламенту) лише готує рішення .
У багатьох федераціях, де загальнонаціональні референдуми не практикуються (наприклад, в США), закони суб'єктів федерацій приймаються шляхом референдуму не настільки вже рідко. Особливо це характерно для Швейцарії, де часті і загальнонаціональні референдуми. Практикуються в суб'єктах федерацій і різні форми народної ініціативи - народна законодавча ініціатива і Петиційна референдум. Так, в 17 штатах США групи виборців (зазвичай 5-10%) можуть вносити до легіслатури проекти конституційних поправок, в 21 штаті - проекти звичайних законів, в 18 штатах передбачений Петиційна референдум *.
* Див: Лафитский В.І. США: конституційний лад ... С. 119.
Наприклад, в штаті Каліфорнія Конституція передбачила (розд. 1-12 ст. 2), що виборці можуть виступити з ініціативою прийняття законопроекту (за винятком проектів законів про надзвичайний стан, призначення виборів, встановлення податків або поточних асигнувань) або поправки до Конституції, а також їх скасування. Для призначення референдуму з питання про долю законопроекту необхідно, щоб петицію ініціативної групи підписало не менше 5% виборців, а в разі зміни Конституції - не менше 8% виборців, що взяли участь в останніх за датою проведення губернаторських виборах. У разі підтримки законопроекту більшістю виборців він набирає чинності на наступний день після проведення референдуму, якщо інше не встановлено прийнятою законом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. ЗАКОНОДАВЧІ ОРГАНИ "
  1. 9. Учасники бюджетного процесу. Представницькі (законодавчі) органи влади
    законодавчих) органів обумовлені правовою формою бюджетів, оскільки відповідно до ст. 11 БК РФ федеральний бюджет розробляється і затверджується у формі федерального закону, бюджети суб'єктів РФ - у формі законів суб'єктів РФ, місцеві бюджети - у формі правових актів представницьких органів місцевого самоврядування або в порядку, встановленому статутами муніципальних утворень.
  2. 21. Класифікація і загальна характеристика органів, що здійснюють фінансовий контроль.
    Законодавчі (представницькі) органи влади та представницькі органи місцевого самоврядування реалізують контрольні повноваження у таких формах: попередній контроль - в ході обговорення і затвердження проектів законів (рішень) про бюджет та інших проектів законів (рішень) по бюджетно-фінансових питань; поточний контроль - при розгляді окремих питань виконання бюджетів на
  3. 22. Фінансовий контроль законодавчих (представницьких) органів влади і місцевого самоврядування.
    Законодавчих (представницьких) органів у ході парламентських слухань та в зв'язку з депутатськими запитами; наступний контроль - в ході розгляду і затвердження звітів про виконання бюджетів. 2. Контроль законодавчих (представницьких) органів передбачає право відповідних законодавчих (представницьких) органів на: отримання від органів виконавчої влади, місцевих
  4. 20. Система органів державної влади Росії
    законодавчої, виконавчої та судової влади. До державних органів віднесений також Президент РФ, який займає особливе місце в системі розподілу влади. Будучи главою держави, гарантом Конституції РФ, прав і свобод людини і громадянина, Президент РФ тісно взаємодіє з ними, забезпечуючи узгоджене функціонування і взаємодію органів державної влади.
  5. 10. Учасники бюджетного процесу. Виконавчі органи влади
    законодавчих (представницьких) органів. Складання проекту бюджету знаходиться в компетенції вищих органів виконавчої влади відповідного рівня; 2) здійснюють виконання бюджету, в тому числі збір доходів бюджетів, управління державним (муніципальним) боргом. Виконання бюджету здійснюється різними органами виконавчої влади, в тому числі фінансовими органами,
  6. Стаття 265. Форми фінансового контролю, осуществляе-мого законодавчими (представницькими) органами
    законодавчих (представницьких) органів у ході парламентських слухань та в зв'язку з депутатськими запитами; (в ред. Федерального закону від 26.04.2007 N 63 - ФЗ) наступний контроль - в ході розгляду і затвердження звітів про виконання бюджетів. 2. Контроль законодавчих (представницьких) органів передбачає право відповідних законодавчих (представи-них) органів на: (в
  7. Стаття 152. Учасники бюджетного процесу
    законодавчі (представницькі) органи державної влади та представницькі органи місцевого самоврядування (далі - законодавчі (представницькі) органи); виконавчі органи державної влади (виконавчо-розпорядчі органи муніципальних утворень); Центральний банк Російської Федерації; органи державного (муніципального) фінансового контролю; органи
  8. Стаття 36. Принцип прозорості (відкритості)
    законодавчих (представницьких) органів державної влади, представницьких органів муніципальних утворень; обов'язкову відкритість для суспільства та засобів масової інформації проектів бюджетів, внесених до законодавчих (перед-ставітельние ) органи державної влади (представницькі органи муніципальних утворень), процедур розгляду та прийняття-ку рішень за проектами
  9. 50. Повноваження учасників бюджетного процесу.
    законодавчі (представницькі) органи державної влади та представницькі органи місцевого самоврядування (далі - законодавчі (представницькі) органи); - виконавчі органи державної влади (виконавчо-розпорядчі органи муніципальних утворень); - Центральний банк Російської Федерації; - органи державного (муніципального) фінансового контролю; -
  10. Стаття 55. Про визнання такими, що втратили чинність окремих законодавчих актів РРФСР і окремих законодавчих актів (положень законодавчих актів) Російської Федерації
    Коментар до статті 55 1. Такими, що втратили силу визнані закони, якими в Свого часу були внесені зміни до Закону РФ "Про
  11. 53. Органи бюджетного контролю
    законодавчі) органи всіх рівнів влади створюють свої контрольні органи. На федеральному рівні таким органом є Рахункова палата РФ, створена відповідно до положень Федерального закону від 11 січня 1995 р. № 4-ФЗ «Про Рахункову палату Російської Федерації», на регіональному рівні - представницькими (законодавчими) органами влади суб'єктів РФ створюються власні
  12. 4. Бюджетний процес
    законодавчої (представницької) влади РФ, її суб'єктів і муніципальних утворень; органи виконавчої влади РФ, її суб'єктів, муніципальних утворень; органи грошово-кредитного регулювання; органи державного та муніципального фінансового контролю; державні позабюджетні фонди; головні розпорядники та розпорядники бюджетних коштів; бюджетні установи, державні та