Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
А.А. Кирилова. Заповідальне розпорядження в сучасному цивільному праві, 2011 - перейти до змісту підручника

3.3. Заповідальне покладання

Як ми знаємо, основи заповідальнихрозпоряджень заклало Римське спадкове право. Спадковий закон крім звичайних умов заповіту дозволяв включати в себе покладання (modus) на спадкоємця виконання конкретних дій або використання будь-якого майна за вказаною призначенням (наприклад, поставити пам'ятник на могилі заповідача) * (126).
Заповідальне покладання - право заповідача в заповіті покласти на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за законом обов'язок вчинити будь-яку дію майнового або немайнового характеру, спрямоване на здійснення загальнокорисної мети. Своїм призначенням заповідальне покладання відрізняється від заповідального відмови (легата).
Слід провести деякий "вододіл" у визначенні сутності заповідального відмови і заповідального покладання. Тому, надалі ми будемо дотримуватися порівняльних аспектів у викладі сучасних проблем регулювання заповідальних покладань.
Як випливає з норм спадкового права, якщо заповідальний відмова, завжди має майновий характер, то покладання може носити як майновий, так і немайнову характер.
Остання обставина вказує на більш широку сферу виконання, не завжди вимагає від спадкоємця для виконання використовувати перейшло до нього спадщину. Хоча закон категоричний до меж майнових покладань.
Якщо дії, вчинення яких вимагає заповідальне покладання, носять характер майнових, то обов'язковість їх виконання для спадкоємців обмежена межами, які визначаються аналогічно межам виконання заповідального відмови.
Зв'язок заповіту і заповідального покладання очевидна, і закладена в самому найменуванні даногорозпорядчого дії з боку заповідача.
Заповідальне покладання повинно бути зазначено в заповіті, оскільки поза рамками заповіту, будь, адресований спадкоємцю подібно покладанню, вимогу, буде лише побажанням.
Як вважають в літературі, заповідальне покладання є односторонньо зобов'язує угодою * (127). Слід погодитися з подібним поданням про цивільно-правової сутності заповідального покладання, оскільки воно, як видається, не може суперечити самій природі заповіту, залишаючись частиною заповідального розпорядження.
Заповідальне покладання обтяжує спадкове майно і тоді, коли воно стає відумерлою. У цьому випадку Російська Федерація або інші публічно-правові утворення, виступаючи в якості спадкоємців дев'ятого черзі, отримують обов'язок виконати заповідальне покладання в межах відійшов до них майна. Такий обов'язок може виникнути у муніципального освіти - у разі передачі йому житлового будинку, музею - у разі передачі йому колекції картин і т.п. * (128).
Основна відмінність заповідального покладання від заповідального відмови полягає в тому, що навіть при майновому характері першого заповітом не встановлюється конкретний вигодонабувач, а коло осіб, які мають право вимоги виконання покладання, значно ширше, ніж у випадках невиконання заповідального відмови, про що докладніше буде сказано нижче.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3.3. Заповідальне покладання "
  1. Стаття 1140. Перехід до інших спадкоємців обов'язку виконати заповідальний відмова або заповідальне покладання
    Якщо внаслідок обставин, передбачених цим Кодексом, частка спадщини, обумовлена ??спадкоємцю, на якого було покладено обов'язок виконати заповідальний відмова або заповідальне покладання, переходить до інших спадкоємців , останні, остільки, оскільки із заповіту або закону не випливає інше, зобов'язані виконати таку відмову або таке
  2. Стаття 1139. Заповідальне покладання
    1. Заповідач може у заповіті покласти на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за законом обов'язок вчинити будь-яку дію майнового або немайнового характеру, спрямоване на здійснення загальнокорисної мети (заповідальне покладання). Такий же обов'язок може бути покладено на виконавця заповіту за умови виділення в заповіті частини спадкового
  3. Заповідальне покладання
    Заповідальне покладання - це покладання на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за закону вчинення будь-які дії майнового або немайнового характеру, спрямованого на здійснення загальнокорисної мети. На спадкоємців може бути покладено також обов'язок утримувати домашніх тварин, здійснювати догляд і нагляд за ними. Зазначені обов'язки можуть бути покладені
  4. Перехід обов'язку виконати заповідальний відмова або заповідальне покладання до інших спадкоємців
    Обов'язок виконати заповідальний відмова або заповідальне покладання переходить до інших спадкоємців в тому випадку, коли частка спадкоємця, зобов'язаного в силу заповіту виконати заповідальний відмова або заповідальне покладання, переходить до інших спадкоємців. Так, наприклад, частка спадкоємця може перейти до інших осіб у разі його смерті до моменту відкриття спадщини або одночасно з
  5. Зразок 5. Заповіт, що містить заповідальне покладання
    {foto10}
  6. Що таке заповідальне покладання?
    Закон встановлює, що заповідальне покладання - це обов'язок виконавця заповіту або спадкоємців вчинити певну дію майнового або немайнового характеру, спрямоване на здійснення загальнокорисної мети. Виконання цих дій може виникнути в двох випадках: 1) коли в заповіті виділено частину спадкового майна для виконання покладання і є вказівка ??
  7. Стаття 1135. Повноваження виконавця заповіту
    1. Повноваження виконавця заповіту грунтуються на заповіті, яким він призначений виконавцем, і засвідчуються свідоцтвом, що видається нотаріусом. 2. Якщо в заповіті не передбачено інше, виконавець заповіту повинен прийняти необхідні для виконання заповіту заходи, в тому числі: 1) забезпечити перехід до спадкоємців належної їм спадкового майна відповідно до
  8. 34.4. Заповідальний відмова і заповідальне покладання
    Заповідач вправі покласти на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за законом виконання за рахунок спадщини будь-які обов'язки майнового характеру на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів), які набувають право вимагати виконання цього обов'язку (заповідальний відмова). Заповідальний відмова має бути встановлений у заповіті. Зміст заповіту може
  9. А.А. Кирилова. Заповідальне розпорядження в сучасному цивільному праві, 2011

  10. 4. Покладання
    Від заповідального відмови треба відрізняти особливий вид заповідального розпорядження - покладання. Суть його полягає в тому, що заповідач може покласти на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за законом виконання дій не тільки майнового, але і немайнового характеру, спрямованих на здійснення будь-якої загальнокорисної мети (п. 1 ст. 1139 ЦК). Слід зауважити, що
  11. Заповідальний відмова
    Заповідальний відмова - покладання на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за законом виконання за рахунок спадщини будь-які обов'язки майнового характеру на користь одного або декількох осіб (відказоодержувачів), які набувають право вимоги виконання цього обов'язку. До таких обов'язків можуть бути віднесені: - передача отказополучателю у власність, у володіння
  12. Стаття 1138. Виконання заповідального відмови
    1. Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відмова, повинен виконати його в межах вартості перейшов до нього спадщини за вирахуванням що припадають на нього боргів заповідача. Якщо спадкоємець, на якого покладено заповідальний відмова, має право на обов'язкову частку у спадщині, його обов'язок виконати відмову обмежується вартістю перейшло до нього спадщини, яка
  13. Виконання заповіту
    Виконання заповіту будується на точному його тлумаченні (нотаріусом, виконавцем, судом), основним принципом якого є "буквальне значення містяться в ньому слів і виразів". Причому тут повинен бути використаний і систематичний спосіб тлумачення - зіставлення положень заповіту з іншими положеннями і сенсом заповіту в цілому, коли досягається найбільш повне здійснення
  14. Заповідальне покладання
    . Заповідальне покладання (ст. 1139 ЦК), як і заповідальний відмова, є особливим заповідальним розпорядженням і, як поняття, існувало в спадковому праві й раніше. Суть заповідального покладання полягає в тому, що заповідач може в заповіті покласти на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за законом обов'язок вчинити будь-яку дію майнового або
  15. Стаття 1137. Заповідальний відмова
    1. Заповідач має право покласти на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за законом виконання за рахунок спадщини будь-які обов'язки майнового характеру на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів), які набувають право вимагати виконання цього обов'язку (заповідальний відмова). Заповідальний відмова має бути встановлений у заповіті. Зміст заповіту
  16. Стаття 1160. Право відмови від отримання заповідального відмови
    1. Відказоодержувач має право відмовитися від отримання заповідального відмови (стаття 1137). При цьому відмова на користь іншої особи, відмова із застереженнями або під умовою не допускається. 2. У разі, коли відказоодержувач є одночасно спадкоємцем, його право, передбачене цією статтею, не залежить від його права прийняти спадщину або відмовитися від