Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. Цивільне право України. Підручник., 2007 - перейти до змісту підручника

§ 3. Зміст права власності

Зміст права власності в цілому Включає Такі елєменти: 1) право на власн поведінку (право на Здійснення права власності на власний Розсудів), 2) право Вимагати "від усіх и шкірного» не створюваті Перешкоди у здійсненні права власності (Не порушуваті его), 3) право звернута до суду за ЗАХИСТ порушеннях права власності До Речовий позовом (віндикаційним, негаторним ТОЩО).
Концепція ЦК з цього питання, зафіксована у ст. 319, виходу »того, что Зміст права власності у суб'єктівному значенні складу-<і ься з 3" прав "власника: 1) права володіння річчю; 2) права КОРИСТУВАННЯ річчю; 3) права Розпорядження річчю.
1. Право володіння - НЕ юридична можлівість фактичного впліву на Річ.
У зв'язку з тим, что володіння Буває законним - таким, что грунтується на законі, и незаконним - протиправного, іноді в літературі з Цивільного права Зазначаються, что цею поділ может стосувати володіння взагалі, тоб и володіння як Елемент права власності. Прот звітність, мати на увазі, шо оскількі йдет про право володіння, то воно всегда может буті Тільки законним. Поняття "незаконне володіння" може застосовуватісь Тільки до фактичного володіння.
2. Право КОРИСТУВАННЯ - це юридична можлівість відобуваті Корисні (Споживчі) Властивості РЕЧІ.
Користування может здійснюватіся путем Вчинення фактичність Дій (КОРИСТУВАННЯ особіст промовами, проживання в будинку, КОРИСТУВАННЯ автомашини ТОЩО). Альо воно может полягаті ї у вікорістанні СПОЖИВЧИХ властівостей РЕЧІ помощью Дій юридичних (Надання РЕЧІ в оренду и одержании відповідніх прібутків). Слід Зазначити, что свого годині у римському приватному праві право на одержании плодів и прібутків розглядалася як Самостійна правомочність власника - jus fruendi. Прот, з Огляду на русский цівілістічну традіцію, можна (з Деяк мірою умовності) вважаті, то така можлівість охоплюється правомочністю КОРИСТУВАННЯ путем Вчинення юридичних Дій,
3. Право Розпорядження Полягає в юрідічній возможности власника візначаті фактичність и Юридичним частку РЕЧІ.
Ві Значення фактічної долі РЕЧІ Полягає в возможности Зміни ее ФІЗИЧНОЇ суті аж до полного знищення. Юридична частка РЕЧІ может буті Визначи путем передачі права власності іншій особі або путем відмові від права на Річ.
Варто звернути уваг на ті, что Розпорядження річчю Полягає в передачі права власності, одержании плодів и прібутків (Наприклад, Надання РЕЧІ в Найомі), тому йо іноді оцінюють як реалізацію права Розпорядження. Прот, передаючі Річ у Найомі, власник НЕ має на увазі передачу права власності. ВІН передает Річ позбав у ТИМЧАСОВЕ КОРИСТУВАННЯ. Его право власності на Річ НЕ пріпіняється, а реалізується путем Використання возможности позбав тімчасової передачі РЕЧІ за плату іншій особі. Отже, одержании плодів, доходів, прібутків НЕ может розглядатіся як будь-який Різновид права Розпорядження промовами.
Як зазначалось, у сукупності 3 правомочності власника утворюють класичну для українського Цивільного права "тріаду", что характерізує право власності в суб'єктівному СЕНСІ.
Слід, однак, Зазначити, ЩО такс Тлумачення змісту (визначення Переліку елементів) права власності НЕ є досконалим з 2 позіцій.
Перша з них Полягає в тому, что визначення змісту права власності проводитися без врахування загально Тлумачення суб'єктивного Цивільного права, як такого, что Включає 3 правомочності: 1) право на Власні Дії (поведінку); 2) право Вимагати питань комерційної торгівлі Дій від других ОСІБ; 3) право звернута за ЗАХИСТ у випадка Порушення прав.
Чи не Важко помітіті, что ВСІ елєменти традіційної "тріади права власності" практично ПОВНЕ мірою стосують позбав Першої правомочності суб'єктивного Цивільного права - права на ВЛАСНА поведінку. Такий акцент віглядає Достатньо природнім, оскількі у багатьох випадка самє поведінка власника дозволяє Йому реалізуваті его право власності. Звісно, ??що не заперечується, что при цьом власник может Вимагати, щоб Інші особини не порушувалі право власності, а такоже має право звернутий до відповідніх органів за ЗАХИСТ порушеннях права. Ллє ЦІ вимоги Вже розглядаються як Такі, что стосують, головних чином, тієї чи Іншої правомочності: порушення права володіння, Порушення прав КОРИСТУВАННЯ, Порушення прав Розпорядження.
Отже вінікає питання, чи йдет про право власності як єдине суб'єктивне право, чи Кожний окремий елемент тріади розглядається як ОКРЕМЕ суб'єктивне право, что Включає три правомочності?
Если йдет про єдине суб'єктивне право власності, то маємо ш.і і іуваті УСІ правомочності самє Стосовно цього Поняття - НЕ позбав и u му ноне / інку, альо й гіраіо Вимагати відповідної поведінкі под шітіх ОСІБ та правомочність Вимагати захисту порушеннях права і teil ості.
Івідсі віпліває Висновок про необхідність РОЗГЛЯДУ змісту права і; ІЛСНОСТІ у 2 площинах: 1) як суб'єктивного права взагалі; 2) як - - місту права на ВЛАСНА поведінку власника, котра у багатьох випадка - вираженною права власності.
Таким чином, Зміст права власності в цілому має включать Такі іементі:
1) право на власн поведінку (право на Здійснення права власності на власний Розсудів);
2) право Вимагати "від усіх и шкірного» не створюваті Перешкоди у; ійсненні права власності (Не порушуваті ЙОГО);
3) право звернута до суду за ЗАХИСТ порушеннях права власності з Речовий позовом (віндикаційним, негаторним ТОЩО).
У свою черго, змістом права Здійснення права власності є право володіння, право КОРИСТУВАННЯ, право Розпорядження ТОЩО.
Слід Зазначити, что друга неточність стосується визначення Переліку ЕЛЕМЕНТІВ права Здійснення права власності. Річ утім, что ірадіційна "Тріада", як Вже зазначалось, є Дуже пріблізною и НЕ містіть згадка про деякі Важливі елєменти. Наприклад, ВАЖЛИВО елементом права власника на Здійснення его права є право управління Майні.
Свого годині в літературі пропонувалося віділяті правомочність управління власністю (Майне) Стосовно колективних Утворення Щодо майна, что захи їм1. Разом з гим, деякі науковці позначають, что більш правильно з вважаті управління не четвертою елементом змісту права власності, а функцією органу управління колектівної Юридичної особини, якові та здійснює в процесі реалізації права КОРИСТУВАННЯ або Розпорядження Майном '.
Як здається правильно віходити з того, что зазначене право не охоплюється ні правом КОРИСТУВАННЯ, ні правом Розпорядження Майні. Наприклад, господарське общество має право власності на майно, надіс его учасниками як внесок до статутного капітану (ст. 115 ЦК). Общество як власник может Володіти Цім Майном, використовуват его як гарантію інтересів кредіторів. Разом з тім, воно НЕ має права полного Розпорядження Цім Майне (Наприклад, чи не может пронести повне відчуження Статутного капіталу; зменшуваті его нижчих уровня, встановленного законом, тощо), а такоже не 'Див.: Краснов HH Правовий режим земель спеціального призначення. - V1 I961 - С. 35.
; Ссмчік В.І. Майнові правовідносинах в сільському господарстві. - К. 19S4. -С. 66.
Має права використовуват ного у процесі своєї ДІЯЛЬНОСТІ для ВЛАСНА потреб. Натомість, господарське общество через свои органі может управляти ним Майном відповідно до засновніцького договором та вимог закону. Отже, можна сделать Висновок, шо змістом права власності як права на ВЛАСНА поведінку (права Здійснення права власності) є: і) право володіння Майном; 2) право КОРИСТУВАННЯ Майном; 3) право управління Майном; 4) право Розпорядження Майні.
« Попередня
Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 3. Зміст права власності "
§ 1. Загальні положення про право власності та Інші речові права суб'єктів господарювання
  1. Власність як науковий Термін вжівається у двох аспектах: в економічному и Юридичним. У економічному - це, уречевлена ??праця, яка функціонує в процесі виробництва, розподілу и прісвоєння матеріальніх благ, суть Якого Полягає в належності наявних ЗАСОБІВ Виробництво і одержуваніх ПРОДУКТІВ праці державі, окремим колективам чи індівідам. Належність (прісвоєння) у цьом випадка означає відношення
    Що означає Здійснення ЦИВІЛЬНИХ прав?
  2. Зміст суб'єктивного Цивільного права становляит Можливі Дії уповноваженої особини. Таким чином, суб'єкт правовідносін путем Здійснення певної поведінкі задовольняє свои спожи та Захоплення. Наприклад, Зміст права власності Полягає в тому, что власник здійснює володіння, КОРИСТУВАННЯ и Розпорядження своим Майном, а в разі Порушення ціх прав может звернута за ЗАХИСТ до суду. Дії, Які здійснює
    У чому Полягає Зміст права власності?
  3. Право власності має об'єктивний и суб'єктивний аспекти. Під правом власності в об'єктивному аспекті розуміють систему правових норм, что регулюють отношения власності. Суб'єктивне право - це забезпечен законом міра можлівої поведінкі суб'єкта Щодо володіння над промовами (тоб Надал особі можлівість володарюваті над ПЄВНЄВ річчю). Ськладової суб'єктивного права власності є правомочності:
    Стаття 263. Плата за КОРИСТУВАННЯ Надрами для видобування корисних копалин
  4. 263.1. Платники плати за КОРИСТУВАННЯ Надрами для видобування корисних копалин (далі - платники) платник плати за КОРИСТУВАННЯ Надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому чіслі громадяни України, Іноземці та особи без громадянство, зареєстровані відповідно до закону як підпріємці, Які Набуля права КОРИСТУВАННЯ об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманий
    § 1. Загальні положення
  5. Поняття та основні ознакой Юридичної особини розкріваються в ст. 23 ЦК України: юридичними особами візнаються організації, Які мают відокремлене майно, могут від свого имени набуваті Майновий и особіст Немайн-вих прав, нести обов'язки, буті Позивача и відповідачамі в суді, арбітражному суде або Третейський суде. Юридична особа, за визначеня Я. М. Шевченко, є "ПЄВНЄВ структурним
    § 3. Здійснення Громадянам права пріватної власності
  6. Право пріватної власності передбачає наділення громадянина-власника юридичне ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ можлівістю Здійснювати у Передбачення законом межах права Щодо володіння, КОРИСТУВАННЯ и Розпорядження належноє Йому Майні. Зазначені правомочності власника утворюють Зміст права власності громадян. У цівільному законодавстві, других законодавчо актах, як правило, не візначається конкретній ОБСЯГИ
    § 3. Зміст права власності
  7. Законом України "Про власність" (ст. 4) ВСТАНОВЛЕНО, что власник на свой Розсудів володіє, корістується и Розпоряджається належноє Йому Майна, здійснює своєю Божою Владом управління ним и має право вчинятися будь-які Дії, Які НЕ суперечать закону. Таким чином, суб'єктивне право власності формується як сукупність трьох найголовнішіх правомочностей: права володіння, права КОРИСТУВАННЯ, права Розпорядження.
    § 5. Встановлення моменту ВИНИКНЕННЯ права власності
  8. ВАЖЛИВО теоретичне и практичне Значення має правильне визначення конкретного моменту ВИНИКНЕННЯ у особини права власності, Аджея з цього моменту власник набуває право на захист набутої власності Передбачення законом способами. крім того, відповідно до ч. 1 ст. 130 ЦК України при відчуженні РЕЧІ ризико віпадкової загібелі або ее Випадкове псування переходити на набувачам водночас з виникненням у
    § 2. Формування института права власності в Период ринковий реформ в Україні
  9. Реальним втіленням споконвічного Прагнення українського народу до утвердження своєї державності стало Прийняття Верховною Радою України 16 липня 1990 p. Декларації про державний суверенітет України ', яка заклать основоположні політико-правові, соціально-економічні принципи побудова Української держави. На Основі Декларації 3 серпня 1990 p. Верховна Рада України прийнять Закон "Про економічну
    § 2. Право власності в об'єктивному и суб'єктівному значенні ТА ЙОГО елєменти
  10. У цивільно-правовій науці право власності розглядається в об'єктивному и суб'єктівному розумінні. Право власності в об'єктивному розумінні - це сукупність правових норм, Які встановлюються и охороняють належність матеріальніх благ конкретним суб'єктам, у тому чіслі візначають Підстави та умови ВИНИКНЕННЯ и Припинення у них та + кого права Щодо ціх благ. Такі правові норми у своїй сукупності
    У цивільно-правовій науці право власності розглядається в об'єктивному і суб'єктивному розумінні. Право власності в об'єктивному розумінні - це сукупність правових норм, які встановлюють і охороняють належність матеріальних благ конкретним суб'єктам, у тому числі визначають підстави та умови виникнення і припинення у них та+ кого права щодо цих благ. Такі правові норми у своїй сукупності