| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Зміст права власності |
||
|
Концепція ЦК з цього питання, зафіксована у ст. 319, виходу »того, что Зміст права власності у суб'єктівному значенні складу-<і ься з 3" прав "власника: 1) права володіння річчю; 2) права КОРИСТУВАННЯ річчю; 3) права Розпорядження річчю. 1. Право володіння - НЕ юридична можлівість фактичного впліву на Річ. У зв'язку з тим, что володіння Буває законним - таким, что грунтується на законі, и незаконним - протиправного, іноді в літературі з Цивільного права Зазначаються, что цею поділ может стосувати володіння взагалі, тоб и володіння як Елемент права власності. Прот звітність, мати на увазі, шо оскількі йдет про право володіння, то воно всегда может буті Тільки законним. Поняття "незаконне володіння" може застосовуватісь Тільки до фактичного володіння. 2. Право КОРИСТУВАННЯ - це юридична можлівість відобуваті Корисні (Споживчі) Властивості РЕЧІ. Користування может здійснюватіся путем Вчинення фактичність Дій (КОРИСТУВАННЯ особіст промовами, проживання в будинку, КОРИСТУВАННЯ автомашини ТОЩО). Альо воно может полягаті ї у вікорістанні СПОЖИВЧИХ властівостей РЕЧІ помощью Дій юридичних (Надання РЕЧІ в оренду и одержании відповідніх прібутків). Слід Зазначити, что свого годині у римському приватному праві право на одержании плодів и прібутків розглядалася як Самостійна правомочність власника - jus fruendi. Прот, з Огляду на русский цівілістічну традіцію, можна (з Деяк мірою умовності) вважаті, то така можлівість охоплюється правомочністю КОРИСТУВАННЯ путем Вчинення юридичних Дій, 3. Право Розпорядження Полягає в юрідічній возможности власника візначаті фактичність и Юридичним частку РЕЧІ. Ві Значення фактічної долі РЕЧІ Полягає в возможности Зміни ее ФІЗИЧНОЇ суті аж до полного знищення. Юридична частка РЕЧІ может буті Визначи путем передачі права власності іншій особі або путем відмові від права на Річ. Варто звернути уваг на ті, что Розпорядження річчю Полягає в передачі права власності, одержании плодів и прібутків (Наприклад, Надання РЕЧІ в Найомі), тому йо іноді оцінюють як реалізацію права Розпорядження. Прот, передаючі Річ у Найомі, власник НЕ має на увазі передачу права власності. ВІН передает Річ позбав у ТИМЧАСОВЕ КОРИСТУВАННЯ. Его право власності на Річ НЕ пріпіняється, а реалізується путем Використання возможности позбав тімчасової передачі РЕЧІ за плату іншій особі. Отже, одержании плодів, доходів, прібутків НЕ может розглядатіся як будь-який Різновид права Розпорядження промовами. Як зазначалось, у сукупності 3 правомочності власника утворюють класичну для українського Цивільного права "тріаду", что характерізує право власності в суб'єктівному СЕНСІ. Слід, однак, Зазначити, ЩО такс Тлумачення змісту (визначення Переліку елементів) права власності НЕ є досконалим з 2 позіцій. Перша з них Полягає в тому, что визначення змісту права власності проводитися без врахування загально Тлумачення суб'єктивного Цивільного права, як такого, что Включає 3 правомочності: 1) право на Власні Дії (поведінку); 2) право Вимагати питань комерційної торгівлі Дій від других ОСІБ; 3) право звернута за ЗАХИСТ у випадка Порушення прав. Чи не Важко помітіті, что ВСІ елєменти традіційної "тріади права власності" практично ПОВНЕ мірою стосують позбав Першої правомочності суб'єктивного Цивільного права - права на ВЛАСНА поведінку. Такий акцент віглядає Достатньо природнім, оскількі у багатьох випадка самє поведінка власника дозволяє Йому реалізуваті его право власності. Звісно, що не заперечується, что при цьом власник может Вимагати, щоб Інші особини не порушувалі право власності, а такоже має право звернутий до відповідніх органів за ЗАХИСТ порушеннях права. Ллє ЦІ вимоги Вже розглядаються як Такі, что стосують, головних чином, тієї чи Іншої правомочності: порушення права володіння, Порушення прав КОРИСТУВАННЯ, Порушення прав Розпорядження. Отже вінікає питання, чи йдет про право власності як єдине суб'єктивне право, чи Кожний окремий елемент тріади розглядається як ОКРЕМЕ суб'єктивне право, что Включає три правомочності? Если йдет про єдине суб'єктивне право власності, то маємо ш.і і іуваті УСІ правомочності самє Стосовно цього Поняття - НЕ позбав и u му ноне / інку, альо й гіраіо Вимагати відповідної поведінкі под шітіх ОСІБ та правомочність Вимагати захисту порушеннях права і teil ості. Івідсі віпліває Висновок про необхідність РОЗГЛЯДУ змісту права і; ІЛСНОСТІ у 2 площинах: 1) як суб'єктивного права взагалі; 2) як - - місту права на ВЛАСНА поведінку власника, котра у багатьох випадка - вираженною права власності. Таким чином, Зміст права власності в цілому має включать Такі іементі: 1) право на власн поведінку (право на Здійснення права власності на власний Розсудів); 2) право Вимагати "від усіх и шкірного» не створюваті Перешкоди у; ійсненні права власності (Не порушуваті ЙОГО); 3) право звернута до суду за ЗАХИСТ порушеннях права власності з Речовий позовом (віндикаційним, негаторним ТОЩО). У свою черго, змістом права Здійснення права власності є право володіння, право КОРИСТУВАННЯ, право Розпорядження ТОЩО. Слід Зазначити, что друга неточність стосується визначення Переліку ЕЛЕМЕНТІВ права Здійснення права власності. Річ утім, что ірадіційна "Тріада", як Вже зазначалось, є Дуже пріблізною и НЕ містіть згадка про деякі Важливі елєменти. Наприклад, ВАЖЛИВО елементом права власника на Здійснення его права є право управління Майні. Свого годині в літературі пропонувалося віділяті правомочність управління власністю (Майне) Стосовно колективних Утворення Щодо майна, что захи їм1. Разом з гим, деякі науковці позначають, что більш правильно з вважаті управління не четвертою елементом змісту права власності, а функцією органу управління колектівної Юридичної особини, якові та здійснює в процесі реалізації права КОРИСТУВАННЯ або Розпорядження Майном '. Як здається правильно віходити з того, что зазначене право не охоплюється ні правом КОРИСТУВАННЯ, ні правом Розпорядження Майні. Наприклад, господарське общество має право власності на майно, надіс его учасниками як внесок до статутного капітану (ст. 115 ЦК). Общество як власник может Володіти Цім Майном, використовуват его як гарантію інтересів кредіторів. Разом з тім, воно НЕ має права полного Розпорядження Цім Майне (Наприклад, чи не может пронести повне відчуження Статутного капіталу; зменшуваті его нижчих уровня, встановленного законом, тощо), а такоже не 'Див.: Краснов HH Правовий режим земель спеціального призначення. - V1 I961 - С. 35. ; Ссмчік В.І. Майнові правовідносинах в сільському господарстві. - К. 19S4. -С. 66. Має права використовуват ного у процесі своєї ДІЯЛЬНОСТІ для ВЛАСНА потреб. Натомість, господарське общество через свои органі может управляти ним Майном відповідно до засновніцького договором та вимог закону. Отже, можна сделать Висновок, шо змістом права власності як права на ВЛАСНА поведінку (права Здійснення права власності) є: і) право володіння Майном; 2) право КОРИСТУВАННЯ Майном; 3) право управління Майном; 4) право Розпорядження Майні. « Попередня |
||
| Наступна » | = Перейти до змісту підручника = | |
|
|
||
§ 1. Загальні положення про право власності та Інші речові права суб'єктів господарювання |
||
|
||