Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Дача хабара

. Ознаки дачі хабара вказані не тільки в ст. 291 КК, де злочинним оголошується дача хабара посадових-ному особі особисто або через посередника, а й у ст. 290 КК, де описується предмет цього злочину і міститься законодавча характеристика дій (бездіяльності) посадової особи, за які дається хабар.
Склад дачі хабара є формальним; це злочин закінчено в момент отримання хабара, коли хоча б частину її прийнята посадовою особою. Фактичного здійснення ним дей-наслідком (бездіяльності), заради яких дається хабар, не потрібно. Якщо передача цінностей не відбулася з причин, не залежачи-щим від хабародавця (наприклад, посадова особа відмовилася взяти гроші), скоєне їм є замахом на дачу хабара.
Пленум Верховного Суду РФ у постанові від 10 лютого
2000 р. № 6 вказав (п. 12), що посадова особа або особа, ви-виконується управлінські функції в комерційній або іншій організації, що запропонувало своєму підлеглому в інтересах відповідної організації дати хабар посадовій особі, несе відповідальність як виконавець дачі хабара, а працівник, який виконав це доручення - як її соучастнік2.
1 БВС РФ. 2000. № 5. С. 12; 2001. № 8. С. 18.
2 Зазначене роз'яснення Пленуму не відповідає законодавчого поняттю виконавця злочину та інших співучасників злочину. Більш правильним в такій ситуації було б кваліфікувати вчинене начальником як організацію дачі хабара, підлеглим - як її дачу.

Суб'єктивна сторона розглядуваного злочину ха-
рактеризуется прямим умислом.
Суб'єкт злочину - особа, яка досягла віку 16 років.
Кваліфікований склад цього злочину передбачає дачу хабара за вчинення службовою особою завідомо неза-кінних дій (ч. 2 ст. 291 КК).
При поставленні розглянутого кваліфікуючої призна-ка слід мати на увазі дві обставини. По-перше, особа, яка дала хабар, повинно достовірно знати, що дає хабар саме за порушення посадовою особою закону. Якщо ж винний дає хабар за вирішення якогось питання, але не знає, чи буде вчинене для цього дія (бездіяльність) законним чи ні, скоєне їм слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 291 КК. По-друге, в разі фактичного вчинення посадовою особою незаконних дій (бездіяльності) в інтересах взяткода-теля або представляються їм осіб, можлива двояка юридична оцінка скоєного хабародавцем, що залежить від характеру про-тівоправності скоєного взяткополучателем. Якщо останній робить за хабар якесь правопорушення, дії узятий-кодателя повністю охоплюються ч. 2 ст. 291 КК. Якщо ж узятий-кополучатель скоює злочин, дії хабародавця утворюють сукупність кваліфікованої дачі хабара і під-стрекательства до конкретного злочину, скоєного посадовою особою.
Примітка до ст. 291 КК передбачає два спеціальні підстави звільнення хабародавця від кримінальної відповідально-сті. По-перше, він звільняється від відповідальності, якщо мало місце вимагання хабара. По-друге, він звільняється від відповідальності, якщо добровільно повідомив органу, має право порушити кримінальну справу, про дачу хабара. Це підстава являє собою спеціальний випадок діяльного каяття (ч. 2 ст. 75 КК). Для його наявності необхідні дві умови: пові-щення робиться добровільно, тобто при усвідомленні можливості і далі ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки правоохоронним органам нічого не відомо про дачу хабара (мотиви можуть бути різні); воно адресується органу, має право порушити кримінальну справу (будь-який правоохоронний ор-ган). Форма повідомлення може бути будь-який - усно, письмово,

по телефону і т.п. В обох випадках звільнення від кримінальної відповідальності імперативно, тобто не залежить від розсуду пра-вопріменітеля.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Дача хабара "
  1. Стаття 29. Закінчений та незакінчений злочини Коментар до статті 29
    дача хабара (ст. 291 КК РФ) є злочинами. Тим часом відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду Російської Федерації від 10 лютого 2000 р. N 6 "Про судову практику у справах про хабарництво та комерційному підкупі", якщо обумовлена передача цінностей не відбулася за обставинами, не залежних від волі осіб, намагалися передати або отримати предмет хабара або
  2. Стаття 31. Добровільна відмова від злочину Коментар до статті 31
    дача - це всі дії, які повинен виконати хабародавець або особа, яка вчиняє підкуп. Але повною мірою об'єктивна сторона дачі хабара буде завершена тільки тоді, коли відповідна особа прийняло хабар. Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду Російської Федерації від 10 лютого 2000 р. N 6 "Про судову практику у справах про хабарництво та комерційному підкупі", дача хабара
  3. Стаття 291. Дача хабара Коментар до статті 291
    дача цінностей не відбулася за обставинами, не залежних від волі осіб, які намагалися передати предмет хабара, скоєне ними слід кваліфікувати як замах на дачу хабара. Відповідальність за дачу хабара не виключає одночасного залучення до кримінальної відповідальності за дії, що утворюють самостійний злочин. У таких випадках вчинене підлягає кваліфікації за сукупністю
  4. Стаття 304. Провокація хабара або комерційного підкупу Коментар до статті 304
    дача хабара) вчиняються з обопільної згоди хабародавця і взяткополучателя (те ж і щодо підкупу). По конструкції об'єктивної сторони даний склад злочину є усіченим. Злочин вважається закінченим з моменту спроби передачі зазначеним особам грошей, цінних паперів, іншого майна, а рівно з моменту початку надання послуг майнового характеру. Ця спроба виражається,
  5. Що таке кримінальне переслідування.
    Дача хабара і її отримання. Таких прикладів можна навести багато. Народна мудрість права в одному: від тюрми та від суми не зарікайся. Практика показує, що злочини скоюються не тільки маргінальними елементами і не завжди покарання за скоєне несе винний. Що робити, якщо проти вас чи ваших близьких запрацювала машина кримінального переслідування, вас затримали за підозрою в
  6. 4. Замах на злочин
    дача помилково замість отрути нешкідливого лікарського препарату або спроба вистрілити в жертву з незарядженого зброї. Абсолютно непридатні засоби, пов'язані з марновірством або повним невіглаством, наприклад, змови, "напущені псування, пристріту" і т.п. Перший варіант використання випадково непридатних засобів тягне відповідальність за замах, бо результат не настав через незалежні від
  7. 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
    дача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв (ст. 222), незаконне виготовлення зброї (ст. 223) , незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання або збут наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 228), державна зрада (ст. 275), шпигунство (ст. 276), насильницьке захоплення влади або насильницьке
  8. 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти державної влади, інтересів державної служби та служби в органах місцевого самоврядування
    дача хабара), де суб'єкт - загальний. У більшості складів злочинів, включених в даний розділ, таким спеціальним суб'єктом є лише посадова особа (ст. 285, 286, 287, 289, 290, 293). Водночас у примітці 4 до ст. 285 КК сказано, що у випадках, спеціально передбачених відповідними статтями, відповідальність за злочини проти державної влади, інтересів
  9. 2. Історія розвитку законодавства про відповідальність за злочини проти державної влади, інтересів державної служби та служби в органах місцевого самоврядування
    дача хабара і посередництво в хабарництві (ч. 1) і при особливо обтяжуючих обставин (ч. 2) . Постановою ВЦВК від 10 липня 1923 "Про зміни та доповнення Кримінального кодексу РРФСР" були внесені уточнення в деякі ознаки складів посадових злочинів, в окремих випадках підвищено покарання. Разом з тим цей декрет замінив відповідальність кримінальну відповідальністю
  10. 4. Відповідальність за конкретні види злочинів проти державної влади та інтересів державної служби та служби в органах самоврядування
    дача хабара (ст. 291 КК). Відповідальність за хабарництво передбачалася вже в декретах від 8 травня 1918 "Про хабарництво" та від 16 серпня 1921 * (197) "Про боротьбу з хабарництвом", в Кримінальних кодексах 1922, 1926 і 1960 рр.. У 1962 р. в Кодексі в поняття "хабарництво" була включена стаття про посередництво в хабарництві (ст. 174.1). Хабарництво - найбільш небезпечне і
© 2014-2022  yport.inf.ua