Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 1. Загальна характеристика і види злочинів проти миру і безпеки людства


Сучасне міжнародне право визнає тільки індиві-дуальну кримінальну відповідальність фізичних осіб за вдосконалення-шенние ними злочину проти миру і безпеки чоловіча-ства. Якщо злочинні діяння таких осіб пов'язані із злочинною діяльністю держав, останні повинні нести міжна-рідну відповідальність, а фізичні особи - кримінальну. Особа, яка вчинила злочин на виконання наказу свого прави-тва або начальства, не звільняється від кримінальної відпові-дальності. Офіційний статус особи (глава держави або уряди) також не може служити підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Слід, однак, мати на увазі, що багато злочинів проти миру і безпеки людства не пов'язані з політикою відповідних держав та їх урядів (найманство, геноцид, екоцид та ін.) За вчиненням таких злочинів може стояти не держава, а яка-небудь група осіб, організація, партія або громадський рух.
Злочини проти миру і безпеки людства від-носяться до міжнародних злочинів, які посягають на ос-новні принципи міжнародного права, що забезпечують мир і безпеку людства.
Джерелами норм про відповідальність за злочини ука-занной групи в міжнародному праві вважаються: Статут Між-народного військового трибуналу у справі головних військових злочинцями в Німеччині, винних у розв'язанні Другої миро-вої війни, а також Статут Токійського міжнародного військового трибуналу. Визначення злочинів проти людства ці Статути не містять, але визначають підстави кримінальної відпові-дальності за вчинення таких діянь та їх класифікацію. Загальне значення Статутів Нюрнберзького і Токійського трибу-злови було підтверджено спеціальними резолюціями Гені-ральної Асамблеї ООН 1946 і 1947 рр.., А також (з певними уточненнями) статутами міжнародних трибуналів для

Югославії і Руанди і Статутом міжнародного кримінального суда1.
Відповідно до ст. 6 Статуту Нюрнберзького трибуналу пре-ступления проти миру і безпеки людства діляться на три групи:
1) злочини проти миру: планування, підготовка, раз-вязиваніе та ведення агресивної війни або війни в порушення міжнародних документів, угод або запевнень чи навчаючи-стіе в загальному плані або змові, спрямованих до здійснення нию будь-якого з перерахованих вище дій;
2) військові злочини: порушення законів чи звичаїв війни (вбивство, катування, відведення в рабство або для інших цілей цивільного населення окупованої території; вбивство або катування військовополонених; вбивство заручників; пограбування громадської чи приватної власності та ін.)
Перелік військових злочинів був доповнений і конкретізуется-ваний Статутом Міжнародного трибуналу для судового пре-слідування осіб, відповідальних за серйозні порушення між-народного гуманітарного права, скоєні на території колишньої Югославії з 1991 р., а також Статутом Міжнародного кримінального трибуналу для судового переслідування осіб, відпові-ських за геноцид та інші серйозні порушення международ-ного гуманітарного права, скоєні на території Руанди, і громадян Руанди, відповідальних за геноцид та інші подібні порушення, скоєні на території сусідніх держав у період з 1 січня по 31 грудня 1994
В даний перелік були включені біологічні експери-менти; примус військовополоненого або цивільної особи служити у збройних силах ворога; взяття цивільних осіб в якості заручників та ін;
3) злочини проти людяності (вбивство, винищуючи-ня, поневолення, заслання та інші жорстокості), вчинені щодо цивільного населення до або під час війни, або переслідування за політичними, расовими чи релігійними
1 Текст приводяться в главі 20 міжнародно-правових документів див.:
Міжнародне право в документах / Упоряд. Н.Т. Блатова, Г.М. Мєлков. М.,
2003.

Мотивами з метою здійснення або у зв'язку з будь-яким преступлени-ем, підлягає юрисдикції Трибуналу незалежно від того, чи були ці дії порушенням внутрішньодержавного права країни, де вони були вчинені. Статути міжнародних трибуналів для Югославії і Руанди доповнили цей перелік, включивши в нього такі злочини, як тортури, ув'язнення в тюрь-му, згвалтування і тероризм.
Список злочинів проти людства був розширений Ме-ждународного-правовими документами, прийнятими після Нюрн-Бергського і Токійського процесів, в яких до числа таких пре-ступленій були віднесені геноцид (Конвенція про предупрежде-ванні злочину геноциду і покарання за нього 1948 р.), колоніалізм (Декларація про надання незалежності коло-ніальним країнам і народам 1960 року), застосування ядерної ору-жия (Декларація Генеральної Асамблеї ООН 1961 про забороняє-щении застосування ядерної зброї для цілей війни) , расизм і расова дискримінація (Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 р.), апартеїд (Конвенція про присікти-ванні злочину апартеїду і покарання за нього 1973 р.).
17 липня 1998 в Римі Дипломатична конференція право-мочного представників під егідою ООН прийняла Римський Ста-тут Міжнародного кримінального суду. У цей документ включе-ни положення, що відносяться до матеріального і процесуального кримінального права, а також до судового устрою та співробітництва держав, що забезпечують діяльність суду.
Зазначений Статут містить розгорнутий опис складів найбільш серйозних злочинів, які зачіпають інтереси ме-ждународного співтовариства в цілому (геноцид, злочини про-тив людяності, воєнні злочини, злочини агрес-оці). При цьому підкреслюється, що відносяться до злочину-ям проти людяності дії підпадають під юрисдикцію Суду лише в тому випадку, якщо вони вчинені в рамках широко-масштабних або систематичних нападів на цивільних осіб, а військові злочини - якщо вони вчинені в рамках плану або політики або при великомасштабному скоєнні таких злочинів. До юрисдикції Суду віднесені і військові злочини, що здійснюються в ході збройних конфліктів неміжнародного характеру.

Визначення агресії Статут не містить, оскільки государ-ства не змогли його узгодити. Було прийнято рішення, що Суд зможе здійснювати свою юрисдикцію щодо такого пре-ступления лише після домовленості країн-учасниць про визна-леніі агресії і внесення відповідних положень в Статут.
В даний час в Комісії міжнародного права ООН проводиться розробка Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства на підставі резолюції 177 Гені-ральної Асамблеї ООН. На своїй 43-й сесії в 1991 р. Комис-ся міжнародного права в попередньому порядку прийняла проект Кодексу і передала його урядам держав з тим, щоб вони висловили свої пропозиції та зауваження. Генераль-ная Асамблея в грудні 1991 р. запропонувала Комісії в рамках роботи над проектом Кодексу провести подальший розгляд та аналіз проблем, що стосуються питання про орган кримінальної юс-тиции, включаючи пропозиції про створення міжнародного карного суду.
У Комісії міжнародного права проводиться також робота з удосконалення редакції багатьох статей проекту. У новому тексті ст. 1 цього документа злочином проти миру і без-ки людства пропонується вважати будь-яку дію чи бездіяльність особи, яке саме по собі представляє серйозну і безпосередню загрозу миру і безпеки людства або призводить до їх підриву. У проекті Кодексу передбачає-ся 12 злочинів проти миру і безпеки людства:
1) агресія; 2) загроза агресії; 3) втручання (у внутрішні і зовнішні справи іншої держави), 4) колоніальне панів- ство та інші форми іноземного панування; 5) геноцид;
6) апартеїд; 7) систематичне і масове порушення прав че-
ловека; 8) виключно серйозні військові злочини ;
9) вербування, використання, фінансування і навчання найманими-ков; 10) міжнародний тероризм; 11) незаконний обіг нар-котических засобів; 12) навмисний і серйозної шкоди ок-ружа середовищі.
Таким чином, на міжнародному рівні класифікація злочинів проти миру і безпеки людства знаходить-ся в стадії формування, що ускладнює прийняття державами національного кримінального законодавства.

Проте гол. 34 КК в цілому відповідає діючим і розробляються міжнародно-правовим документам.
Родовим об'єктом злочинів проти миру і безпеки людства є суспільні відносини, додають-ся в результаті дотримання норм міжнародного права і забезпе-чує основи існування держав і народів, а також основні принципи забезпечення міжнародного миру і без- пасности (мирне вирішення спорів, незастосування сили, чи не-доторканність кордонів, територіальна цілісність, самооп-ределение народів і невтручання у внутрішні справи інших держав, повага прав людини та сумлінне виконан-ня міжнародних зобов'язань), які в цілому забезпечують мирне врегулювання суперечок і дозвіл конфліктів між народами та державами, а також охороняють безпечні умови існування людства. Оскільки розділ XII КК не під-розділяється на глави, родової і видовий об'єкти розглядає-екпортувати злочинів збігаються.
Одним з обов'язкових ознак деяких злочинів проти миру і безпеки людства є предмет пре-ступления (наприклад, у ст. 355 КК - хімічне, биологиче-ське, токсини та інші види зброї масового ураження).
Більшість складів злочинів аналізованої глави сконструйовані за типом формальних. Їх об'єктивна сторона в якості обов'язкової ознаки включає тільки вчинення суспільно небезпечного діяння, а настання наслідків лежить за рамками складу. Тільки характеризуючи об'єктивну сторону екоцид, законодавець вказав, що це діяння карається при ус-ловіі, що воно здатне викликати певні суспільно небезпечні наслідки - екологічну катастрофу.
Всі злочини проти миру і безпеки людства відбуваються діями. У число обов'язкових ознак об'єк-єктивні боку деяких складів (наприклад, застосування заборонених засобів і методів ведення війни - ст. 356 КК) входить особлива обстановка вчинення злочину - обстановка збройного конфлікту або військових дій.
Суб'єктивна сторона всіх злочинів, передбачений-
них гл. 34 КК, характеризується виною у вигляді прямого умислу.

У деяких складах злочинів проти миру і безпеки людства одним з обов'язкових суб'єктивних ознак є мета їх вчинення (наприклад, в геноциді - мета пів-ного або часткового знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи).
Суб'єктами злочинів проти миру і безпеки чоло-
вечества можуть бути особи, які досягли 16 років. Деякі переступив-лення припускають наявність спеціального суб'єкта (наприклад, особа, яка займає вищі державні посади РФ або суб'єкта РФ, - ст. 353 КК, учасник збройного конфлікту - ст. 356 КК).
Класифікувати злочину аналізованої групи в за-лежно від їх безпосередніх об'єктів можна таким чином:
1) злочини проти миру (ст. 353-355 КК);
2) військові злочини (ст. 356 КК);
3) злочини проти людяності (ст. 357, 358 КК);
4) посягання на принципи правового регулювання во-
збройних конфліктів (ст. 359 КК);
5) посягання на недоторканність осіб та установ,
користуються міжнародним захистом (ст. 360 КК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Загальна характеристика і види злочинів проти миру і безпеки людства "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    спільна. Т. 1. СПб., 1911. С. 425. Давнім походженням поділу прав речових і зобов'язальних, на думку К.І. Скловського, пояснюється як насилу раціонально уловлюється, так і інтуїтивно котрого уявляємо, безперечний, характер цього розподілу (Скловський К.І. Власність в цивільному праві: Навчальний практ. Посібник. 3-е изд. М., 2002. С. 116 -117). * (651) Див: Покровський І.А. Історія римського
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    спільна. Душанбе, 1972. С. 79). * (420) Детальніше про множинність осіб у зобов'язанні див.: Новицький І.Б., Лунц Л.А. Загальне вчення про зобов'язання. М., 1950. С. 202-219 (автор глави - І.Б. Новицький). * (421) Детальніше про поняття і сутності толінгу див.: Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Кн. 3. М., 2002. С. 32-34; Цивільний кодекс РФ. Ч. 1: наук.-практ. коммент. / Під ред. тобто
  3. Тема 8.1. Загальна характеристика кримінального права, його норми і джерела
    загальна декларація прав людини, проголошена ООН, встановлює, що ніхто не може бути засуджений за діяння, яке лише після його вчинення стало кваліфікуватися як злочин. При виявленні такого факту засуджений підлягає негайному звільненню, реабілітації і відшкодування збитку виходячи з міжнародно-правових зобов'язань Росії. Треба мати на увазі, що і багато інших норм
  4. 5. Злочин - кримінально-протиправне діяння
      характеристику властивостей злочину, наприклад, визнати таким заборонене під загрозою покарання суспільно небезпечне і винне діяння. Суть б не змінилася. Але, думається, нинішнє поняття злочину в КК 1996 р. - найбільш досконале з тих, що виробило світове кримінальне законодавство. Набагато більшої уваги заслуговує широко вживане в теорії слово "формальний" і часто
  5. 7. Категорії злочинів
      характеристиці злочинів першої категорії, тобто які не становлять великої суспільної небезпеки, одночасно звузивши їх коло діяннями, караними за законом покараннями, не пов'язаними з позбавленням волі. Підставою класифікації злочинів на чотири перерахованих групи виступають характер і ступінь їх суспільної небезпеки. Саме вони визначають величину покарань у санкціях
  6. Виноски
      загальна. Т. I-II. М.: Наука, 1994. * (20) Див: Підручник кримінального права. Загальна частина. М.: Спарк, 1997. С. 48. * (21) Цит. по: Історія радянського кримінального права. М., 1948. С. 47. * (22) Див докладніше: Мішутіна П.Г. Нариси з історії радянського кримінального права. 1917-1918. М., 1954. * (23) Див докладніше: Ісаєв І.А. Указ. соч. С. 307-318. * (24) Лацис М.Я. Надзвичайні комісії з боротьби з
  7. 2. Система і значення Особливої частини кримінального законодавства
      загальна характеристика об'єктів злочинів, що містяться в КК 1996 р., - "охоронювані цим Кодексом інтереси" або "особистість, суспільство і держава" (наприклад, ч. 2 ст. 14). Вживаються терміни "законні інтереси громадян" (див., наприклад, ст. 136 або 137), "інтереси потерпілого" (наприклад, ст. 179). Ієрархія розділів, глав і статей кодексів встановлюється залежно від цінності
  8. 3. Загальна характеристика структури Особливої частини Кримінального кодексу РФ
      характеристика родового об'єкта в розділі VII КК РФ підлягає розширювальному тлумаченню: "Проти людини, особистості і громадянина". Глава 20 "Про злочини проти сім'ї та неповнолітніх", строго кажучи, випадає з групи злочинів з родовими об'єктами "особистість". Напевно, її доречніше перенести в гол. 25 і назвати "Про злочини проти сім'ї, неповнолітніх, здоров'я населення та
  9. 1. Поняття, загальна характеристика і види екологічних злочинів
      види (ст. 246-248, 262), 2) вод (ст. 250, 252), 3) атмосферного повітря (ст. 251); 4) землі та її надр (ст. 254, 255), 5) тваринного світу (ст. 256-259); 6) рослинного світу (ст. 249, 260, 261) * (506). У літературі часів дії Кримінального кодексу 1960 р., коли екологічні злочини як самостійна група виділялися тільки в доктрині кримінального права, пропонувалися й інші
  10. 2. Злочини проти життя і здоров'я
      загальна конфіскація майна винного і заборона перебування на французькій території. Штраф за вчинення таких злочинів не призначається. Кримінальна відповідальність за злочини проти людства може бути покладена і на юридичних осіб за умови, що посягання були скоєні на користь організації її керівником або представником. Особи, які вчинили злочини,
© 2014-2022  yport.inf.ua