| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів сполучення (ст. 267 КК). |
||
|
Предмет злочину - транспортні засоби, шляхи со-спілкування, засоби сигналізації або зв'язку, транспортне облад-нання, а також транспортні комунікації. Склад злочину за конструкцією об'єктивної сторони яв- ляется матеріальним. У нього входять: а) дії, що виражаються в руйнуванні, пошкодженні, іншому приведення у непридатність транс-кравців коштів, шляхів сполучення , транспортного обладнання, а також у блокуванні шляхів сполучення; б) наслідки у вигляді заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю або великого збитку; в) при-чінная зв'язок між діянням і наслідком. Руйнування являє собою приведення в непридатність пе-перерахованих у ч. 1 ст. 267 КК предметів (транспортного средст-ва, транспортного устаткування тощо), в результаті якого їх функціонування стає неможливим. Під пошкодженням слід розуміти погіршення функціональних властивостей перерахованих предметів, що перешкоджає їх використанню за призначенням, часткову втрату необхідних якостей, яка не виключає можливості їх відновлення. Приведення в непридатність іншим способом може полягати, наприклад у затопленні шляхів сполучення, вилучення деталей транс-кравців коштів, у відключенні обладнання від джерел електропостачання і т.п. Блокування транспортних комунікацій являє со-бій створення серйозних перешкод для руху транспорту. Блокування не дає можливості користуватися шляхами спільнота-ня. Воно може полягати в установці загороджень, препятст-вий або барикад на транспортних комунікаціях, в перекривання тії магістралі натовпом народу, прегражденіе шляхів сполучення транспортними засобами, іншими великогабаритними предме-тами і т.п. Під великим збитком слід розуміти не тільки великої матеріальної шкоди, а й дезорганізацію роботи транспорту, наприклад, істотне порушення розкладу поїздів і дли-вальний (багатогодинної) перерву в русі. Даний ознака є оціночним, і рішення про визнання збитку крупним приймає суд з урахуванням обставин конкретної кримінальної справи. Суб'єктивна сторона характеризується необережною фор-мій провини, незважаючи на усвідомленість вчинення дій, за-лягає у руйнуванні, пошкодженні, блокуванні. Якщо наслідки у вигляді заподіяння шкоди особистості охоплювалися умислом винного, то вчинене має кваліфікуватися як умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю. Суб'єкт злочину - особа, яка досягла віку 14 років. Характерно, що це єдине необережний злочин, за яке відповідно до ч. 2 ст. 20 КК знижений вік кримінальної відповідальності. У частині 2 ст. 267 КК передбачена більш сувора відпові-венность за те саме діяння, що призвело з необережності смерть людини, а в ч. 3 - смерть двох або більше осіб. Розглядається злочин слід відмежовувати від це-лого ряду злочинів: знищення або пошкодження чужого майна, терористичного акту, вандалізму, диверсії. Так, якщо наслідки, передбачені в ст. 267 КК, не настали, але були вчинені дії, що виразилися в псуванні майна на громадському транспорті, можливою є кримінальна відповідальність за вандалізм. У разі, коли немає наслідків, зазначених у ст. 267 КК, але завдано значної шкоди, име-ют місце ознаки умисного знищення або пошкодження чужого майна (ст. 167 КК). Якщо руйнування або пошкодження ня транспортних засобів, транспортного устаткування тощо настає в результаті розкрадання деталей, приладів, забезпечую-щих роботу транспорту, то необхідна кваліфікація за сукупність-ності злочинів як розкрадання чужого майна та приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів сполучення. Порушення правил, що забезпечують безпечну роботу транспорту (ст. 268 КК). Безпосереднім об'єктом являють-ся суспільні відносини, що забезпечують безпечну робо-ту різних видів транспорту. Об'єктивна сторона полягає в порушенні правил, що забезпечують безпечну роботу будь-якого виду транспорту, заподіянні тяжкої шкоди здоров'ю людини, причинного зв'язку між діянням і наслідком. Склад злочину є матеріальним. Правила поведінки, які регламентують безпеку екс- плуатації транспорту, встановлені різними правовими ак-тами, регулюючими роботу окремих видів транспорту. Так, існують правила поведінки пасажирів у метрополітені, правила перевезення пасажирів, правила перевезення багажу. Для заповнення бланкетну диспозиції даної норми необхідно також звернутися до Правил дорожнього руху Російської Федерації 1993 р., в яких регламентовані обов'язки пішоходів, пасажирів, водіїв велосипедів, мопедів, гужових возів і погоничів тварин. Порушення правил безпеки функціонування транс-порту може виражатися в переході вулиці у неналежному місці, в самовільному виході на злітно-посадкову смугу аеродрому, у несанкціонованому проникненні в місця, заборонені для сторонніх, наприклад в кабіну пілота, в самовільної оста-новки поїзда стоп-краном і т.п. Для висновку про наявність ознак складу злочину необ-хідно точно встановити, яке правило порушено учасником руху. Це порушення повинно перебувати у причинному зв'язку з наслідками у вигляді заподіяння тяжкого вре-так здоров'ю людини. Суб'єктивна сторона характеризується необережною фор- мій вини у вигляді легкодумства або недбалості. Суб'єкт злочину - учасник руху, який досяг віку 16 років. Під учасником руху розуміються пасажі-ри, пішоходи, велосипедисти, погоничі худоби, інші особи, за винятком зазначених у ст. 263 і 264 КК. Кваліфікований склад передбачено у ч. 2 ст. 269 КК; він має місце у випадку, якщо діяння спричинило по необережно-сти смерть людини, а особливо кваліфікований - в ч. 3, якщо настала смерть двох або більше осіб. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів сполучення (ст. 267 КК). " |
||
|
||