Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Розбій (ст. 162 КК)

Розбій (ст. 162 КК) - найбільш небезпечна форма розкрадання. Він визначається в законі як напад з метою розкрадання чужого майна, вчинене із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або з погрозою застосування такого насильства.
Небезпека розбою обумовлена не стільки фактом посягання-ства на відносини власності, скільки способом такого пося-гательства - нападом, сполученим з реальним застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Особлива небезпека розглянутої форми розкрадання визначається його двухоб'ектним характером.

Безпосередні об'єкти розбою: по-перше, конкретна форма власності, по-друге, здоров'я особи, яка зазнала нападу.
За своєю об'єктивної боці розбій являє собою напад, вчинене із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
Напад означає відкрите чи приховане несподіване аг-рессівно-насильницьке вплив на власника, іншого власника майна або на іншу особу, наприклад сторожа. Напад може носити замаскований характер (удар в спи-ну, з укриття), а також виражатися в явному чи таємному воздей-відно на потерпілого нервово-паралітичні, токсичними чи одурманюючими засобами, введеними в організм по-терпів проти його волі або шляхом обману з метою приведе-ня у безпорадний стан (абз. 4 п. 23 постанови полоні-ма Верховного Суду РФ від 27 грудня 2002 р. № 29). Такі спо-подію впливу часто не усвідомлюються потерпілим, однак від цього вони не позбавляються якості нападу. У той же час не можна визнати нападом вплив на потерпілого алко-голем, наркотиками чи іншими одурманюючими речовинами, якщо він прийняв їх добровільно.
Обов'язковий ознака об'єктивної сторони розбою - при-сування або загроза застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я. Для кваліфікації злочину як розбою достатній-але, щоб насильство створювало небезпеку хоча б для здоров'я.
Насильство має вважатися небезпечним для життя, якщо спосіб його застосування створював реальну небезпеку настання смерті, навіть коли він не заподіяв ніякої реальної шкоди здоро-в'ю (наприклад, задушення, тривале утримання голови з-терпів під водою тощо).
Під насильством, небезпечним для здоров'я, маються на увазі такі дії, які заподіяли середньої тяжкості чи легкий шкода здоров'ю потерпілого, а також насильство, яке хоча і не при-чинило ніякої шкоди, але в момент застосування створювало ре - альную небезпеку для здоров'я людини. Якщо насильно-ми діями здоров'ю потерпілого заподіяна тяжка шкода,

то він не охоплюється основним складом розбою і утворює його особливо кваліфікований вид (п. «в» ч. 4 ст. 162 КК).
Ознакою розбою може служити і таке насильство, яке застосовується не до власника або власнику майна, а до по-стороннім особам, які, на думку винного, можуть вос-перешкоджати насильницькому заволодінню майном.
За законодавчому визначенню розбій може характери-зоваться не тільки фізичним, але і психічним насильством. Од-нако при психічному насильстві діяння кваліфікується як раз-бій, тільки якщо винний погрожував не будь-яким насильством, а саме небезпечним для життя чи здоров'я. Про характер загрози можуть свідчити висловлювання винного («вб'ю», «понівечив» тощо), його дії (наприклад, спроба вдарити гострим предметом в око), а також демонстрація зброї або предметів, якими може бути заподіяна шкода здоров'ю .
Визначальним моментом для оцінки юридичної сутності діяння є суб'єктивне сприйняття характеру вираженої в його адресу погрози самим потерпілим. Якщо обстановка переступив-лення свідчила про те, що для життя чи здоров'я потер-що співав існувала реальна небезпека, то навіть при неопреде-ленном характері такої загрози діяння має кваліфікуватися як розбій.
За своєю об'єктивної боці розбій представляє специфічну форму розкрадання, не підпадає під її загальне визна-ня. Якщо будь-яка інша форма розкрадання характеризується як про-тівоправное і безоплатне вилучення чужого майна, то раз-бій визначений у законі не як вилучення чужого майна, а як напад з метою розкрадання чужого майна.
Особливість розбою полягає в тому, що його склад сконструі-ваний в законі як усічений: факт вилучення майна і причи-ня майнової шкоди потерпілому перебувають за рам-ками об'єктивної сторони цього злочину, розбій визнає-ся закінченим злочином з моменту початку нападу (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 27 грудня 2002
№ 29). Така своєрідність складу робить неможливою стадію замаху на цей злочин.

Суб'єктивна сторона розбою характеризується виною у вигляді прямого умислу. Керуючись корисливим мотивом, винний переслідує зазначену в законі мета розкрадання чужого майна.
Суб'єктом розбою може бути особа, яка досягла віку 14 років.
Кваліфікований склад розбою пов'язаний з його вчиненням-ем групою осіб за попередньою змовою або застосуванням зброї або предметів, використовуваних як зброї (ч. 2 ст. 162 КК).
Ознака вчинення розбою групою осіб за попередньою змовою має те ж зміст, що і при інших формах розкрадання.
Специфічною ознакою кваліфікованого розбою, ви-ражаем його особливості як форми розкрадання, є при-сування зброї або предметів, використовуваних як ору-жия. При вчиненні розбою із застосуванням зазначених предме-тов небезпеку для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, стає набагато більш реальною, ніж без цієї ознаки.
Знаряддями злочину в даному випадку можуть бути:
а) зброя у власному розумінні слова;
б) предмети, які зброєю не є, але використовуються в якості зброї.
Зброя у власному розумінні (вогнепальна, холодна, пневматична і газова) спеціально призначене для пора-вання мети і не має іншого, наприклад господарсько-побутового, призначення (див. ст. 1 Федерального закону від 13 Грудень 1996
№ 150-ФЗ «Про зброю» 1).
Під предметами, використовуваними в якості зброї, поні-маються будь-які предмети, за допомогою яких потерпілому можуть бути заподіяні смерть або тілесні ушкодження, небез-ні для життя чи здоров'я: сокири, ломики, кийки, бритви , ножі і т.д. Для кваліфікації розбою не має значення, чи були ці предмети заздалегідь приготовлені спеціально для розбійного нападу або випадково опинилися під рукою винного і були взяті ним на місці злочину.
Під застосуванням зброї чи інших предметів має поні-
маться як фактичне їх використання для заподіяння шкоди
1 СЗ РФ. 1996. № 51. Ст. 5681.

Здоров'ю людини, так і їх демонстрація з загрозою негайно використовувати в процесі нападу.
Загроза завідомо непридатним зброєю або імітацією зброї (наприклад, макетом пістолета або стартовим пістолетом) без наміру використовувати ці предмети для нанесення тілесних ушкоджень, небезпечних для життя чи здоров'я, не може розглядатися як озброєний розбій. Проте враховуючи, що потерпілий суб'єктивно сприймає напад як реально загрожує його життю або здоров'ю, такий напад має кваліфікуватися як розбій, передбачений ч. 1 ст. 162 КК. Якщо ж потерпілий усвідомлював, що йому погрожують непридатним або незарядженим зброєю або імітацією зброї, то діяння має кваліфікуватися як грабіж (абз. 3 п. 23 поста-ня Пленуму Верховного Суду РФ від 27 грудня 2002 р. № 29).
Застосування зброї у власному значенні при розбійному нападі має кваліфікуватися за сукупністю переступив-лений, передбачених ч. 2 ст. 162 і відповідною частиною ст. 222 КК, якщо винний не мав на використовуване зброя зі-відповідає дозволу.
Груповий озброєний розбій слід відмежовувати від бандитизму. Останній характеризується ознакою стійкості озброєної групи і наявністю спеціальної мети нападу на громадян або організації. При цьому, як правило, ставиться завдання здійснити невизначене число таких нападів. А розбій со-вершается зазвичай одноразово, після чого група розпадається.
Особливо кваліфікованими видами розбою є його со-вершеніе з незаконним проникненням у житло, приміщення або інше сховище або у великому розмірі (ч. 3 ст. 162 КК). Зміст цих ознак збігається з їх змістом примі-Передачі до грабунку.
Найнебезпечніші види розбою передбачені в ч. 4 ст. 162
КК, де говориться про його вчинення: а) організованою групою, б) з метою заволодіння майном в особливо великому розмірі, в) із заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого.
Перший з цих ознак має те ж зміст, що і при інших формах розкрадання. Другий відображає специфіку законодав-котельної конструкції розбою: якщо при інших формах розкрадання розмір характеризує кількісну сторону заподіяної

майнової шкоди (тобто наслідків), то стосовно до розбою особливо великий розмір розкрадання становить мету (суб'єктів незалежно - єктивного ознака) злочину, оскільки наслідки вихо-дять за рамки об'єктивної сторони розбою. Кількісна ха-рактерістіка особливо великого розміру при розбої визначається приміткою 4 до ст. 158 КК.
Специфічною ознакою особливо кваліфікованого розбою є його вчинення з заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого (п. «в» ч. 4 ст. 162 КК).
Цей вид розбою означає, що тяжка шкода заподіюється здо-ровью власника, іншого власника майна або інших осіб для подолання їх опору або з метою утримати иму-суспільством безпосередньо після заволодіння ним. Додаткової кваліфікації за ст. 111 КК не требуется1. Однак посягательст-во на життя виходить за рамки даного злочину і потребує самостійної кваліфікації. Тому умисне причи-ня смерті в процесі розбійного нападу кваліфікується, крім п. «в» ч. 3 ст. 162 КК, і як вбивство, зв'язане з розбоєм (п. «з» ч. 2 ст. 105 КК) 2. Якщо ж умислом винного охоплювався тільки тяжка шкода здоров'ю, а психічний відно-шення до настання смерті потерпілого виразилося в неостиглого-рожности, діяння має кваліфікуватися за сукупністю п. «в» ч. 4 ст. 162 та ч. 4 ст. 111 КК.
Розкрадання, розпочате як крадіжка або грабіж, може перерости в розбій, якщо винний з метою заволодіння майном (або його
1 Див: постанова Президії Верховного Суду РФ від 14 травня 2003 / /
БВС РФ. 2004. № 6. С. 27.
2 Федеральним законом від 21 липня 2004 р. № 73-ФЗ визначення сукупності злочинів було уточнено. Відповідно до нової редакції ч. 1 ст. 17 КК сукупність не утворюється, якщо вчинення двох або більше пре-ступленій передбачено статтями Особливої частини КК як йдуть-тва, що тягне більш суворе покарання. У пункті «з» ч. 2 ст. 105 КК якраз і передбачено посилення покарання за вбивство, якщо воно пов'язане з іншим злочином - розбоєм. Відповідно до ч. 1 ст. 17 КК таке вбивство не утворює сукупності і вимагає кваліфікації лише за п. «з» ч. 2 ст. 105 КК. Однак Пленум Верховного Суду РФ не вніс відповідних змін до п. 7, 11 і 13 постанови від 27 січня 1999 р. № 1 «Про судову практику у справах про вбивство (ст. 105 КК РФ) », тому судова практика і раніше йде шляхом кваліфікації вбивств, поєднаних з іншими злочинами (у тому числі з розбоєм), за сукупністю.

утримання після заволодіння) застосовує насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, або загрожує застосуванням такого насильства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Розбій (ст. 162 КК) "
  1. Стаття 29. Закінчений та незакінчений злочини Коментар до статті 29
    розбій (ст. 162 КК РФ) хоча і є одним з видів розкрадання, але буде закінченим не з моменту заподіяння шкоди власнику чи іншому власникові, а з моменту вчинення нападу з метою розкрадання чужого майна. Посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 277 КК РФ) буде закінченим вже з моменту вчинення дій, спрямованих на заподіяння смерті
  2. 5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони та їх значення
    розбій - ст. 162 КК та інші види розкрадання). У тих випадках, коли спосіб вчинення злочину суттєво впливає на ступінь суспільної небезпеки діяння, законодавець виділяє його в якості кваліфікуючої діяння ознаки. Пункти "б" і "в" ч. 2 ст. 111 КК передбачають суворе покарання за заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, якщо воно заподіювалося особливо жорстоким або загальнонебезпечним способом.
  3. 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
    розбій (ст. 162 КК), завжди відбувається з метою розкрадання чужого майна. Вказівка на мету означає, що злочин відбувається навмисне. Отже, в цьому і подібних випадках ознаки суб'єктивної сторони випливають із закону. Суб'єктивна сторона деяких суспільно небезпечних діянь може бути визначена і шляхом вказівки на необережне заподіяння наслідків. Так, у ст. 264 КК
  4. 4. Сукупність злочинів
    розбій (ст. 162 КК). Як зазначалося раніше, це складене одиничний злочин є двуоб'ектним. Однак такий наслідок, як позбавлення життя, законодавець у ст. 162 КК не передбачив. Тому при скоєнні вбивства в процесі розбійного нападу вчинене розглядається як ідеальна сукупність і тягне кваліфікацію за двома статтями (ст. 105 і 162 КК). Однак якщо при розбої заподіяна
  5. 6. Відстрочка виконання покарання вагітним жінкам і жінкам, які мають малолітніх дітей
      розбій), що мали більше двох судимостей до позбавлення волі. Якщо засуджена протягом строку відстрочки допускала адміністративне правопорушення, погано ставилася до виховання дитини, передавала її на виховання іншим особам або державі, то за рішенням суду її повертали у виправно-трудову колонію для відбування невідбутої частини строку позбавлення волі. У 1990 р. в СРСР в місцях позбавлення
  6. 3. Кваліфікація складних складів злочинів
      розбій, тероризм, викрадення людей, захоплення заручників і тому подібні злочини кваліфікуються за сукупністю з бандитизмом. Напади ж банди, пов'язані зі знищенням або пошкодженням майна, з вимаганням, грабежами, крадіжками, є компонентами бандитизму і не кваліфікуються за сукупністю. Тим часом основне питання кваліфікації складових злочинів полягає в тому,
  7. 1. Поняття і загальна характеристика злочинів проти власності
      розбій (ст. 162), вимагання (ст. 163), угон транспортного засобу із застосуванням насильства (п. "в" ч. 2 і ч. 4 ст. 166). У насильницьких майнових злочинах основним об'єктом є власність, а додатковим - особу потерпілого. Виділення основного безпосереднього об'єкта проводиться не за ступенем значущості охоронюваних благ (особистість в цьому сенсі важливіше), а по зв'язку з
  8. 3. Система злочинів проти власності за чинним законодавством
      розбій (ст. 162); розкрадання предметів, що мають особливу цінність (ст. 164). 2. Злочин, що примикає до розкрадань: вимагання (ст. 163). 3. Інші корисливі злочини: заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 165); неправомірне заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання (ст. 166). Б. Злочини проти власності,
  9. 5. Крадіжка
      розбій. У разі, якщо з тією ж метою в організм потерпілого введені речовини, що не представляють небезпеки для його життя і здоров'я, скоєне слід кваліфікувати залежно від наслідків як грабіж, поєднаний з насильством, або замах на цей злочин "* (535). Якщо винний почав здійснювати розкрадання таємно, але, будучи захопленим і усвідомлюючи це, продовжує вилучення майна
  10. 10. Розбій (ст. 162 КК)
      розбій. Навіть розбій без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 162 КК) відноситься до тяжких злочинів. Закон визначає розбій як "напад з метою розкрадання чужого майна, вчинене із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, або погрозою застосування такого насильства" (ч. 1 ст. 162 КК). Напад при розбої - раптове застосування насильства до потерпілого. Воно, як правило,
© 2014-2022  yport.inf.ua