Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Викрадення судна повітряного або водного транспорту або ж-залізничним рухомого складу (ст. 211 КК).

Небезпека злочину в тому, що ставляться під загрозу життя і здоров'я громадян, в першу чергу пасажирів та екіпажу судна воздуш-ного або водного транспорту або пасажирів і членів бригади залізничного рухомого складу, а також збереження зазначених судна , транспорту, складу або вантажу.
Тому додатковим об'єктом злочину можуть ви-ступати життя, здоров'я, відносини власності, коммерче-ські інтереси власників вантажу, транспорту.
Предметом злочину є повітряні і водні су-
так, залізничний рухомий склад.

До судам повітряного транспорту належать літальні уст-ройства, що приводяться в рух двигунами - літак, верто-років, дирижабль, мотодельтаплан та ін, а також повітроплавець-ні апарати - планер, повітряна куля та ін ., призначені для переміщення по повітрю людей, вантажів, проведення наукових досліджень, спортивних заходів тощо
Згідно Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням віз-задушливих суден (Гаага 16 грудня 1970 р.) 1 викрадення повітряного судна є однією з найбільш небезпечних форм міжнародного тероризмом.
До судам водного транспорту належать плавальні средст-ва, що приводяться в рух двигунами морські, річкові, озер-ні суду (крім маломірних суден) - теплоходи, кораблі, са-моходние баржі, пороми, плавучі споруди , підводні лод-ки, буксири, спортивні, наукові та інші судна, або силою вітру - яхти, вітрильники, катамарани і інші, призначені для переміщення по воді або під водою людей, вантажів, час буксирування, видобутку корисних копалин, проведення будівельних, технічних робіт, наукових досліджень, спортивних, куль-турних заходів і т.д.
Безпеки морського судноплавства присвячена Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти-пеки морського судноплавства (Рим, 10 березня 1988 р.) 2.
До залізничного рухомого складу відносяться середовищ-ства пересування по рейках для перевезення людей, вантажів, про-ведення будівельних робіт - електро-, тепло-, мото-, паровози, вагони та поїзди, авто-і електродрезіни та ін
Об'єктивна сторона аналізованого діяння виражається у викраденні судна повітряного або водного транспорту або залізно-дорожнього рухомого складу, а одно в захопленні такого судна або складу з метою викрадення.
Угон припускає незаконне самовільне переміщення судна повітряного, водного транспорту або залізничного складу. Відстань, на яку вони при викраденні переміщені,
1 Див: Збірник діючих договорів, угод і конвенцій, за-ключення СРСР з іноземними державами. Вип. XXVII. М., 1974. С. 292.
2 СЗ РФ. 2001. № 48. Ст. 4469.

Не має значення. Крім того, склад злочину, передбачені-ренний ст. 211 КК, може мати місце і у випадках, коли соот-відповідне транспортний засіб передається винному (за його вимоги) як умову звільнення захопленого їм заручника, і в таких випадках діяння кваліфікується за сукупності зі ст. 206 КК.
Захоплення судна повітряного або водного транспорту або залоз-нодорожного рухомого складу передбачає встановлення незаконного контролю над відповідним транспортним середовищ-ством, в результаті чого можливість його пересування залежить від волі викрадача, який при цьому може особисто керувати транспортним засобом або примушувати шляхом погроз або фізичним тичного насильства до екіпажу, пасажирам, іншим особам, що виконують-няти вказівки викрадача про використання транспорту по його ус-розсуд. Захоплення передує угону. Зазначений у ч. 1 ст. 211
КК захоплення може здійснюватися із застосуванням насильства, не небезпечної для життя чи здоров'я (ст. 116 КК), або загрози при-трансформаційних змін такого насильства.
Захват також може бути ненасильницьким, наприклад в від-
сутствие членів екіпажу, поїзної бригади.
Злочин має формальний склад. Угон або захоплення вважається закінченим з моменту приведення захопленого транспортного засобу в рух або, якщо захоплення відбулося в русі, з моменту, коли викрадач отримав можливість керувати транспортним засобом особисто або встановлює контроль над ним або його екіпажем (тобто можливість распоря-тулитися транспортом за своїм розсудом).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу.
Обов'язковий ознака суб'єктивної сторони при захопленні - мета викрасти повітряний, водний транспорт або рухомий ж-залізничним склад. Мета самого викрадення або захоплення значення для кваліфікації за ст. 211 КК не має і може бути будь-яка, наприклад, вчинення терористичного акту, незаконне пере-перетин кордону, розкрадання вантажу, що перевозиться, контрабанда та інші злочини, які утворюють сукупність відповідних злочинів.

Якщо захоплення здійснений не з метою викрадення, а, наприклад, для за-хвата заручників, що перебувають на транспорті, і вимоги як умови їх звільнення висуваються на місці захоплення, тобто сам транспорт не переміщається, то відповідальність за ст. 211 КК не настає. У таких випадках дії винної особи квалифици-руются відповідно з вчиненим, зокрема при захопленні заручника - за ст. 206 КК.
Суб'єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку. Частина 2 ст. 211 КК передбачає кваліфіковані со-стави злочину: групою осіб за попередньою змовою (ст. 35 КК); із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я або з погрозою застосування такого насильства (ст. 111, 112,
115, 117 КК); із застосуванням зброї або предметів, використовуючи-екпортувати в якості зброї (застосовується аналогічно квалифици-рующим ознакою складу викрадення людини, передбачений-ного п. «г» ч. 2 ст. 126 КК).
Частина 3 ст. 211 КК передбачає особливо кваліфікований-ні склади злочину: самі діяння, якщо вони вчинені організованою групою (ст. 35 КК) або спричинили з неостиглого-рожности смерть людини або інші тяжкі наслідки.
Інші тяжкі наслідки є оціночним поняттям; ними можуть бути крах, аварія судна, транспортного засобу, значний матеріальний збиток, пов'язаний із знищенням чи пошкодженням вантажу, що перевозиться, майна, заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю декількох потерпілих, значне забруднення навколишнього середовища, дезорганізація роботи транс-кравця підприємства і т.д.
Суб'єктивна сторона викрадення у випадках настання по неос-торожности смерті людини або інших тяжких наслідків ха-теризується подвійною формою вини - прямим умислом стосовно дій і необережністю (легковажністю або недбалістю) - до наслідків. Посягання на життя по-терпів в процесі викрадення або захоплення судна кваліфікується за сукупністю ст. 211 КК і відповідно ст. 105, 277, 295,
317 КК залежно від того, хто був потерпілим.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Викрадення судна повітряного або водного транспорту або ж-залізничним рухомого складу (ст. 211 КК). "
  1. Стаття 166. Неправомірне заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання Коментар до статті 166
    Об'єктом викрадення є відносини власності. Як і при викраденнях, для викрадення необхідно порушення чужого володіння. Це злочин дуже схоже на крадіжку (крадіжку, грабіж і розбій). Його відмінність від розкрадань полягає у відсутності наміру назавжди звернути річ на свою користь, привласнити її. При викраденні умисел спрямований на тимчасове незаконне використання чужої речі. Викрадач заволодіває
  2. Стаття 205.1. Сприяння терористичної діяльності Коментар до статті 205.1
    Об'єктом злочину є громадська безпека. Об'єктивна сторона складу злочину складається з ряду альтернативних дій: 1) відмінювання; 2) вербування; 3) інше втягнення особи у вчинення хоча б одного із злочинів, передбачених статтями Особливої частини КК РФ: 205 "Терористичний акт", 206 "Захоплення заручника", 208 "Організація незаконного збройного формування
  3. Стаття 211. Викрадення судна повітряного або водного транспорту або залізничного рухомого складу Коментар до статті 211
    Основний об'єкт злочину - громадська безпека. Додатковий об'єкт - відносини з охорони життя і здоров'я, власності громадян і юридичних осіб. Факультативний об'єкт - відносини з охорони життя людини. Угон повітряного судна є злочином міжнародного характеру. Ще в Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (м. Гаага 16 грудня 1970 р .)
  4. Стаття 3. Основні поняття, що використовуються в цьому Законі
    Стаття, що визначає понятійний апарат, який використовується коментованим Законом. За загальним правилом юридичної техніки визначення понять (приписи-дефініції) включаються до законодавчих актів у наступних випадках: коли юридичний (правовий) термін сформований з використанням спеціальних слів - рідкісних або маловживаних іноземних слів, а також переосмислених
  5. 2. Поняття, загальна характеристика і система злочинів проти громадської безпеки
    Злочини проти громадської безпеки - це умисні або необережні суспільно небезпечні діяння, які заподіюють істотну шкоду або створюють реальну загрозу заподіяння шкоди безпечним умовам життя суспільства. Як і Кодекси 1922, 1926 і 1960 рр.. , Кримінальним кодексом 1996 р. зберіг в Особливій частині гл. 24, що передбачає статті про злочини, що посягають на громадську
  6. 4. Злочини, що порушують загальні правила безпеки. Характеристика окремих видів злочинів проти громадської безпеки
    Теppоpізм (ст. 205 КК). Як наголошується в Концепції національної безпеки Російської Федерації, затвердженої Указом Президента РФ від 17 грудня 1997 р. N 1300 (в ред. Указу від 10 січня 2000 р. N 24) : "У багатьох країнах, у тому числі в Російській Федерації, різко загострилася проблема тероризму, що має транснаціональний характер і загрожує стабільності у світі, що обумовлює
  7. 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту
    Збільшуються з кожним роком інтенсивність і обсяг перевезень, а також число транспортних засобів висувають як одним із першочергових завдань забезпечення безпеки руху та експлуатації транспорту. Цей висновок підтверджується також неблагополучної динамікою і збільшенням питомої ваги таких злочинів у загальній структурі злочинності. Так, в 1998 р. на території Російської
  8. 2. Історія розвитку законодавства про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
    Норми, що забезпечують безпеку руху та експлуатації транспорту, існували і в дореволюційному кримінальному законодавстві. Основна увага в Кримінальному уложенні 1903 р. приділялася в першу чергу забезпечення безпеки руху та експлуатації залізничного, річкового та морського транспорту. Так, в гол. 30 "Пошкодження майна, шляхів сполучення, граничних і тому подібних знаків або
  9. 4. Злочини, що посягають на режим Державного кордону Російської Федерації і символи державності
    Незаконне перетинання Державного кордону Російської Федерації (ст. 322 КК). Об'єкт злочину - режим Державного кордону. Режим Державного кордону встановлюється федеральними законами, міжнародними договорами Російської Федерації і включає в себе правила: змісту Державного кордону; перетину Державного кордону особами і транспортними засобами;
  10. Порушення правил безпеки руху та експлуатації-ції залізничного, повітряного або водного транспорту (ст. 263 КК).
    Безпосереднім об'єктом злочину є-ються суспільні відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатації залізничного, повітряного або водного транспорту. Поняття безпеки руху та експлуатації окремих видів транспорту розкрито в присвячених їм федеральних законах. Зокрема, в ст. 2 Федерального закону «Про залізничний транспорт в Російській
© 2014-2022  yport.inf.ua