21.3. Етапи процесу розслідування злочинів (традиційна і ситуаційна характеристики)
В даний час в криміналістиці утвердилася наукова позиція про триетапної структурі процесу розслідування. В основі поділу цього процесу на початковий, наступний і заключний етапи лежить відомий інформаційний принцип, в силу якого стратегія подальшого пошуку обумовлена інформацією, отриманої на попередньому етапі пошуку.
Цей принцип поширюється на всі види творчої діяльності, до якої належить і діяльність з розслідування. Представляється, що стосовно до розслідування злочинів необхідно доповнити даний принцип наступним зауваженням: у складних ситуаціях проблемного типу стратегія пошуку обумовлена не стільки наявністю і вмістом вихідної інформації, скільки її невизначеністю або навіть відсутністю.
Навіть у тих випадках, коли порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування передує попередня або, як її іноді називають, дослідча перевірка, інформаційна невизначеність в тій чи іншій мірі все одно в більшості випадків зберігається.
Інформаційно-функціональний принцип періодизації дає можливість диференціювати перераховані вище етапи завдяки наступним критеріям, характеризує кожен з них:
1) типовим слідчим ситуацій, які мають домінуюче значення для кожного з них;
2) ролі та значенню версій для розслідування, основним особливостям їх побудови та перевірки;
3) обсягом і змістом вихідних даних, що знаходяться в розпорядженні слідчого на початку етапу;
4) основним завданням, які вирішуються на відповідному етапі;
5) домінуючою спрямованості діяльності учасників розслідування;
6) співвідношенню слідчих дій та оперативно-розшукових заходів на кожному з етапів процесу розслідування;
7) обстановці і умовам розслідування, визначальним виробництво процесуальних, оперативно-розшукових та інших дій.
Етапи розслідування злочинів необхідно розглядати не тільки як прості часові відрізки досліджуваного процесу, що змінюють одне одного, але, головним чином, як підсистеми слідчих, оперативно-розшукових, контрольно-перевірочних, організаційно-підготовчих та інших дій , об'єднаних на основі єдності дозволяються за їх допомогою завдань, зумовлених стійкою повторюваністю типових слідчих ситуацій. Науковий аналіз проблеми періодизації розслідування дозволяє виділити в цьому процесі традиційну і ситуаційну структури.
Насамперед розглянемо традиційну структуру процесу розслідування злочинів, скоєних в умовах неочевидності, коли кримінальна справа порушується в одній з типових проблемних ситуацій.
Поряд з проблемними, тут нерідко формуються і організаційно-невпорядковані ситуації, оскільки на цьому етапі далеко не завжди вдається сформувати оптимальну управлінську структуру, повністю оцінити реальну ситуацію, налагодити належне взаєморозуміння і взаємодію між учасниками розкриття злочинів, чітко спланувати майбутню роботу. З самого початку розслідування слідчий повинен бути готовий до подолання та інших різновидів складних слідчих ситуацій: конфліктних і тактичного ризику.
Можна констатувати, що, незважаючи на об'єктивну можливість виникнення будь-якого різновиду складних слідчих ситуацій, домінуючою рисою початкового етапу є проблемно-ситуаційний характер розслідування, що приймає вельми часто через різке і хронічної нестачі вихідної інформації вкрай гострі форми. У свою чергу подібний стан розслідування зумовило вирішальну роль версій, в першу чергу типових, і оперативно-розшукової інформації, особливо негласного характеру. При цьому оперативно-розшукові заходи в силу зазначених раніше причин набувають особливо широкий діапазон, іноді ведуться і в протилежних напрямках, оскільки множинність ймовірних цілей, а нерідко і майже повна відсутність визначеності у справі обумовлюють саме такий, багатоваріантний і багатоверсійного, спосіб діяльності з розкриття злочинів . Навіть коротка характеристика початкового етапу розслідування дозволяє сформулювати його основне завдання - виявлення необхідної доказової і тактичної інформації та її носіїв (джерел). Основне завдання етапу визначила і його головну функцію - пошуково-розвідувальну спрямованість у діяльності слідчих і взаємодіючих з ними співробітників органів дізнання, а також провідну роль слідчих та оперативно-розшукових версій. Узагальнення практики розкриття особливо тяжких злочинів виявило підвищену ефективність комбінованих слідчо-оперативних версій, так як при цьому значно розширюється не тільки фактична база версій за рахунок об'єднання процесуальної та оперативної інформації, але і їх теоретична база, оскільки в її інформаційний зміст включаються узагальнені знання всіх учасників розкриття злочину.
Особливості провадження процесуальних, оперативно-розшукових та інших дій на початковому етапі розслідування можна звести до наступних відмітних ознак. Більшість цих дій, а саме: - слідчі огляди (місця події, трупів, приміщень і територій, предметів і документів, транспорту); - опосвідчення; - обшуки; - допити потерпілих, свідків-очевидців і підозрюваних; - пред'явлення для впізнання; - прослуховування телефонних в інших переговорів; - складання і застосування суб'єктивних портретів; - розшук злочинців за прикметами і іншими даними; - подворно-поквартирні обходи; - зовнішнє та електронне спостереження; - прочісування території за межами місця події; - перевірка (огляд) засобів транспорту; - засідки і патрулювання; - затримання підозрюваного; - виробництво деяких видів експертиз носять чітко виражений пошуковий, розвідувальний і в той же час невідкладний в криміналістичному відношенні характер; мають відносно високу інтенсівност'ю і темпом їх виробництва; вимагають значної концентрації сил і засобів (у зв'язку з чим створюються слідчі групи і розширені системи взаємодії слідчих з органами дізнання (висування спільних слідчо-оперативних версій, складання узгоджених планів розкриття злочинів, проведення тактичних операцій і т.д.). Пошуково-розвідувальний характер початкового етапу особливо виразно виявляється в тому, що саме в його процесуальних і тактичних рамках здійснюється специфічна підсистема розкриття злочинів «по гарячих слідах»; багатоверсійного і багатоваріантний характер набуває початковий етап розслідування, а комплексність початкових слідчих та інших дій надає достатню надійність процесу розкриття злочинів і підвищує гарантію успіху, своєрідно «підстраховуючи» бажаний результат.
Початкові слідчі дії можна визначити як підсистему ситуаційного типу, якій найбільш оптимально починати розслідування певних видів і груп злочинів, що складається з відносно стійкою сукупності процесуальних дій, ефективно виконують функції щодо невідкладного пошуку і виявлення джерел (носіїв) інформації, отриманню доказів, перевірці типових та деяких первинних специфічних версій, встановлення та затримання підозрюваних, запобіганню нових суспільно небезпечних діянь, інших шкідливих наслідків і відшкодування матеріального збитку.
Початкові слідчі дії особливо часто включаються в структуру тактичних операції, що проводяться зазвичай на початковому етапі розслідування. Найбільш поширені з цих операцій, такі, наприклад, як пошук і дослідження доказів на місці скоєння злочину, пошук злочинця за прикметами, контрольована хабар, переслідування злочинців «по гарячих слідах» і т.д., істотно підвищують ефективність початкового етапу і всього розслідування в цілому.
Після отримання даних, що дають підставу підозрювати конкретну особу у вчиненні злочину, і його допиту як підозрюваного завдання початкового етапу вважаються виконаними.
Подальший етап характеризується дозволом проблемних ситуацій відносно основних структурних елементів предмета доказування (подія і спосіб злочину, особа, яка його вчинила). Поступила до цього моменту в розпорядження слідчого доказательственная інформація дозволяє, з достатньою для цієї стадії розслідування надійністю, відповісти на основні питання, які визначали виникнення проблемної ситуації на первинному етапі.
Відомості, що знаходяться в розпорядженні слідчого, на наступному етапі відрізняються більш значним обсягом (кількісний критерій), а їх зміст - логічної впорядкованістю, більшою конкретністю, різноманітністю процесуальних джерел, цілеспрямованістю і доказової надійністю (якісні критерії). Всі ці властивості доказової інформації і дають можливість перейти від евристичного (імовірнісного, багатоверсійного, нерідко інтуїтивного) до дискурсивного (послідовному, побудованому на логічних висновках, отриманих з накопичених у справі доказів) варіанту розслідування.
Таким чином, при традиційній структурі етапів розслідування домінуючу рису наступного етапу становить процес доказування, здійснюваного шляхом інформаційного розгортання вже наявних вихідних даних до джерел (носіям) нових або додаткових відомостей, а від них - до встановленню фактів і обставин, що мають значення для кримінальної справи.
Однак замість проблемних труднощів, в основному усунених, тут досить часто виникають труднощі конфліктного характеру, що істотно ускладнюють отримання доказів з вже відомих джерел у зв'язку з негативною позицією і протидією деяких учасників кримінального судочинства (насамперед обвинувачених, а у справах про організовану злочинну діяльність - їх спільників, які перебувають на волі).
У зв'язку з появою на наступному етапі обвинуваченого і великим значенням його свідчень, істотна частина слідчих дій зосереджується навколо цієї процесуальної фігури.
Оперативно-розшукові заходи в ситуації, що розглядається також зосереджені навколо цієї процесуальної фігури з метою отримання нової інформації не тільки у відношенні інкримінованого йому злочину, а й для виявлення нових суспільно небезпечних діянь. У зв'язку з подібною спрямованістю слідчих та оперативно-розшукових дій гострота конфліктних ситуацій може істотно зростати. Для усунення конфліктних ситуацій слідчі повинні активно застосовувати методи рефлексивного управління, тактико-психологічні прийоми впливу, цілеспрямованого пред'явлення доказів, високопрофесійне використання негласної оперативно-розшукової інформації в процесі доказування, «ударну силу» тактичних операцій і тактичних комбінацій.
Головне завдання наступного етапу - повне і всебічне доведення всіх обставин, що підлягають встановленню у справі. Головне завдання визначила і основну функцію етапи - дослідницько -доказову спрямованість діяльності слідчих і взаємодіючих з ними органів дізнання. Основний зміст процесуальних дій складають допити обвинувачених, знову виявлених свідків, очні ставки, слідчі експерименти, повторні огляди і обшуки, проведення експертиз так званої «другої черги», перелік яких змінюється залежно від конкретної ситуації.
У той же час перевірочно-дослідний і доказовий характер етапу не виключає постійної націленості слідчих і взаємодіючих з ними оперативних працівників на виявлення додаткових відомостей у справі, виявлення нових епізодів злочинної діяльності і нових осіб, причетних до їх вчинення, пошуку нових джерел інформації.
Діапазон оперативно-розшукової діяльності, незважаючи на відносну обмеженість в порівнянні з попереднім етапом, не повинен замикатися лише на оперативну роботу з обвинуваченими. У плани оперативної роботи завжди повинні включатися перспективні цілі, тим більше, якщо у кримінальній справі є надійні джерела негласної інформації та можливості для виробництва короткострокових і навіть довготривалих оперативних комбінацій.
Саме на подальшому етапі відбувається остаточна перевірка основної версії у справі, оскільки інші версії були перевірені до кінця початкового етапу і фальсифіковані (визнані помилковими). Однак для оптимальності перевірки залишилася версії висувається так звана контрверсія, яка суттєво підвищує надійність перевірки, виконуючи важливу подстраховочний функцію.
Наступні слідчі дії можна визначити як під систему ситуаційного типу, ефективно виконує функцію отримання і дослідженню фактичних даних та їх використання в процесі розслідування для надійного встановлення всіх обставин, що підлягають доказуванню у кримінальних справах, що забезпечує перевірку специфічних (конкретних) версій і перехід від імовірнісних знань у достовірні.
У доказательственном відношенні наступний етап завершується переходом від ймовірних знань до знань достовірним. У процесуальному відношенні закінчення наступного етапу пов'язане з визнанням слідчим факту завершення попереднього слідства у справі (ст.215 КПК України) та необхідності виконання вимог, умов і гарантій, передбачених у ст.210-219 КПК України.
Наступ заключного етапу характеризується усуненням або подоланням всіх складних слідчих ситуацій, достатньої інформаційної повнотою і всебічність, дозволяю щей достовірно і об'єктивно довести всі обставини, що мають значення для справи.
У зміст етапу входять процесуальні дії по повному завершенню провадження у справі, деякі організаційно-технічні заходи, а іноді і додаткові слідчі дії, проведені за вказівкою прокурора, який наглядає, начальника слідчого підрозділу, при задоволенні клопотань обвинуваченого, його захисника, інших учасників кримінального судочинства.
Незважаючи на збереження деяких пошукових і дослідницьких можливостей на заключному етапі домінують аналітико-систематизує й процесуально-оціночна діяльність слідчого.
Закінчення заключного етапу пов'язано з складанням обвинувального висновку, додатків до нього, підписанням цих документів і напрямком кримінальної справи прокурору, в порядку ч.1 ст.220 КПК РФ.
Розглянуту традиційну структуру процесу розслідування можна відобразити в наступній елементарною схемою:
традиційна структура процесу розслідування
На цій схемі відрізки АБ, БВ, ВГ послідовно позначають початковий, наступний і заключний етапи розслідування. Відповідно пунктирні лінії першого відрізка представляють первинні слідчі й інші дії, штрихпунктирні лінії другого - наступні слідчі та інші дії, а точкова лінія на заключному етапі - відповідні йому дії та заходи.
Однак розглянута структура етапів розслідування представляє лише узагальнену традиційну модель цього процесу, в якій не тільки індивідуальні, конкретні, але навіть і багато приватні, групові особливості і риси розслідування злочинів. Для того, щоб наблизити наукове дослідження до реальності, зробити його результати більш відповідними слідчої та оперативно-розшукової практиці, необхідний інший, більш точний і ефективний метод, а саме - ситуаційний аналіз внутрішньої структури процесу розслідування злочинів.
Ситуаційний аналіз дозволяє виявити кілька найбільш типових варіантів періодизації процесу розслідування, крім розглянутої традиційної структури.
Перший ситуаційний варіант
Після закінчення початкових слідчих та інших дій відносно вже встановлених епізодів небезпечних діянь, надходять процесуальні, оперативно-розшукові чи інші дані про нові злочини, скоєних тими ж особами. У цій ситуації, особливо якщо нових епізодів не дуже багато, цілком можливо паралельне проведення подальших дій і заходів щодо вже встановлених епізодів і обвинувачених у справі і первісних, спрямованих на пошук доказів, та встановлення нововиявлених кримінальних фактів, скоєних тими ж особами. Тим самим, не припиняючи подальші дії, слідчі і взаємодіють з ними оперативні працівники паралельно проводять первинні дії. Графічно цей варіант можна відобразити в наступною схемою:
Третій ситуаційний варіант
Третій ситуаційний варіант
Після повного завершення початкових слідчих та інших дій відносно певних епізодів та осіб слідчий отримує інформацію про нові злочини і нових особах, які їх вчинили, при цьому обидві групи винних (обвинувачені та підозрювані) об'єднані співучастю лише по незначній частині епізодів. У цій ситуації специфічний вплив тактичних психологічних, інформаційних, логічних, організаційних, оперативних та процесуальних факторів істотно розділяють, за часом їх виробництва, первинні і наступні слідчі дії, що обумовлює необхідність тимчасового призупинення етапу, який відновиться через деякий час. Необхідність активного розслідування нових епізодів злочинів, скоєних лише новими обличчями, масоване виробництво при цьому початкових дій та заходів призводять до суттєвого ускладнення етапної структури розслідування, яку можна відобразити в наступною схемою:
Заключний етап
Розглянуті варіанти ситуаційної структури розслідування не є вичерпними. Подібне різноманіття обумовлено неоднозначним впливом на даний процес численних ситуаційних чинників, їх складним і багатоплановим поєднанням.
Заключний етап
Як відомо, він характеризується усуненням майже всіх складних слідчих ситуацій, хоча нерідко слідчому доводиться долати труднощі організаційно-управлінського характеру, пов'язані в основному з вадами часу через закінчення процесуальних строків розслідування та тримання обвинувачених під вартою, великим обсягом матеріалів справи, що пред'являються для ознайомлення , небезпекою знищення при цьому окремих протоколів і документів, умисним затягуванням процесу ознайомлення зі справою конфліктуючими суб'єктами, небажаними контактами між обвинуваченими і з іншими негативними наслідками.
Як зазначалося вище, у зміст етапу входять процесуальні дії по завершенню провадження розслідування, деякі організаційно-технічні заходи, а нерідко й додаткові слідчі дії. Саме ці дії можуть привести до корінної зміни традиційного характеру цього етапу і виникнення ситуацій, типових не тільки для подальшого, а й для початкового етапів розслідування. Однак на відміну від розглянутих раніше ситуаційних варіантів, виробництво заключних дій паралельно з наступними і початковими слідчими діями в більшості випадків практично неможливо. Тому при виникненні ситуацій, типових для початкового або наступного етапів, процес розслідування має бути «повернутий» на відповідний етап, знову набуваючи його відмінні риси і якості.
Таким чином, можливі два типових варіанти поетапної структури розслідування при виникненні на заключному етапі ситуацій, властивих для початкового (варіант А) або після дме (варіант Б) етапів. Графічно ці варіанти можна відобразити у таких схемах:
Розглянуті в даному параграфі традиційний і ситуаційні варіанти етапів розслідування злочинів є основними, що відображають найбільш стійкі і типові поєднання первісних, наступних і заключних процесуальних дій і відповідних оперативно-розшукових та інших заходів, що мають загальне значення для різних видових і групових криміналістичних методик.
Інформація, релевантна "21.3. Етапи процесу розслідування злочинів (традиційна і ситуаційна характеристики)"
- Типові слідчі ситуації
процесі проведення контртерористичної операції зі звільнення потерпілих і, багато в чому, обумовлено її проміжними, а тим більше кінцевим результатами. На виникнення і зміст слідчої ситуації впливають фактори, які не є ситуаційно утворюють по інших різновидів злочинів, в тому числі і кримінальним діянням терористичної спрямованості. Розглянемо - Криміналістична характеристика
розслідування, висунення та перевірку слідчих версій для вирішення конкретних завдань - Методика розслідування окремих видів злочинів
процесуального законодавства науково-методичні рекомендації з виявлення, розкриття та розслідування злочинів певного виду, групи, а також окремих злочинів з урахуванням їх - Глава 12. Організація і планування розслідування. Створення системи взаємодії в процесі розкриття та розслідування злочинів
процесі розкриття та розслідування - Організація розслідування злочинів
розслідування злочинів - це система загальних наукових положень, спрямованих на впорядкування правоохоронної діяльності уповноважених на її ведення відомств; категорія, що об'єднує комплекс науково-правових приписів, що регулюють діяльність з розслідування злочинів у рамках боротьби із злочинністю на загальнодержавному - § 1. Методика розслідування злочинів як розділ науки криміналістики
процесуального законодавства науково-методичні рекомендації з виявлення, розкриття та розслідування злочинів певного виду, групи, а також окремих злочинів з урахуванням їх специфіки. З даного визначення випливає наступне. По-перше, методика розслідування є розділом криміналістики, найтіснішим чином пов'язаним з іншими її розділами - криміналістичною технікою і - Розголошення даних попереднього розслідування (ст. 310 КК).
процесуальної дії або дій чи наявних у справі даних про розслідування, до третьої особи. Воно стосується тільки відомостей, що відносяться до перед-ньо розслідуванню. Розголошення може бути здій-влено в будь-якій формі: усній, письмовій, аудіо-або відеоза-писи, через засоби масової інформації тощо Слідчий попереджає свідка, потерпілого, поня-тих, - Об'єкт науки криміналістики
процесів, відносин, властивостей і - Контрольні питання
етапи розвитку права. 3. Які принципи характеризують сутність права? 4. Сучасні підходи у визначенні права. 5. Право як загальна форма і рівна міра свободи. 6. Основні характеристики природно-правової концепції права. 7. Дайте визначення суб'єктивного та об'єктивного - Глава 36 Розслідування злочинів терористичної спрямованості
злочинів терористичної - Глава 32 Основи методики розслідування корупційних злочинів
розслідування корупційних - Глава 2. Слідчі версії і планування розслідування злочинів
розслідування - Глава 26. Основи методики розслідування злочинів проти власності
розслідування злочинів проти - Глава 25. Основи методики розслідування злочинів проти особи
розслідування злочинів проти