| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
35.3. Особливості розслідування автотранспортних злочинів в умовах різних ситуацій |
||
|
У простих ситуаціях слідчому вже при виїзді на місце події в загальних рисах відомо, що сталося, які наслідки настали. У подібних випадках об'єктивна інформація надходить від учасників події, очевидців і витягується при огляді слідів злочину. Після порушення кримінальної справи, допиту свідків та водіїв транспортних засобів, медичного огляду передбачуваних винуватців вдається отримати необхідні відомості та докази про фактичні обставини розслідуваної події. Слідча ситуація на первинному етапі може істотно ускладнитися загибеллю одного з учасників події; відсутністю на місці події очевидців події; заявою водія аварійного транспортного засобу про участь у дорожній пригоді ще одного суб'єкта, якого не виявилося до моменту прибуття слідчого. Спільним для складних слідчих ситуацій є виникнення умов, сприятливих для надання винними протидії розслідуванню. У той же час можливості слідчого з перевірки пояснень протидіє сторони суттєво зменшуються. Зокрема, підозрювані нерідко заявляють, що причиною події були неправильні дії загиблого учасника події, і дають про його поведінку неправдиві свідчення. У цій ситуації потрібно спробувати максимально точно відновити обставини досліджуваної події допомогою допиту свідків, проведення автотехнічної, криміналістичної та судово-медичної експертиз, повторного огляду місця події і речових доказів, слідчого експерименту і т.д. Отримані в результаті цих дій дані зіставляються з твердженнями підозрюваного, а на виявлені протиріччя йому вказується при проведенні допиту. Іноді, щоб довести необ'єктивність версії підозрюваного, його залучають до участі в перевірці показань на місці події або до виробництва слідчого експерименту. Ефективним засобом перевірки версії про участь у пригоді невідомого суб'єкта є автотехнічна експертиза. Шляхом розрахунку механізму руху транспортних засобів і зіставлення результатів дослідження з передбачуваним становищем і діями у просторі дороги «третього» учасника експерт може підтвердити або виключити об'єктивну можливість дорожньої обстановки, на якій наполягає передбачуваний винуватець події. Крім того, слідчий повинен вжити всіх необхідних заходів пошуку слідів та інших доказів участі у події невстановлених машини і пішохода. Невстановлення цих слідів істотно зменшує або спростовує твердження дійсних винуватців події. У слідчій практиці зустрічаються випадки, коли після скоєного злочину водій ховається, залишаючи на місці події машину. Подібним чином діють особи, які вчинили викрадення автотранспорту, або водії, хоча і правомірно володіють машиною, але, що намагаються виграти час для надання протидії. Останні в ряді випадків також висувають версію про викрадення у них автотранспорту, іноді схиляючи до дачі неправдивих показань своїх знайомих, родичів, звертаються до міліції із заявою про викрадення. У розглянутих ситуаціях першочерговим стає завдання встановлення особи, яка перебувала за кермом у момент автопригоди. До дозволу цього завдання слід приступити вже в ході огляду місця події. З урахуванням пошкоджень кабіни, положення водійського крісла після аварії можна уявити, яким чином водій вийшов з пошкодженої машини, де могли залишитися сліди рук, крові, якщо у нього була кровотеча. Якщо в салоні є ушкодження деталей, які могли утворитися від удару тіла водія, необхідно спробувати знайти там сліди рук, крові, частини і волокна одягу. На одязі і взутті водія можуть матися сліди контакту з об'єктами, що знаходяться на місці події. Крім того, слід встановити осіб, які бачили водія до, в момент і після події. Перші допитуються про те, повідомляв чи передбачуваний винуватець, куди прямує, в якому напрямку рухався, в якому стані були його одяг і керований їм автотранспорт. Свідкам, які бачили водія після аварії, задаються питання про те, де вони його зустрічали, звідки він ішов, в якому стані знаходився, які ушкодження були у нього на тілі та одязі, не розповідав допитуваному про те, що трапилося. Особливо важливу інформацію зазвичай отримують при допиті свідків, які бачили підозрюваного за кермом у момент аварії і коли він залишав місце події. Якщо водій машини, виявленої на місці події, звертався з повідомленням про викрадення, вилучаються його заяву і всі матеріали з перевірки. У заявах, поясненнях, показаннях підозрюваного і лжесвідків можуть бути суперечності, які використовуються при допиті цих осіб. На початковому етапі розслідування нерідкі ситуації, коли з місця події ховається водій разом з машиною, що брала участь в аварії. При наявності очевидців і потерпілих, здатних давати пояснення про те, що трапилося, у них з'ясовуються індивідуальні та групові ознаки автотранспорту, прикмети водія, що знаходився за кермом. При огляді місця події по слідах коліс, отделившимся від транспорту деталями, пошкоджень навколишнього оточення також можуть бути визначені тип і марка автомобіля, що бере участь в аварії. З урахуванням отриманої інформації організовується переслідування автомобіля і проведення загороджувальних заходів по шляху можливого проходження автомобіля. Ці заходи можуть бути прийняті ще до початку огляду і коректуватися в міру отримання інформації про розшукуваних транспортних засобах та їх водіях. При отриманні відомостей про можливий вихід розшукуваної машини за межі «закритого» району або при виникненні такої небезпеки повинні бути організовані пошуково-загороджувальні заходи в межах сусідніх адміністративно-територіальних одиниць. Інформація про розшукуваного транспорті може бути отримана і при виробництві експертиз частин скла, фарби, паливно-мастильних матеріалів, окремих вузлів і деталей автомашини, вантажів, що випали з неї і виявлених на місці події. У цих же цілях організовується перевірка і обхід підприємств з ремонту транспорту, гаражів, автостоянок та перевірка силами ГИБДД автомобілів, що рухаються по дорогах. Якщо встановлено призначення вантажу, машина може бути знайдена після виявлення вантажовідправників і вантажоодержувачів. Для виявлення свідків рекомендується проведення обходу житлових будинків, організацій та підприємств, що знаходяться не тільки на прилеглих до місця події територіях, а й по шляху проходження розшукуваного транспорту. Доцільно також проведення опитування громадян, які бувають у названих місцях і які перебували у них в час, попереднє аварії і після неї. Якщо проведені заходи протягом декількох днів не дають позитивних результатів, можливе звернення до громадян через засоби масової інформації. При виявленні переховується транспорту та його водія слід пам'ятати, що факт залишення місця події сам по собі не є доказом вини. У практиці зустрічаються випадки, коли до подібних заходів вдаються особи, які не винні у вчиненні автотранспортного злочину. На даному етапі розслідування проводяться дії з ідентифікації знайдених транспорту і водія як учасників дорожньої події. Велику роль у цьому відіграють різні криміналістичні експертизи, в тому числі, що проводяться з метою встановлення цілого по частинах, коли для ідентифікації використовуються відокремилися від транспорту вузли і деталі, осколки скла, частинки фарби і т.д. У процесі огляду транспорту і наступних експертиз можуть бути виявлені сліди контакту з перешкодами, потерпілими, іншими об'єктами на місці події. Навіть після проведення ремонтних робіт за облицюванням, під кришкою капота, на днище і в ходовій частині автомашини можуть бути виявлені сліди крові, мікрочастинки одягу потерпілого, грунту і рослин, фарби від зіткнулася машини, речовини, з якого складаються інші перешкоди. Якщо підозрюваний продовжує заперечувати свою участь у пригоді, при його допиті слід використовувати прийоми пред'явлення доказів, викриття брехні і змови з неправдивими. При допиті передбачуваних винуватців можуть бути використані і прийоми впливу на емоційну сферу допитуваного: звернення до кращим якостям, загострення відчуття співчуття до потерпілого, бажання полегшити переживання власних родичів і близьких. Досить складні ситуації складаються, коли підозрюваний (обвинувачений) визнає участь в пригоді, але заперечує свою провину в порушенні правил безпеки руху транспорту. Основним доводом допитуваних є те, що вони не мали можливості своєчасно виявити небезпеку і тому не могли запобігти події. Подібні свідчення можуть бути перевірені за участю обвинуваченого на місці події. При проведенні цієї слідчої дії слідчий повинен займати активну позицію. Ще на стадії підготовки слід прогнозувати поведінку допитуваного і підібрати контраргументи його твердженнями. У самих показаннях обвинуваченого також можуть бути суперечності, на які йому має бути зазначено. Після перевірки показань на місці події можливе проведення слідчого експерименту, а потім і автотехнічної експертизи для отримання відповіді на питання про наявність у водія технічної можливості запобігти пригода. При висуванні версії про те, що причиною події була несправність транспорту, яку водій своєчасно виявити не міг, насамперед встановлюється наявність або відсутність пошкодження у зазначеній деталі, вузлі автомашини. Вони оглядаються, а потім піддаються криміналістичної та автотехнічної, або комплексній експертизі для встановлення причин і часу руйнування деталі і можливості своєчасного виявлення пошкодження. Ці показання перевіряються допитами підозрюваних, що відповідають за технічний стан транспорту. Крім того, вилучаються і оглядаються документи про ремонт транспорту та встановлення дефектної деталі, а також накази і посадові інструкції про обов'язки осіб, відповідальних за випуск машини на лінію, ремонт і обслуговування автомобіля. Деякі підозрювані (обвинувачувані) оскаржують достовірність встановлених слідством даних про обставини маневрування машиною, швидкості руху транспорту або пішохода, а також стверджують, що порушення правил безпеки руху було допущено іншим учасником події. Подібного роду свідчення ретельно перевіряються в ході повторного огляду, слідчого експерименту, автотехнічної експертизи, допитів свідків та учасників події. Необхідно також проаналізувати об'єктивність суджень допитуваного і висновків слідства. При цьому оцінюються достовірність вихідних даних про оспорюваних фактах, повнота і правильність їх дослідження. Пильна увага повинна приділятися перевірці правильності визначення фактичних показників механізму дорожньої пригоди: експериментальні дані про гальмівному шляху транспорту, оцінка показників реакції водія і швидкості руху учасників події. Ретельному аналізу піддаються математичні розрахунки та обгрунтованість висновків експертизи. Іншими словами, в процесі вищеописаної діяльності проводиться пошук можливих помилок у побудові висновків слідчого і підозрюваного (обвинуваченого). У більшості ситуацій підозрювані (обвинувачувані) визнають свою провину і дають відповідні свідчення про обставини розслідуваної події. Подібне положення заспокоює деяких слідчих, і вони не аналізують свідчення обвинувачуваних, не прогнозують можливість зміни цими особами своєї позиції при виявленні ними неповноти розслідування або інших сприятливих умов для надання протидії. Для того щоб уникнути подібних ситуацій, необхідно гранично деталізувати й конкретизувати показання названих суб'єктів про фактичну стороні виникнення і розвитку дорожньої пригоди, про обставини виявлення ними небезпеки, про відповідні дії, а також про технічні прийоми і засоби , які використовував водій для попередження шкідливих наслідків. При аналізі та оцінці показань підозрюваних (обвинувачених), які визнають свою провину, уточнюється: чи відповідають їхні свідчення встановленим розслідуванням обставинами; правильно допитуваний оцінює ці обставини, свої дії і поведінку інших учасників події. Розглянуті показання, як і всякі інші, повинні перевірятися при виробництві інших слідчих дій, зіставлятися з матеріалами кримінальної справи. У постановах про притягнення як обвинуваченого в обвинувальних висновках необхідно деталізувати встановлені обставини злочинної події, розкривати їх об'єктивний зміст, що становить злочинне порушення правил безпеки руху, враховувати дії інших учасників події. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 35.3. Особливості розслідування автотранспортних злочинів в умовах різних ситуацій " |
||
|
||