загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

53. Спадкування за заповітом

Заповіт - це розпорядження спадкодавця (заповідача) щодо належного йому майна на випадок своєї смерті, викладене у встановленій законом формі.
У частині спадкування за заповітом визначено таке:
1) свобода заповіту, тобто заповідач має право на свій розсуд заповідати майно будь-яким особам, будь-яким чином визначити частки спадкоємців у спадщині, позбавити спадщини одного, кількох або всіх спадкоємців за законом, не вказуючи причин такого позбавлення, а також включити в заповіт інші розпорядження, скасувати або змінити вчинене заповіт;
2) письмова форма, підписання особисто заповідачем і нотаріальне посвідчення. До нотаріальних заповітів прирівнюються заповіти військовослужбовців, посвідчені командуванням відповідної військової частини, та ін;
3) обов'язкова частка у спадщині. Не можна позбавити спадщини тих спадкоємців, яких закон забезпечує обов'язкової спадкової часткою;
4) таємниця заповіту;
5) закрите заповіт - заповідач має право зробити заповіт, що не надаючи при цьому іншим особам, у тому числі нотаріусу, можливості ознайомитися з його змістом;
6) заповіт в надзвичайних обставинах. Заповідач має право викласти свою волю в простій письмовій формі, причому власноруч написати і підписати його в присутності двох свідків;
7) заповідальний відказ (легат). Він являє собою обтяження, яке спадкодавець вправі покласти на своїх спадкоємців як за законом, так і за заповітом;
8) заповідальне покладання. Заповідач має право покласти на одного або декількох спадкоємців за заповітом або за законом обов'язок вчинити будь-яку дію майнового або немайнового характеру, спрямоване на здійснення загальнокорисної мети.
Негідні спадкоємці - це спадкоємці, які своїми умисними протиправними діями, спрямованими проти спадкодавця, кого-небудь з його спадкоємців або проти здійснення останньої волі спадкодавця, вираженої в заповіті, сприяли або намагалися сприяти покликанням їх самих або інших осіб до спадкоємства або сприяли або намагалися сприяти збільшенню належної їм або іншим особам частки спадщини, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку.
Крім зазначених осіб, не мають права успадковувати такі особи:
а) батьки після дітей, щодо яких вони були позбавлені в судовому порядку батьківських прав і не поновлені в цих правах до дня відкриття спадщини;
б) громадяни, що злісно ухилялися від виконання покладених на них в силу закону обов'язків по утриманню спадкодавця.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 53. Спадкування за заповітом "
  1. § 3. Основні інститути цивільного права зарубіжних держав
    заповітом і за законом. В системі загального права норми про спадкування, розроблені ще церковними судами, передбачають, що спочатку майно надходить у розпорядження душоприказника, який при спадкуванні за заповітом іменується executor, а при спадкуванні за законом - administrator. Завдання душоприказника - виконання за рахунок спадкового майна обов'язків з організації
  2. § 4. Права і обов'язки подружжя
    заповітом (п. 1 ст. 36 СК, абз. 1 п. 2 ст. 256 ЦК) * (314). Це майно належить тільки що отримав його дружину, оскільки надання, що викликало перехід права до нього від третьої особи, було направлено на збагачення саме цього чоловіка * (315), 3) речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), придбані під час шлюбу на спільно нажиті кошти, якщо вони не входять в розряд
  3. § 1. Сутність і правове регулювання спадкування
    заповіті або визначеному законом особі (спадкоємцю), при якому майно переходить у порядку універсального правонаступництва, тобто за загальним правилом в незмінному вигляді як єдине ціле і в один і той же момент, якщо законом не встановлено інше (п. 1 ст. 1110 та ст. 1111 ЦК). Успадкування, таким чином, - правонаступництво за участю на стороні правопредшественника (праводателя) померлого. С
  4. § 2. Спадкодавець, спадкоємці, спадщина
    заповіт - прижиттєва угода, яка до того ж має вчинятися тільки особисто (як раз тому на відміну від цивільної право-та дієздатності заповідальне право-і дієздатність виникають одночасно), заповідач - суб'єкт спеціальний, який у момент вчинення заповіту повинен володіти дієздатністю в повному обсязі (п. 2, 3 ст. 1118 ЦК) * (540). Оскільки заповідача можуть бути
  5. § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
    заповіті, а за відсутності такої особи - керуючим, призначеним нотаріусом. І тільки в особливих випадках, коли це прямо передбачено статутом товариства, одержання спадкоємцем частки участі (членства) у суспільстві вимагає узгодження з іншими учасниками товариства. Згода вважається отриманим, якщо протягом 30 днів (чи іншого визначеного статутом товариства терміну) з моменту звернення до учасників
  6. Глава 67. Спадкування за заповітом
    заповітом
  7. § 1. Загальні положення про заповіті
    заповіту. Право визначати долю майна на випадок смерті є елементом правоздатності фізичної особи (громадянина Російської Федерації, іноземного громадянина, особи без громадянства; далі для стислості - громадянина), що випливає зі ст. 18 ГК. Розпорядитися майном на випадок смерті можна тільки шляхом складання заповіту (п. 1 ст. 1118 ЦК). Заповіт - це одностороння угода,
  8. § 4. Виконання і оспорювання заповіту
    заповіту. Вчинення заповіту втрачає всякий сенс, якщо воно не буде виконане після смерті заповідача. Саме за допомогою виконання заповіту реалізується воля спадкодавця, виражена у формі заповіту. У процесі виконання заповіту здійснюється комплекс дій юридичного і фактичного характеру, як передбачених у заповіті, так і не названих в ньому, але необхідних для виконання
  9. § 2. Особливості спадкування за законом окремими спадкоємцями
    заповітом. Однак зважаючи на особливості спадкування за законом, яке засноване тільки на неявної волі спадкодавця, зазначені інститути істотно різняться між собою. Так, заповідач має право на власний розсуд вказати у заповіті будь-якого іншого спадкоємця на випадок, якщо призначений ним у заповіті спадкоємець або спадкоємець заповідача за законом помре до відкриття спадщини, або
  10. § 1. Здійснення спадкових прав
    заповітом або за законом, в порядку спадкової трансмісії або відмови від спадщини) одне або всі підстави. Спадкоємець, вже виразив згоду на прийняття спадщини, може також відмовитися від нього протягом строку для прийняття спадщини; обов'язковість. Прийняття спадщини є необхідною умовою для виникнення спадкових прав. Винятком з цього правила є лише
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка