|
Коли спадкоємець за законом чи за заповітом помирає після того, як відкрилася спадщина, і не встигає його прийняти в шестимісячний термін, право прийняття його частки спадщини переходить до його спадкоємців за законом чи спадкоємцям за заповітом, якщо малося заповіт. Такий порядок спадкування закон називає спадковою трансмісією. Спадкоємці в порядку спадкової трансмісії повинні прийняти спадщину протягом решти після смерті спадкоємця частини строку для прийняття спадщини. Якщо строк, становить менше трьох місяців, то він подовжується ще на три місяці. Продовження такого терміну більш ніж на три місяці можливе в судовому порядку, якщо він був пропущений з поважної причини.
Приклад
К. перебував у тривалому відрядженні в районах Крайньої Півночі. 5 грудня він повернувся додому і дізнався, що 1 березня цього ж року помер його дідусь, майно якого за законом успадкував його батько. Однак, не вступивши в спадок, батько К. 12 липня теж помер і залишив синові заповіт на все своє майно. Термін вступу в спадщину, що залишився після батька, для К. закінчився 12 жовтня, але так як тривале відрядження була визнана судом поважною причиною пропуску тримісячного терміну, то термін вступу в спадщину К. був продовжений.
Спадкоємці в порядку подання та спадкової трансмісії можуть успадковувати тільки ту частку, яка належала померлому спадкоємцеві. Зазначені спадкоємці не успадковують обов'язкову частку померлого спадкоємця.
|
- § 1. Сутність і правове регулювання спадкування
Сутність успадкування. Громадяни можуть успадковувати і заповідати майно (ст. 18 ЦК). Спадкування - перехід майна (спадщини, спадкового майна) померлої особи (спадкодавця) до іншого вказаною ним у заповіті або визначеному законом особі (спадкоємцю), при якому майно переходить у порядку універсального правонаступництва, тобто за загальним правилом в незмінному вигляді як єдине ціле
- § 2. Спадкодавець, спадкоємці, спадщина
Спадкодавець. Оскільки спадкування пов'язано зі смертю (оголошенням померлим), спадкодавцем може бути тільки громадянин (фізична особа). Інші учасники цивільного обороту (юридичні особи, держава, її суб'єкти та муніципальні освіти) не можуть бути спадкодавцем і використовувати спадкування як правову форму передачі майна іншим особам. У той же час, оскільки
- § 1. Загальні положення про заповіті
Поняття заповіту. Право визначати долю майна на випадок смерті є елементом правоздатності фізичної особи (громадянина Російської Федерації, іноземного громадянина, особи без громадянства; далі для стислості - громадянина), що випливає зі ст. 18 ГК. Розпорядитися майном на випадок смерті можна тільки шляхом складання заповіту (п. 1 ст. 1118 ЦК). Заповіт - це одностороння
- § 2. Зміст заповіту
Загальні положення про заповідальних розпорядженнях. Зміст заповіту складають заповідальні розпорядження. Відповідно до п. 1 ст. 1119 ЦК заповідач має право на свій розсуд заповідати майно будь-яким особам, будь-яким чином визначити частки спадкоємців у спадщині, позбавити спадщини одного, кількох або всіх спадкоємців за законом, не вказуючи причин такого позбавлення. У випадках, передбачених
- § 4. Виконання і оспорювання заповіту
Виконання заповіту. Вчинення заповіту втрачає всякий сенс, якщо воно не буде виконане після смерті заповідача. Саме за допомогою виконання заповіту реалізується воля спадкодавця, виражена у формі заповіту. У процесі виконання заповіту здійснюється комплекс дій юридичного і фактичного характеру, як передбачених у заповіті, так і не названих в ньому, але необхідних для
- § 1. Здійснення спадкових прав
Прийняття спадщини. У момент відкриття спадщини виникає право на прийняття спадщини. Можливість здійснення даного суб'єктивного цивільного права залежить виключно від волі спадкоємця, який може як реалізувати його, прийнявши спадщину, так і відмовитися від спадщини. Таким чином, виникнення спадкових прав у конкретного спадкоємця пов'язане з таким юридичним фактом, як
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- 1. Поняття прийняття спадщини
Для придбання спадщини спадкоємець повинен його прийняти. Тільки Російська Федерація, виступаючи в якості спадкоємця відумерлого майна, звільнена законом від необхідності приймати спадщину (п. 1 ст. 1152 ЦК). Прийняття спадщини та відмова від спадщини - односторонні угоди, що здійснюються спадкоємцями. Причому і прийняття, і відмова від спадщини діють із зворотною силою в часі. Це
- 4. Відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця
Оскільки з прийняттям спадщини до спадкоємців переходить не тільки актив, а й пасив спадкового майна, вони несуть відповідальність за боргами спадкодавця. Прагнучи якнайкраще захистити інтереси кредиторів спадкодавця, чинне законодавство встановлює правило, в силу якого спадкоємці, що прийняли спадщину, відповідають за боргами спадкодавця солідарно (абз. 1 п. 1 ст.
- § 4. ВІДКРИТТЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ. ЗАХИСТ СПАДКОВИХ ПРАВ
Відкриття та способи прийняття спадщини. Під відкриттям спадщини розуміється наступ фактів, з огляду на які належало власнику майно стає спадковим і може бути прийнято особами, для яких воно в цій якості призначене. Норми римського права пов'язували відкриття спадщини зі смертю спадкодавця. До тих пір, поки спадкодавець залишався в живих, його майно не могло
|