| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 5. Договір транспортного експедирування |
||
|
Поняття і загальна характеристика договору транспортного експедирування. Одним із поширених додаткових транспортних договорів є договір транспортного експедирування. Сутність цього договору полягає в тому, що одна особа, яка потребує перевезення певного вантажу (клієнт), передає функції щодо організації його відправки чи одержання іншій особі (експедитору). Таким чином, експедитор по суті заміняє перевізника перед клієнтом або вантажовідправника чи вантажоодержувача перед перевізником. Така діяльність експедитора називається в законодавстві транспортно-експедиторською і здійснюється при експорті з України, імпорті в Україну, транзитному перевезенню через територію України чи іншої держави, внутрішніх перевезеннях територією України. Транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Перекладання відправниками та одержувачами вантажу функцій з його відправки і одержання на осіб, які спеціалізуються на експедиторській діяльності, дозволяє швидше і ефективніше здійснити перевезення вантажів, забезпечити ефективне використання місткості транспортних засобів, здешевити вартість перевезення та оптимізувати діяльність транспортних підприємств. Правове регулювання відносин транспортного експедирування здійснюється нормами гл. 65 ЦК України, ст. 316 ГК України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 р., "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р., "Про транзит вантажів" від 20 жовтня 1999 p., транспортних статутів (п. 78 Статуту внутрішнього водного транспорту СРСР, пунктами 125, 126 Статуту автомобільного транспорту УРСР), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них, а також міжнародно-правовими актами. При цьому діє правило, закріплене в ч. З ст. 929 ЦК України, за яким умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законодавством. Отже, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Цей договір є двостороннім (обидві сторони наділені і правами, і обов'язками), консенсуальним (набуває чинності з моменту досягнення згоди між сторонами) і відплатним (експедитор надає послуги на платних засадах). За своєю правовою природою договір транспортного експедирування розглядається законодавцем як самостійний вид договорів про надання послуг. Проте необхідно мати на увазі, що у ньому можуть міститися елементи інших договорів: перевезення, комісії, доручення, зберігання, підряду тощо. У такому разі договір транспортного експедирування слід вважати змішаним, і тому до відносин між його сторонами потрібно застосовувати не лише норми гл. 65 ЦК України, а й положення цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у такому договорі транспортного експедирування, якщо інше не встановлено цим договором або не випливає із його суті (ч. 2 ст. 628 ЦК України)1. Сторонами договору транспортного експедирування є експедитор і клієнт. Експедитором (транспортним експедитором) є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Функції експедитора можуть виконувати транспортні організації, що одночасно виступають перевізниками, спеціалізовані підприємства (організації), інші суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці). Клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Клієнтами за договором транспортного експедирування виступають переважно відправники і одержувачі вантажу, але ними можуть бути й інші особи, які зацікавленні в отриманні експедиторських послуг (перевізники, власники товару та ін.). Окрім сторін договору транспортного експедирування, тобто експедитора і клієнта, у транспортно-експедиторській діяльності можуть брати участь й інші особи (перевізники, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового і морського транспорту, митні брокери та інші особи, які виконують 1 У літературі існує й інша позиція, відповідно до якої договір транспортного експедирування не слід визнавати змішаним договором, а застосовувати положення інших актів цивільного законодавства, що потенційно придатні для регламентування окремих елементів цього договірного зобов'язання, можна на підставі аналогії закону (Див.: Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За заг. ред. B.I. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Т. 2. - С 286). роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів). Таких w\b експедитор має право залучати до виконання своїх зобов'язань tin договором транспортного експедирування, укладаючи з ними під повідні договори. При цьому у відносинах з іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності експедитор може виступати або від свого імені, або від імені клієнта. Як саме буде він діяти сторони повинні обумовити в договорі транспортного експедирування. В іншому ж випадку експедитор має укладати договори від свого імені, оскільки він не уповноважений клієнтом на вчинення правочинів від імені останнього. У ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" виділяються істотні умови договору транспортного експедирування, якими є: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Предметом цього договору є транспортно-експедиторська послуга, тобто робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування (наприклад, організація перевезення вантажів різними видами транспорту; фрахтування суден, залучення інших транспортних засобів і забезпечення їх подачі для своєчасного відправлення вантажів; здійснення робіт, пов'язаних із прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; організація охорони ван-тажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; здійснення оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю). Експедиторські послуги законодавець поділяє на основні і додаткові (ч. 1 ст. 929 ЦК України). Основні послуги, що надаються експедитором, пов'язані з перевезенням (організація перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом; укладання від свого імені або від імені клієнта договору перевезення вантажу; забезпечення відправки і одержання вантажу тощо). Додаткові послуги спрямовані на забезпечення доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження; сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта; зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення; одержання необхідних для експорту та імпорту документів; заповнення митних документів і виконання інших митних правил тощо). Строк договору транспортного експедирування визначається сторонами і, як правило, прив'язується до строку виконання сторонами обов'язків за цим договором. У тому ж разі, коли між сторонами складаються відносини, що передбачають систематичне надання експедиторських послуг протягом тривалого часу, вони можуть укласти довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені йому клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування. Вона визначається за взаємною домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом. У випадку, коли розмір плати не встановлений ні договором, ні законом, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату, яка визначається за правилами, передбаченими в ч. 4 ст. 632 ЦК України. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" у плату експедитору не включаються його витрати на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових пла-тежів), що сплачуються при виконанні цього договору. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, які залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Договір транспортного експедирування укладається у письмтті формі (ч. 1 ст. 930 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про транс портно-експедиторську діяльність"). У тому разі, коли експедитору надається право виступати від імені клієнта перед третіми особами при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності, клієнт відповідно до статей 244-250, ч. 2 ст. 930 ЦК України повинен видати експедитору довіреність. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами (авіаційною вантажною накладною, міжнародною автомобільною накладною, коносаментом, вантажною відомістю тощо), складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. При цьому факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується або єдиним транспортним документом, або комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Права та обов'язки сторін за договором транспортного експедирування визначені в гл. 65 ЦК України, статтях 10-12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність". Експедитор зобов'язаний: 1) надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з ним у встановленому договором порядку; 2) повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної від нього інформації, а в разі її неповноти - також вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. Експедитор має право: 1) залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. За порушення договору у такому випадку перед клієнтом відповідає експедитор; 2) обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування; 3) відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування та законом. Так, у разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на відступлення від його вказівок. Однак, якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим; 4) на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; 5) притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування; 6) не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування або відкласти їх виконання до отримання від клієнта всіх необхідних документів та інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування, а також вимагати відшкодування збитків, заподіяних йому у зв'язку з порушенням клієнтом обов'язку щодо надання необхідних документів та інформації. Слід пам'ятати, що відкладення експедитором виконання договору не означає його припинення. Обов'язки клієнта: 1) сплатити належну плату експедитору у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта з метою виконання договору; 2) своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших харак- теристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу. Перелік таких документів і зміст інформації, порядок і строки їх передачі сторони мають визначити в договорі. Клієнт має право: 1) визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту; 2) вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу; 3) давати вказівки експедитору, які не суперечать договору транспортного експедирування та документам, наданим експедитору; 4) змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору транспортного експедирування. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права та обов'язки його сторін. Відповідальність сторін договору транспортного експедирування базується на загальних принципах відповідальності за порушення цивільно-правових зобов'язань. Про це можна зробити висновок, проаналізувавши ст. 934 ЦК України, в якій вказується, що експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до гл. 51 ЦК України, а також застосувавши аналогію цієї норми до відповідальності клієнта перед експедитором. Проте акти цивільного законодавства містять і деякі спеціальні норми щодо відповідальності сторін за договором транспортного експедирування. Так, експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, у випадку, коли інше не встановлено договором. Крім того, експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії (ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ч. 2 ст. 932 ЦК України). Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання необхідних для виконання договору транспортного експедирування документів та інформації (ч. 4 ст. 933 ЦК України). Особливості відповідальності експедиторів та клієнтів на окремих видах транспорту також встановлюються транспортними статутами та кодексами. Так, в п. 105 Статуту залізниць України, зокрема вказується, що експедиторські організації несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами. Припинення договору транспортного експедирування здійснюється на загальних підставах припинення зобов'язань. Проте особливістю даного договору є те, що законом допускається одностороння відмова від нього - клієнт і експедитор можуть у будь-який час і за будь-яких обставин відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк та відшкодувавши цій стороні збитки, завдані у зв'язку із розірванням договору (ст. 935 ЦК України). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "§ 5. Договір транспортного експедирування" |
||
|
||