загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

37. Екстраординарні ПРОЦЕС

Екстраординарний (extra ordinem), або когніціонний, процес (cognitio extra ordinem) - надзвичайний порядок розгляду судового спору, який витікав з безпосередньої діяльності претора щодо здійснення правового захисту. Був встановлений Конституцією 294 р. як єдина форма процесу.
Екстраординарний процес сприйняв принципи колишніх форм цивільного процесу: діспоз-тивности та змагальності.
В екстраординарному процесі судові функції здійснювалися адміністративними органами: у Римі та Константинополі (у зв'язку з поділом імперії на Західну і Східну) - praefectus urbi (начальником міської поліції), в провінціях - правителем провінції, а по менш важливих справ - муніципальними магістратами. Однак нерідко імператори приймали судові справи і до свого особистого розгляду.
Справа розглядалася зазначеними особами поза формулярного процесу. Вони ж приймали заяву про позов і, призначивши день суду, від свого імені викликали відповідача.
Зосередившись в руках адміністративних органів, екстраординарний процес не ділився на стадії (in jure і in judicio).
Розгляд справ втратило публічний характер і відбувалося у присутності лише сторін і особливо почесних осіб, які мали право бути присутніми при цьому. Якщо позивач не був до слухання справи, вона припинялася; при неявці відповідача справа розглядалася заочно.
Екстраординарний процес здійснювався в письмовій формі. Документи мали більшу вагу в порівнянні з показаннями свідків.
В екстраординарному процесі брали участь адвокати.
Екстраординарне виробництво передбачало обов'язкові судові мита - на покриття канцелярських витрат, на досудову підготовку справи і т. п.
Рішення у справі чиновник виносив у письмовій формі. Воно відразу вступало в законну силу і визнавалося за істину (у відношенні сторін по даному процесу).
В противагу процесу класичного періоду в екстраординарному процесі вперше було допущено апеляційне оскарження винесеного рішення в наступну, вищу інстанцію. На рішення praefectus urbi можна було приносити скарги імператору, на рішення правителя провінції - praefectus praetorio (начальнику імператорської гвардії), а на його рішення - імператору. Відмова в апеляції (з Юстиніана не більше двох) спричиняв подвоєння присудженої суми.
Судове рішення в екстраординарному процесі наводилося у виконання органами державної влади на прохання позивача. У разі присудження відповідача до видачі певної речі вона відбиралася зазначеними органами примусово (manu militari), якщо протягом двох місяців відповідач не передавав її добровільно.
Якщо присуджувалася грошова сума, судові виконавці відбирали у відповідача відповідну суму або яку-небудь річ, яку продавали для задоволення претензії позивача. Звернення стягнення на все майно боржника мало місце лише в тому випадку, якщо заявлені претензії кількома кредиторами неспроможного боржника, причому він не передавав добровільно майно для їх задоволення.
Правило республіканського процесу про остаточне погашення одного разу пред'явленого позову (хоча б по ньому і не відбулося рішення) в екстраординарному процесі не застосовувалося.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 37. екстраординарного ПРОЦЕС "
  1. 3. ПЕРІОДИЗАЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА
    екстраординарний процес. До цього часу відноситься розквіт римської юридичної науки і судової юриспруденції (діяльність Цицерона). 4. IV-V в. н. е.. - Постклассический період. характеризується розвитком імператорського законодавства. Переважна форма права і джерело норм - закон. Судовий процес став нероздільний з державним адмініструванням. Робилися спроби
  2. 34. РИМСКОЕ СУДОУСТРІЙ
    екстраординарний процес) виступав у ролі єдиного судді. Преторам належало право тлумачення законів, що істотно розширювало їх судові повноваження. На період встановлення диктатури вся повнота влади (у тому числі і судової) належала диктатору, який мав право виносити будь-які рішення, які не підлягають оскарженню. У провінції магістратам належала вся повнота влади, в тому
  3. 39. ДОВЕДЕННЯ І ДОКАЗИ У римському праві
    екстраординарному процесі розгляд справи суддею змінилося. Воно стало більш детальним. У судах стало превалювати письмове ведення і закріплення основних судових процедур, тобто записувалися всі дії суду, позивача і відповідача. Складання суддівських протоколів представляло новий своєрідний елемент судопроізводственних дій, важливий для дотримання інтересів сторін. Змінилося і
  4. 75. ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ
    екстраординарного процесу допускалося примусове витребування винагороди за позовом повіреного у розмірі, встановленому рішенням магістрату. Договір доручення - консенсусний договір. Факт його укладення підтверджувався діями повіреного з відома довірителя або в його присутності. Обов'язки довірителя: - відшкодувати повіреному всі витрати, понесені при виконанні договору.
  5. Процес по приватноправових спорах
    екстраординарний. Перший відноситься до стародавніх часів і охоплює чи не весь до класичний період. Другий вводиться законами Ебуте і Юлія, причому якщо не встановлений з необхідною точністю його початковий етап, то кінцевим етапом без всякого сумніву є 294 р. н. е.., а отже, в цілому 18 цей тип процесу відповідає класичному періоду. Після-класичний період -
  6. § 3. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ. ОКРЕМІ ВИДИ
    екстраординарні витрати, то коммодатарій, після того як він зробив все необхідне, мав право стягнути відшкодування цих витрат, а1коммодант зобов'язувався до повної їх компенсації. 3. Зберігання (depositum) пов'язувало договірним зобов'язанням депозітанта, тобто особа, збереження майна якої цим договором забезпечувалася, та депозитарію, тобто суб'єкта, який забезпечення збереження брав
  7. § 3 Загальне поняття про легисакционном , формулярном і екстраординарному процесах
    процесу були створені законами, або ж від того, що претензії сторін у легисакционном процесі повинні бути виражені словами відповідного закону (і отже, тільки за умови, якщо дана претензія підходить під текст якого -нибудь закону і можна було її здійснити). Однак наведене пояснення викликало справедливий сумнів І.А. Покровського: у ті віддалені часи, коли з'явився
  8. § 2. Розрахунки і кредитування
    екстраординарних випадках потреби одного підприємця за рахунок речей іншого з зобов'язанням повернення такої ж кількості однорідних матеріальних цінностей. Наприклад, під час посівної кампанії трапляється, що одне господарство, що потрапило в скрутне становище, займає насіння в іншого господарства, повертаючи згодом таку ж кількість насіння. Деякі складські господарства практикують
  9. 13.4. Види адміністративно-правових режимів
    екстраординарні
  10. 89. ЗАХИСТ СПАДКОВИХ ПРАВ
    екстраординарному відмінність між обома видами захисту спадкових прав остаточно стерлося, a інтердикт став засобом для якнайшвидшого отримання провізорного володіння спадщиною; - сингулярний позов - позов, який перебував у розпорядженні спадкодавця. Пред'являвся проти осіб, що не оскаржували спадкового права спадкоємця, а тільки з інших підстав не бажають повертати
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка