Головна
ГоловнаТеорія та історія права і державиІсторія права → 
« Попередня Наступна »
Ісайчева Е.А.. Шпаргалка по римському праву, 2010 - перейти до змісту підручника

75. ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ

Договір доручення (mandatum) - договір, за яким одна сторона (довіритель - mandans) доручала зробити що-небудь у своїх інтересах, а інша сторона (повірений - mandator) безоплатно брала на себе виконання доручення.
Предмет договору доручення - непротівоправние дії як юридичного характеру (укладення угоди), так і фактичного (одержання купленої довірителем речі).
Під цей договір підпадали послуги лікарів, вчителів, юристів, служителів культу, працівників культури і мистецтва. Договір доручення використовувався і для дозволу проблем за дорученням впливових осіб.
Ознака договору доручення - безплатність, але за бажанням довірителя виплачувалася винагорода, що носило характер гонорару. У період екстраординарного процесу допускалося примусове витребування винагороди за позовом повіреного у розмірі, встановленому рішенням магістрату.
Договір доручення - консенсусний договір.
Факт його укладення підтверджувався діями повіреного з відома довірителя або в його присутності. Обов'язки довірителя:
- відшкодувати повіреному всі витрати, понесені при виконанні договору. Якщо довіритель ухилявся від відшкодування, повірений мав право пред'явити до нього позов (actio mandati contraria);
- відшкодувати повіреному збитки, понесені з вини поручителя;
- прийняти результат виконання доручення. Обов'язки повіреного:
- довести прийняте на себе справу до кінця, тобто повірений не має права відмовитися від виконання, якщо воно можливе. Якщо повірений не міг виконати доручення, він зобов'язаний був негайно повідомити про це довірителю, щоб той міг замінити його іншою особою. Якщо повірений не робив цього, він відповідав за заподіяну довірителю збитки;
- виконувати доручення відповідно до його змістом. Видозмінити доручення повірений не мав права, навіть якщо це зміна могло б поліпшити становище довірителя. У разі перевищення повіреним меж доручення або вчинення ним дій без погодження з довірителем довіритель був вправі відмовитися від усього для нього придбаного або схвалити дії повіреного;
- виконувати доручення особисто, якщо це передбачено договором, має право залучати до виконанню доручення третіх осіб. Якщо повірений вдавався до послуг помічників, він відповідав перед довірителем тільки за правильний вибір помічника, але не за його дії;
- відшкодувати довірителю всі збитки, заподіяні при виконанні доручення внаслідок його невиконання;
- передати довірителю результат виконання доручення, передати необхідні документи і відзвітувати перед довірителем. Якщо повірений ухилявся від передачі всього придбаного для довірителя, довіритель мав право пред'явити позов з доручення (actio mandati directa), задоволення якого тягло безчестя (infamia). Договір доручення припинявся:
- належним виконанням;
- односторонньою відмовою кожної зі сторін;
- смертю довірителя. Спадкоємці померлого довірителя були зобов'язані визнати всі дії, вчинені повіреним до того, як він дізнався про смерть довірителя;
- смертю повіреного. Спадкоємці померлого повіреного були зобов'язані продовжувати ведення невідкладних справ до моменту, поки довіритель не зможе прийняти їх на себе або передоручити їх іншій особі.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 75. ДОГОВІР "
  1. § 1. Поняття і види підприємців
    договору, в службову функцію яких входить здійснення представництва комерційної організації керівники, заступники керівників комерційних організацій, юрисконсульти та ін Названі особи не є підприємцями, так як а) вони діють не від свого імені, а від імені комерційної організації, Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб.,
  2. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    договором. Заходи, що мають спеціальний, додатковий характер, стимулюючі боржника до належного виконання зобов'язання і (або) гарантують права кредитора на випадок невиконання боржником зобов'язання, вживані тільки у випадках, коли це прямо передбачено законом або договором, прийнято іменувати забезпеченням виконання зобов'язань. Глава 23 Цивільного кодексу регулює
  3. § 2. Розрахунки і кредитування
    договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних договорів, які опосередковують ці фінансові
  4. § 5. Доручення
    договору доручення. У певних випадках учасники комерційного обороту позбавлені можливості своїми власними діями набувати права і обов'язки. Наприклад, суб'єкт може виявитися позбавлений такої можливості у зв'язку з тим, що знаходиться в іншому місці і не в змозі сам безпосередньо своїми власними діями набувати права і обов'язки, або він не має достатніх навичок і
  5. § 6 . Комісія
    договору комісії. Договором комісії присвячена гл. 51 ГК. Легальне визначення цього договору дано в ст. 990 ЦК: «За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента». Таким чином, договір комісії опосередковує відносини, що виникають при непрямому
  6. § 7. Агентування
    договору. Агентування є новим інститутом для російського цивільного права, хоча основні елементи агентського договору, запозичені з договорів доручення і комісії, є традиційними і добре відомими. Незважаючи на те, що і раніше сторони могли використовувати окремі елементи названих договорів, створивши змішаний договір, однак подібну конструкцію навряд чи можна було вважати
  7. § 8. Довірче управління майном
    договору довірчого управління майном. Майно зазвичай отримується у власність для задоволення інтересів власника. Для цього закон наділяє власника правомочностями щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном. Але в цілому ряді випадків виникають ситуації, при яких сам власник ефективно використовувати це майно не може, наприклад, не володіє
  8. § 9. Комерційна концесія
    договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна сторона
  9. § 2. Об'єкти і суб'єкти приватизації державного та муніципального майна
    договорами купівлі-продажу федерального майна. РФФД виконує цілий ряд інших функцій. В якості продавця можуть виступати і представники РФФД. У цьому випадку між РФФД і представником укладається договір. Закон про приватизацію не дає кваліфікуючих ознак цього договору, відсилаючи до ГК РФ. Мабуть в даному випадку може бути використаний і договір доручення і договір комісії. Однак,
  10. § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
    договором комісії або доручення (брокерська діяльність), або ж як дилер, то за певних умов вона може бути притягнута до відповідальності за Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 136 здійснення підприємницької професійної діяльності учасника без необхідної ліцензії. Але ст. 38 Закону
© 2014-2022  yport.inf.ua