Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

§ 2. Елементи договору комісії


Сторонами договору комісії є комісіонер та комітент. Комітент - це фізична або юридична особа, в інтересах та за рахунок якої укладаються угоди комісіонером. Комісіонером є особа, яка вчиняє відповідні угоди в інтересах комітента. Закон не містить якихось обмежень щодо суб'єктного складу комісіонера, хоч на практиці, як правило, діяльність комісіонера належить до підприємницької.
При здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами до суб'єктів договору комісії застосовуються Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінстерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 22 березня 1995 р. № 79/615 (з подальшими змінами). Відповідно до п. 1.2 Правил учасниками сторін торговельного процесу на комі-
сійних засадах є: господарюючий суб'єкт, який приймає товар на комісію, і громадянин, підприємство (організація, установа), що здає товар на комісію.
Крім комітента та комісіонера, у відносинах комісії бере участь третя особа, з якою укладає угоду комісіонер. Хоч третя особа не є стороною договору комісії, укладення з нею угоди означає виконання своїх зобов'язань комісіонером. До третьої особи переходять права, які належали комітенту. Але при цьому комітент та третя особа не пов'язані один з одним та не несуть один перед одним відповідальність у разі невиконання або неналежного виконання якихось обов'язків. Відносини між комітентом та третьою особою будуються через комісіонера.
Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг у різних сферах господарювання, але переважно у сфері торгового обороту. Порівняно з договором доручення, за яким на повіреного можуть покладатися будь-які юридичні дії, договір комісії є більш цілеспрямованим. Комісіонер зобов'язується вчинити одну або кілька угод, як передбачених чинним законодавством, так і непоіменованих, за винятком угод, які можуть укладатися лише особисто.
Предмет договору комісії не можна зводити лише до укладення угоди. Відповідно на комісіонера можуть покладатися обов'язки здійснити рекламу товарів або послуг комітента, знайти контрагента, виконати всі вимоги, встановлені для тих чи інших угод. Предметом договору комісії є не угода, яка укладається комісіонером, а сама діяльність комісіонера, тобто його посередницька послуга, спрямована на укладення угоди.
В разі якщо предметом договору комісії є укладення комісіонером угод купів-лі-продажу, умова про асортимент товару, який передається на комісію, може бути визначена в самому договорі комісії (ч. 1 ст. 1031 ЦК України). В нормативних актах може міститися перелік товарів, які не приймаються на комісію. Так, відповідно до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами не приймаються для комісійного продажу такі товари, як: зброя та боєприпаси до неї (крім мисливської та спортивної зброї і боєприпасів до них, а також холодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії, що продаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка; вибухові речовини і вибухові засоби, отруйні речовини, наркотичні, психотропні та отруйні засоби, лікувальні засоби та вироби медичного призначення, армійське спорядження, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування, білизна з штампом закладів, організацій і підприємств; газові плити та балони до них без документа служби газового господарства, що підтверджує їх придатність до подальшого використання; товари побутової хімії; товари з простроченим терміном зберігання; товари від неповнолітніх віком до 18 років; піротехнічні вироби; іграшки для дітей віком до 3 років; іграшкова зброя з пластиковими кульками; примірники аудіовізуальних творів і фонограм, що були в користуванні, а також нові без наявності супровідних документів, визначених у п. 5 Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і фонограм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1997 р. № 1209.
На відміну від ЦК УРСР, який визначає обов'язковість письмової форми договору комісії (ст. 396), ЦК України не містить якихось спеціальних правил щодо форми цього договору. У зв'язку з цим на договір комісії поширюються загальні
норми щодо форми угод (статті 42-47 ЦК УРСР, статті 206-211 ЦК України). Звичайно договір комісії укладається у простій письмовій формі.
Ціна договору комісії, або та комісійна винагорода, яка сплачується комісіонеру, визначається сторонами в договорі комісії. ЦК УРСР (ст. 406) забороняв у всіх комісійних договорах, за винятком договорів комісії із зовнішньої торгівлі, визначати комісійну винагороду і винагороду за делькредере у вигляді різниці або певної частини різниці між призначеною комітентом ціною та тією більш вигідною ціною, за якою комісіонер укладе угоду. Нове законодавство відмовилося від таких обмежень, дозволивши сторонам визначати будь-які умови щодо оплати послуг комісіонера. В разі відсутності якихось вказівок у законі або в договорі про ціну договору розмір комісійної винагороди визначається за правилами ч. 4 ст. 1033 (комісійна винагорода виплачується після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін на такі послуги).
Новий ЦК України надає учасникам господарського обороту можливість укладати договір комісії на будь-яких умовах. Так, договір комісії може бути укладений як на певний строк, протягом якого комісіонер виконуватиме свої обов'язки, так і без визначення строку (ч. 1 ст. 1031). При цьому строк договору комісії слід відрізняти від строку, протягом якого комісіонер зобов'язаний укласти ту чи іншу угоду, оскільки після укладення угоди комісіонер ще зобов'язаний надати звіт комітенту та передати йому все отримане за угодою, що також вимагає певного часу.
Нове цивільне законодавство дозволяє сторонам договору комісії накладати при його укладенні певні обмеження одна на одну. Так, наприклад, у договорі комісії може бути визначена територія його виконання, в межах якої повинен діяти комісіонер (ч. 1 ст. 1031 ЦК України); комітент може бути зобов'язаний не укладати аналогічні договори комісії з іншими особами (ч. 2 ст. 1031 ЦК України) тощо.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 2. Елементи договору комісії"
  1. § 2. Акти цивільного законодавства України
    елемента". Іноземний елемент може мати місце: - у суб'єктному складі правовідношення (один з учасників - іноземець); - у об'єкті правовідношення (наприклад, спірна будова знаходиться за кордоном); - у визначенні місця виникнення (зміни, припинення) правовідношення (наприклад, укладення договору за кордоном). Для регулювання відносин за участю іноземного елемента застосовуються колізійні
  2. § 9. Договір консигнації
    елемента), так і в діяльності на національному ринку (за участю тільки суб'єктів господарської діяльності України). 2. Укладення договору консигнації можливе виключно між суб'єктами підприємницької діяльності. Це істотно відрізняє договір консигнації від суміжного договору комісії, який може укладатися між юридичними і фізичними особами незалежно від наявності статусу суб'єкта підприємницької
  3. § 1. Загальні умови створення господарських організацій
    елементів: засновники засновницька компетенція і власне діяльність щодо створення суб'єкта підприємництва. Засновники. Ними можуть бути всі суб'єкти права на заняття підприємницькою діяльністю. Так, в ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» сказано, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи , організації, а також громадяни, крім випадків .
  4. Що таке договір транспортного експедирування?
    елементи кількох видів: перевезення, доручення, комісії, підряду, зберігання тощо, які тісно переплітаються в одному юридичному факті (договорі). Договір транспортного експедирування укладають у письмовій формі. Крім того, клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона необхідна для виконання його обов'язків. Клієнт зобов'язаний також надати експедиторові документи та іншу інформацію
  5. Стаття 152. Порядок обчислення податку
    елементом. Стаття 16 ПКУ визначає, що обчислення податку є обов'язком платника податку. У свою чергу, стаття 29 ПКУ дає узагальнене розуміння порядку обчислення податку та процес його розрахунку. Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення податкової бази (визначеної статтею 149 ПКУ, див. коментар до даної статті) на ставку податку (визначеної статтею 151 ПКУ, див. коментар до даної
  6. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    елементи капіталу), які, відповідно до договору, не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. Термін «основна сума» означає суму наданого кредиту або депозиту (строкових, довірчих рахунків) без урахування процентів, фіксованих виплат, премій, виграшів, суму консолідованого
  7. Стаття 201. Податкова накладна
    елементом податкового обліку ПДВ. Стаття 201 регулює норми щодо порядку заповнення податкових накладних та ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Під Єдиним реєстром розуміється реєстр відомостей щодо податкових накладних і розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби у електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість -
  8. § 3. Зміст права власності
    елемент інших майнових прав воно може належати також іншим особам, зокрема наймачеві, орендареві при наймі чи оренді майна, комісіонеру при здійсненні договору комісії або охоронцеві на підставі договору схову. Таке право може надаватися не лише на підставі договірних відносин (найму, комісії, підряду, схову тощо), а й у результаті адміністративного акта (наприклад, відповідно до розпорядження
  9. § 2. Дієздатність громадян
    елементи: - право самостійно вчиняти дрібні побутові угоди. Закон, на жаль, не визначає ознак такої угоди. Практика ж застосування ст. 13 ЦК України виходить з того, що для дрібної побутової угоди характерною є незначна вартість набутих речей. Наприклад, ст. 33 проекту ЦК України у редакції від 25 серпня 1996 p. встановлює, що правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові
  10. § 2. Елементи цивільно-правових відносин
    елементи: суб'єкти і об'єкти, суб'єктивне цивільне право та суб'єктивний цивільний обов'язок. Суб'єкти цивільно-правових відносин. У цивільно-правових відносинах мають брати участь принаймні дві особи, бо це відносини між людьми (відношення людини до речі не є правовим). Особи, які є учасниками цивільно-правових відносин, називаються суб'єктами. Суб'єкт цивільно-правових відносин, якому
© 2014-2022  yport.inf.ua