Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваТеория права и государства → 
« Попередня Наступна »
В.О.Коновалова, В.Ю.Шепітько. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ.Академічний курс, 2009 - перейти к содержанию учебника

§ 2. Фізіологічні основи темпераменту і його поняття

Стійкими і властивими людині від народження психічними властивостями є властивості темпераменту. Темперамент (від лат. temperamentum - належне співвідношення частин, домірність) - характеристика індивіда з боку його динамічних особливостей: інтенсивності, швидкості, темпу, ритму психічних процесів і станів. Однакове за значенням зі словом «темперамент» грецьке слово «красіс» увів давньогрецький лікар Гіппократ (V-IV ст. до н. е.). Під темпераментом він розумів анатомо-фізіологічні і психологічні особливості індивіда. На його думку, темперамент визначається порушеннями в пропорції чотирьох рідин у тілі людини: крові (латинською sanguis), лімфи (грецькою ????), жовчі (грецькою ??) і чорної жовчі (грецькою :?????????) (гуморальна теорія). Теорію Гіппократа удосконалив римський лікар Гален (200-130 рр. до н. е.); з того часу людей стали поділяти на чотири групи відповідно до чотирьох типів темпераменту. Згодом виникли назви чотирьох типів темпераменту - сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік16 .
Існують й інші теорії темпераменту: а) світоглядна теорія (представник - англійський психолог і філософ Е. Кречмер, який встановлював прямий зв'язок між темпераментом людини і її світоглядом); б) моралістична теорія (представник - І. Кант; зокрема, у книзі «Міркування над почуттям прекрасного» (1764 р.) він писав, що флегматик вирізняється нестатком морального почуття, а меланхоліку більше ніж будь-кому притаманна «справжня чеснота»; почуття прекрасного найбільш розвинуте у сангвініка, а почуття честі - у холерика; в) конституційно-морфологічна теорія (представник - У. Шелдон та ін.; вважається, що темперамент залежить від конституції, будови людського тіла (повна людина зазвичай добродушна, на противагу худій)).
Наукове пояснення природи темпераменту запропоноване І. П. Павловим у вченні про основні властивості нервової системи (неврологічна теорія). У процесі вивчення вищої нервової діяльності тварин він встановив, що собаки, які відрізняються за характером утворення умовних рефлексів, розрізняються також і за темпераментом. Тому був зроблений висновок, що в основі темпераменту лежать ті ж причини, що й в основі умовно-рефлекторної діяльності - властивості нервової системи. Неврологічна теорія І. П. Павлова визначає три основні властивості нервової системи: 1) силу процесу збудження і гальмування, що залежить від працездатності нервових клітин; 2) урівноваженість нервової системи, тобто ступінь відповідності сили збудження силі гальмування (їхній баланс); 3) рухливість нервових процесів, тобто швидкість зміни збудження гальмуванням і навпаки.
Ці властивості пов'язані з виконанням функції вчасно врівноважувати нервову систему людини. І. П. Павлов установив, що темперамент залежить від сполучення властивостей нервової системи (від її типу). Учений розглядав чотири основних типи нервової системи: 1) сильний, неврівноважений (з перевагою сили процесу збудження); 2) сильний, урівноважений, рухливий; 3) сильний урівноважений, інертний; 4) слабкий. Іншими словами, три властивості нервової системи в класифікації І. П. Павлова в різних сполученнях дали чотири типи вищої нервової діяльності, що визначають чотири типи темпераменту (холеричний (1); сангвінічний (2); флегматичний (3); меланхолічний (4)).
Слід зазначити, що тип нервової системи - це поняття фізіологічне; тип темпераменту - психологічне. Темперамент є динамічною характеристикою діяльності людини (що виявляється в активності й емоційності).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 2. Фізіологічні основи темпераменту і його поняття"
  1. § 1. Поняття про особистість. Співвідношення соціального і біологічного в особистості
    основи в особистості й обмежуватися лише соціальними особливостями. Людина - жива істота, якій притаманні природні закономірності (ембріональний розвиток, стать, зміна життєвих процесів в організмі та ін.). Тому необґрунтована соціологізація людини (як homo sapiens) неприпустима. З іншого боку, особистість не може розглядатися як замкнена в собі біологічна індивідуальність (З. Фрейд).
  2. § 2. Професійні якості і психологія осіб, які здійснюють провадження у справі. Поняття професіограми
    основному структура професіограм, що стосуються діяльності слідчого. Професіограми ж інших представників правоохоронних органів поки що не одержали належного висвітлення. Професіограма слідчого включає докладний опис усіх сторін його діяльності, необхідних якостей і навичок. Перше дослідження професіограми слідчого належить В. Л. Васильєву і є свого роду професійним портретом слідчого,
  3. § 2. Психологія допиту
    фізіологічні реакції (почервоніння або збліднення шкіри обличчя, тремтіння рук, виступання поту та ін.); 2) за характером виявлення (така, що вільно викладена та викладена із спонуканням); 3) за характером відображення дійсності (така, що відповідає дійсності, й така, що не відповідає їй). У літературі з психології містяться цікаві рекомендації, що стосуються використання паралінгвізмів у
  4. § 1. Поняття і компетенція судово-психологічної експертизи
    фізіологічні й патологічні афекти. Патологічний афект визначається як емоційний вибух, при якому людина не може управляти своїми діями і усвідомлювати власні вчинки. Свідомістю людини опановує одна емоційно-конкретна ідея (непоправне горе, нестерпна образа). Патологічний афект установлює комплексна психолого-психіатрична експертиза. Фізіологічний афект - стан, що знижує здатність особи розуміти
  5. Стаття 134. Незаконне проведення аборту
    фізіологічні роди і з'явилась можливість безпосереднього фізичного впливу на тіло дитини, є не абортом, а вбивством малолітньої дитини (ч. 2 ст. 115). Позбавлення життя дитини, яка опинилася поза утробою матері внаслідок передчасних родів або нещасного випадку, також слід розцінювати як вбивство. Не виключається кваліфікація вчиненого за сукупністю злочинів - як незаконне проведення аборту та
  6. Стаття 49. Право на материнство
    фізіологічні процеси у організмі жінки, а з іншого - її нервова система стає досить вразливою до всякого роду негативного впливу. Саме тому для неї в сім'ї має бути встановлений такий сприятливий режим, який забезпечив би збереження здоров'я майбутньої матері та дитини. З огляду на це законодавством передбачена низка гарантій, покликаних зберегти перш за все нормальний психічний стан вагітної
  7. § 1. Дихотомія "приватне право - публічне право" як підґрунтя характеристики становища приватної особи у суспільстві
    основою виникнення відомої дихотомії "приватне право - публічне право". Загальна структура права виглядає так: 1) природне право як основа усього іншого права; 2) приватне та публічне право як галузі (сфери) правового регулювання відповідних груп відносин. Вони виникають на основі природного права з метою втілення його норм в життя. При цьому приватне право є сукупністю природних прав
  8. § 2. Джерела приватного права
    основи його існування та подальшого розвитку. До других мають бути віднесені фактори, якими зумовлені особливості приватного права не лише порівняно з правом Європи, як системою більш високого порядку, але й з іншими підсистемами права Європи (наприклад, публічним правом), як явищами одного порядку. Розглядаючи під таким кутом зору джерела права Європи, можемо віднести до них такі чинники.
  9. § 3. Співвідношення приватного і цивільного права
    основа визначення співвідношення приватного та цивільного права протягом наступних тисячоліть. З погляду теорії приватного права такий підхід є виправданим і зараз. Право, як загальна категорія, поділяється на право приватне і право публічне, котрі є абстрактними категоріями, які мають, швидше, методологічне значення. Ці категорії притаманні певним цивілізаціям і не мають національної
  10. § 4. Цивілістика
    основних підходів та напрямів дослідження у цій галузі. Приступаючи до розгляду цього питання, передусім, варто зауважити, що у випадках, коли йдеться про "науку цивільного права", предметом аналізу можуть бути або явища, категорії, інститути, проблеми тощо, які розглядаються у контексті цивілістичних досліджень, або, власне, "наука цивільного права" як така. Разом із тим, чіткого бачення
© 2014-2022  yport.inf.ua