Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваТеория права и государства → 
« Попередня Наступна »
В.О.Коновалова, В.Ю.Шепітько. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ.Академічний курс, 2009 - перейти к содержанию учебника

§ 3. Типи темпераменту і його властивості

Темперамент - це сукупність індивідуальних властивостей психіки; характеризує динаміку психічної діяльності. У психології розглядають чотири типи темпераменту.
Холеричний темперамент (за характеристикою І. П. Павлова)17 - явно бойовий тип, задерикуватий, легко і швидко дратується. Для холериків характерна циклічність у діяльності і переживаннях. Вони з усією пристрастю здатні віддаватися справі, захопитися нею, відчуваючи приплив сил, готові перебороти й дійсно переборюють будь-які труднощі на шляху до мети. Та ось виснажилися сили, пропала віра у свої можливості, наступив «слинявий настрій». Воля холерика напориста, але виявляється поривами, він відрізняється також підвищеною дратівливістю й емоційною реактивністю. Запальний, різкий у відносинах, прямолінійний, здатний доводити справу до великого напруження.
Сангвінічний темперамент - гарячий, дуже продуктивний діяч, але лише тоді, коли в нього багато цікавої справи, тобто є постійне збудження. Коли ж такої справи немає, він стає млявим. Для сангвініка характерні рухливість, легка пристосовуваність до умов життя, що змінюються; він швидко знаходить контакт із людьми, товариський, не відчуває скутості в спілкуванні з новими для нього людьми, незалежно від їхнього авторитету. У колективі сангвінік веселий, життєрадісний, охоче береться до живої справи, здатний до захоплення. Однак, розвиваючи кипучу діяльність, він може так само швидко охолонути, як і швидко захопитися, якщо справа перестає його цікавити, якщо вона вимагає терпіння або має буденний характер. У сангвініка почуття легко виникають і легко змінюються.
Флегматичний темперамент - спокійний, завжди рівний, наполегливий і завзятий трудівник життя. Завдяки урівноваженості нервових процесів і деякій їх інертності флегматик легко залишається спокійним навіть у найважчих обставинах життя. За наявності гальмування, що врівноважує процес збудження, йому не важко стримувати свої імпульси, пориви, чітко дотримуватись виробленого розпорядку життя, системи в роботі, не відволікатися з дріб'язкових приводів; завдяки цьому він може виконувати справу, що вимагає рівної витрати сил, тривалого і методичного напруження. Флегматик поважний, він не витрачає дарма сил: розраховуючи свої сили, він доводить справу до кінця. Він рівний у стосунках, у міру товариський, не любить даремної балаканини. Недоліком флегматика є його інертність, малорухливість.
Меланхолічний темперамент - це явно гальмівний тип нервової системи. Для меланхоліка, мабуть, кожне явище життя стає гальмівним його агентом, він ні у що не вірить, ні на що не сподівається, в усьому бачить лише погане, небезпечне. Слабкість процесів збудження і гальмування при їхній неврівноваженості (перевага гальмування) призводить до того, що будь-який сильний вплив загальмовує його діяльність (позамежне гальмування). Меланхолік схильний піддаватися переживанню з незначного приводу. Меланхолік дещо замкнутий, нетовариський. Його лякає нова обстановка, нові люди, він бентежиться і губиться при встановленні з ним контакту, а тому схильний замикатися в собі, залишатися на самоті. У спілкуванні з незнайомими людьми соромливий, нерішучий, боязливий. Однак у спокійній, звичній обстановці меланхолік може бути хорошим трудівником, успішно справлятися з життєвими завданнями, вирізнятися тактовністю18 .
Тип темпераменту необхідно враховувати в діяльності юриста (слідчого, прокурора, судді, адвоката й ін.) у процесі спілкування з різною категорією людей, уміти його діагностувати з метою визначення оптимального режиму взаємодії, встановлення психологічного контакту, обрання способів впливу на особистість. Залежно від типу темпераменту особа по-різному може реагувати на той чи інший подразник, по-різному сприймати й оцінювати сприйняте (рис. 7). У цьому плані інтерес становлять ілюстрації типів темпераменту, наведені А. Ф. Коні.


Для характеристики впливу темпераменту на свідчення, тобто на розповідь про те, як поставився свідок до того чи іншого явища або події, можна як приклад уявити собі ставлення осіб з різними темпераментами до тієї самої події. Трамвай наїхав на жінку, яка переходила через колію, і заподіяв їй тяжкі ушкодження чи, можливо, смерть. Сангвінік, хвилюючись, скаже: «Це була жахлива картина - пролунав надривний крик, хлинула кров, мені почувся навіть тріск зламаних кісток, ця картина стоїть перед моїми очима, переслідує мене, хвилюючи і тривожачи». Меланхолік скаже: «При мені вагон трамвая роздавив нещасну жінку; і ось людська доля: можливо, вона поспішала до люблячого чоловіка, до улюблених дітей, під сімейний дах - і усе розбито, знищено, залишилися сльози і туга про безповоротну втрату, і картина осиротілої родини з біллю виникає в моїй душі». Холерик, обурюючись, скаже: «Роздавили жінку! Я давно говорив, що міське управління недбало виконує свої обов'язки: чи можна доручати керування трамваєм таким вагоноводам, що не вміють вчасно натиснути дзвоник і попередити тим розсіяного чи тугого на вухо перехожого. І ось результат. Судити треба за ці недогляди, і суворо судити». А флегматик розповість: «Їхав я на візнику і бачу: стоїть трамвай, біля нього юрба народу, щось роздивляються; я підвівся у прольотці і бачу - лежить якась жінка поперек рейок, імовірно, наїхали і роздавили. Я сів на своє місце і сказав візнику: «Пішов скоріше»19 .
Реакції темпераменту на подразник можуть бути простежені на такому прикладі. Життєва ситуація полягала в тому, що чотири чоловіки з чітко вираженими типами темпераменту спізнилися до театру.
Холерик - вступив у суперечку з білетером, намагаючись проникнути в партер на своє місце; він запевняв, що годинник у театрі поспішає, намагався відтіснити білетера і проскочити на своє місце.
Сангвінік - відразу зрозумів, що в партер не пустять, але на верхні яруси потрапити простіше і пішов туди.
Флегматик - побачивши, що до зали не пускають, подумав: «Перша картина завжди нецікава, піду в буфет і там дочекаюся антракту».
Меланхолік - «Мені завжди не везе. Так рідко вибираюсь до театру й то невдало». І поїхав додому.
Яскравіше типи темпераменту виявляються в дитячому віці. Про це свідчать різні психологічні дослідження. Так, зокрема, з 39 школярів (10-15 років), узятих як об'єкт дослідження, у 33 виявилися яскраво виражені риси темпераментів, «комбіновані» - у 6 осіб. З «чистих» типів сангвініків - 9 осіб, холериків - 10, флегматиків - 9, меланхоліків - 5.
Темперамент людини в процесі життєдіяльності може «маскуватися». Психологія встановила, що процес формування характеру відображається на перетворенні темпераменту. Певною мірою умови середовища впливають на властивості типу нервової системи (основи темпераменту).
Психологічна характеристика типів темпераменту визначається його властивостями: а) сензитивність (підвищена чутливість до подій, що відбуваються; визначає силу найменших зовнішніх впливів, необхідну для виникнення психічної реакції, а також швидкість цієї реакції); б) реактивність (визначає ступінь мимовільності реакції на зовнішні і внутрішні впливи однакової сили); в) активність (енергійність впливу людини на навколишнє середовище, зовнішній світ); г) співвідношення реактивності й активності (визначення залежності діяльності людини - від випадкових зовнішніх чи внутрішніх обставин); ґ) темп реакцій (швидкість протікання різних психічних реакцій і процесів); д) пластичність і протилежна їй якість - ригідність (гнучкість пристосування до зовнішніх впливів або його інертність); е) екстраверсія і протилежна їй якість - інтроверсія (залежність реакцій і діяльності людини від зовнішніх вражень, що виникають у певний момент (екстравертованість), чи від образів, уявлень, пов'язаних з минулим і майбутнім (інтровертованість); є) емоційна збудливість (властивість, обумовлена мінімальним впливом, необхідним для виникнення емоційної реакції і швидкості її виникнення).
Перераховані властивості стосовно типів темпераменту перебувають у певних сполученнях, зв'язках. Їм притаманні певні психологічні характеристики.
Сангвінік. Знижена сензитивність. Висока реактивність і висока активність, урівноваженість. Пластичність. Екстравертованість. Підвищена емоційна збудливість. Прискорений темп реакцій.
Холерик. Знижена сензитивність. Висока реактивність і висока активність з перевагою реактивності. Ригідність. Екстравертованість. Підвищена емоційна збудливість. Прискорений темп реакцій.
Флегматик. Знижена сензитивність. Низька реактивність і висока активність. Ригідність. Інтровертованість. Знижена емоційна збудливість. Уповільнений темп реакції.
Меланхолік.Підвищена сензитивність. Невисока реактивність і активність. Ригідність. Інтровертованість. Підвищена збудливість. Депресивний характер емоцій. Уповільнений темп реакцій.
Оцінка психологічних характеристик типів темпераменту показує, що в їхній структурі є як «хороші», так і «погані» властивості. Однак слід зазначити, що немає темпераментів «поганих» чи «хороших». Тип темпераменту не визначає і соціальної цінності особистості. Серед видатних людей зустрічалися люди з різними темпераментами: імператор Петро I, фізіолог академік І. П. Павлов - холерики; полководець, генералісимус О. В. Суворов і письменник, філософ О. І. Герцен - сангвініки, письменник М. В. Гоголь і композитор П. І. Чайковський - меланхоліки, полководець М. І. Кутузов і байкар І. А. Крилов - флегматики.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 3. Типи темпераменту і його властивості"
  1. § 2. Фізіологічні основи темпераменту і його поняття
    типи нервової системи: 1) сильний, неврівноважений (з перевагою сили процесу збудження); 2) сильний, урівноважений, рухливий; 3) сильний урівноважений, інертний; 4) слабкий. Іншими словами, три властивості нервової системи в класифікації І. П. Павлова в різних сполученнях дали чотири типи вищої нервової діяльності, що визначають чотири типи темпераменту (холеричний (1); сангвінічний (2);
  2. § 3. Зв'язок юридичної психології з іншими науками
    типи темпераменту та їхні прояви, типові риси характеру, спрямованість особи, її вольові процеси та інші дані, що лежать в основі життєдіяльності людини. Знання і використання цих закономірностей, що є природничо-науковими засадами юридичної психології, сприяють розвитку теоретичних концепцій науки і розроблюваних нею практичних рекомендацій. У формуванні юридичної психології значне місце
  3. § 2. Система методів юридичної психології
    темпераменту і можливих реакцій на подразник у космонавтів використовуються набори тестів, які дозволяють досліджуваній особі поставити себе у певну ситуацію і виявити свою реакцію на певні обставини чи дії. Використання таких тестів (наприклад малюнків, ситуаційний характер яких проявляється як подразник) дає змогу певною мірою визначити психологічну структуру особи (властивості темпераменту) і
  4. § 4. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві
    темпераменту, яка багато в чому визначає вибір прийомів впливу, що виявляють, з одного боку, властивості подразника емоційного, а з іншого - логічного. З огляду на названі умови щодо застосовування у практиці розслідування впливу можна сформулювати кілька рекомендацій (зрозуміло, вони мають факультативний характер, їх можна варіювати залежно від конкретних обставин, особистості й обстановки, у
  5. § 1. Поняття про особистість. Співвідношення соціального і біологічного в особистості
    темперамент (психологічні властивості, що визначають динаміку її проявів у діяльності; система природних властивостей); 2) характер (психологічні властивості особистості, що визначають ставлення до соціального середовища; сукупність відносин і особливостей соціально набутої поведінки); 3) спрямованість (психологічні властивості особистості, що визначають активний характер відносин і дій людини;
  6. § 4. Поняття і структура характеру
    типи акцентуації характеру: 1) циклоїдний - чергування фаз хорошого і поганого настрою з різним періодом; 2) гіпертимний - постійно піднесений настрій, підвищена психічна активність із прагненням діяльності і тенденцією розкидатися, не доводити справу до кінця; 3) лабільний - різка зміна настрою залежно від ситуації; 4) астенічний - швидка стомлюваність, дратівливість, схильність до депресій та
  7. § 1. Особливі умови процесуальної діяльності як професії
    темпераменту, волі, схильності до емоційного впливу тощо). Комунікабельність взагалі як риса характеру, як правило, може перетворитися на професійну комунікабельність, якщо індивід має цю властивість. Якщо ж комунікабельність набувається в процесі тієї або іншої діяльності, вона згодом може бути доведена до рівня професійної. В основі комунікабельності слідчого і судді, яка виявляється зовні, у
  8. § 2. Професійні якості і психологія осіб, які здійснюють провадження у справі. Поняття професіограми
    темпераменту, проте найчастіше її потрібно виховувати і розвивати. Правоохоронна діяльність у всіх своїх проявах пов'язана зі спілкуванням з людьми, причому нерідко в екстремальних умовах, коли індивіди виступають як потерпілі, свідки, обвинувачені, підозрювані, підсудні і засуджені. Тому функція спілкування з ними, що переслідує різні цілі, тут виступає на перший план. Це і визначає необхідність
  9. § 2. Психологія допиту
    темпераменту - реакції на подразник, рис характеру індивіда), охоплює лише такі показники, що визначають поведінку особи на початку допиту. Оскільки матеріал для спостереження, що виражається в зовнішніх проявах особи, надзвичайно обмежений, то і результати його завжди мають попередній, орієнтовний характер. У подальшому в процесі допиту вони можуть доповнюватися і коректуватися. Залежно від
  10. § 4. Психологія пред'явлення для впізнання
    типи сприйняття. Це положення важливо знати, щоб правильно діагностувати форму сприйняття у процесі попереднього допиту. Правильність і повнота сприйняття зумовлюються суб'єктивними й об'єктивними чинниками, які впливають на даний процес. У цьому аспекті названій закономірності підкорені всі типи сприйняття, незалежно від їх специфіки. Остання ніби визначає індивідуальну належність до типу