|
Фізична особа може бути власником, підприємцем, продукувати матеріальні та нематеріальні блага лише в тому разі, якщо матиме сприятливі умови для життя у буквальному, фізичному розумінні цього слова і для життя у загальному вимірі як можливості вільного прояву і розвитку своєї особистості, забезпечення поваги до особи та її захищеності.
Регулювання Цивільним кодексом особистих немайнових відносин, які не пов'язувалися з майновими, в колишньому СРСР розпочалося 30 років тому і зводилося головним чином до забезпечення захисту честі, гідності та ділової репутації. Так зване позитивне регулювання цих відносин або взагалі не здійснювалося, або було винесене за межі Цивілістичного правового матеріалу, хоча за своїм змістом вони належали до цивілістики. Тривалий час коло особистих немайнових відносин, що перебували у сфері регулювання цивільного права, було гранично вузьким.
Відтепер, у зв'язку з прийняттям Конституції України і нового Цивільного кодексу України, до предмета регулювання цивільного права входить широке коло особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими. Це ставить нові завдання перед цивілістичною наукою, а саме: дослідити сутність особистих немайнових відносин, виявити їх ознаки (риси), особливості виникнення і здійснення цих відносин.
Юридичним фундаментом цієї частини Цивільного кодексу є другий розділ Конституції України про права людини і громадянина. Конституційні права людини повністю перенесено до другої книги, де зміст їх розширено, конкретизовано.
Другу книгу Цивільного кодексу України можна назвати Кодексом про особисті права фізичної особи. Книга складається з трьох глав (ст. 269-315), що регулюють особисті немайнові відносини, пов'язані зі здійсненням особистих прав як у непорушному стані, так і у випадках порушення зазначених відносин. Забезпечується до трьох десятків особистих прав фізичної особи. Книга містить перелік способів захисту особистого немайнового права у разі його порушення. Зокрема передбачаються відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди, заборона випуску у світ газети чи книги, в яких міститься неправдива інформація про особу. Передбачено можливість і вилучення тиражу таких видань та знищення його. Це повністю відповідає вимогам Конституції України.
Другою книгою ЦК України введено в дію вкрай важливі положення, що головним обов'язком держави є не тільки утвердження, а й забезпечення прав і свобод людини. На державу покладається обов'язок створення такого правового порядку, за яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом. Людина визнається найвищою соціальною цінністю, а її права і свободи мають визначати зміст і спрямованість діяльності держави.
Людина починається не з майнових уподобань, а з духовних цінностей: особистого життя, здоров'я, імені та ін. Людина передусім - це духовний світ, а вже потім - власник, підприємець.
|
- § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
книгах: "Особисті немайнові права фізичних осіб", "Речове право", "Право інтелектуальної власності", "Зобов'язальне право", "Сімейне право", "Спадкове право" та "Міжнародне приватне право". Книга перша "Загальна частина" складається з 5 розділів і 18 глав. Це розділи про основні положення, особи (фізичні особи, юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади), об'єкти
- § 5. Створення ЦК України
книга 3 "Речове право", яка містить розділ, що регулює загальні положення речового права, а також два спеціальних розділи: "Право власності" і "Володіння та інші речові права". Було розширене коло відносин, що регламентуються книгою 4 - "Право інтелектуальної власності" та книгою 5 - "Зобов'язальне право". Істотною новелою цього варіанту проекту ЦК було включення до нього спеціальної книги
- Які особливості захисту особистих немайнових прав?
друга - забезпечує й соціальне буття. Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до честі та гідності, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої
- Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
друга сторона зобов' язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Відповідно до ч. 1 ст. 1030 ЦКУ предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Так, згідно зі ст. 1 Закону від 24.06.2004 № 1875-ІУ
- Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
друга ст. 86 Господарського Кодексу визначає перелік майнових та немайнових вкладів засновників. Такий вклад, оцінений у гривнях, платника податку не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що здійснив майновий або немайновий внесок до статутного фонду юридичної особи. 165.1.45. До побічних лісових користувань належать: заготівля сіна, випасання
- Стаття 21. Поняття шлюбу
друга стадія, коли сторони прилюдно висловлюють свою вільну волю на шлюб в процесі його реєстрації у відповідному державному органі. На першій стадії - після подання заяви про реєстрацію шлюбу сторона може змінити своє рішення та відмовитися від шлюбу (ст. 31 СК України). Однак друга стадія є вирішальною, оскільки вона остаточно свідчить про згоду особи зареєструвати свій шлюб і взяти на себе усі
- Стаття 61. Об'єкти права спільної сумісної власності
права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. 2. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. 3. Якщо одним із подружжя укладено договір в
- § 2. Сучасне розуміння предмету цивільного права України
права на рівні національних правових систем, виступаючи як галузь національного права. Оскільки на цьому рівні на зміну елементарному поділу права на приватне і публічне приходить більш складна класифікація, виникає потреба використання більшої кількості критеріїв розмежування галузей права, особливо тих, що мають деяку схожість. Критеріями виокремлення цивільного права як галузі
- § 2. Правоздатність фізичних осіб
права і обов'язки. Цивільна правоздатність є необхідною передумовою виникнення цивільних прав та обов'язків. Отже, правоздатність - це лише загальна, абстрактна можливість мати права чи обов'язки. Натомість конкретні права й обов'язки виникають з підстав, передбачених законом - юридичних фактів. Тому за рівної правоздатності всіх людей конкретні цивільні права фізичної особи різняться залежно
- § 3. Зміст (обсяг) правоздатності фізичної особи
права, встановлені Конституцією та ЦК, а також здатна мати усі майнові права, встановлені ЦК та іншими законами. Крім того, фізична особа може мати будь-які інші цивільні права, не передбачені законодавством, якщо вони не суперечать законам та моральним засадам суспільства. Отже обсяг прав, які складають зміст цивільної правоздатності, законодавством не обмежений. Фізична особа може мати
|