|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Що таке особисті немайнові права фізичних осіб?
|
|
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини. Отже, особисті немайнові відносини, тобто поза зв'язком з майновими, регулюються цивільним правом у повному обсязі без будь-яких обмежень.
Права і свободи людини, на які держава не може посягати, забезпечують кожній особі можливість бути самостійним суб'єктом суспільного життя.
Особисті немайнові права досить неоднорідні і є предметом регулювання різних галузей права. Так, право на участь у виборах, право бути обраним та деякі інші регулюються конституційним правом.
Але є особлива група особистих немайнових прав, які в переважній більшості виникають непомітно, діють постійно, не можуть бути припинені на підставі правочинів або інших юридичних дій. Вони належать кожній фізичній особі від народження або за законом і не мають економічного змісту. Ці права тісно пов'язані з фізичною особою, і вона не може відмовитися від них, а також не може бути позбавлена цих прав і володіє ними довічно.
Особистим немайновим відносинам притаманні такі ознаки:
- утворюються в духовній сфері життя суспільства і не мають майнового, економічного змісту (хоча можуть бути пов'язані з майновими правами). У так званих чистих особистих немайнових відносинах відсутній безпосередній зв'язок з майновими відносинами;
- мають особистий характер, оскільки складаються з приводу особливої категорії об'єктів - - немайнових благ (життя, здоров'я, особиста недоторканність, ім'я, честь, гідність тощо), які неможливо відокремити від конкретної особи;
- мають абсолютний характер. Носії цих прав є уповноваженою особою, а всі інші стосовно неї і з приводу цих прав є зобов'язаними особами.
Найважливіші особисті немайнові права врегульовано Конституцією України. Зокрема, у ст. 27-33 Основного акта цивільного законодавства визначено права людини на життя, на повагу до її гідності, на свободу та особисту недоторканність та ін. Закріплення в Конституції особистих немайнових прав має велике значення для розвитку законності в Україні. Більш детально особисті немайнові права врегульовано у главах 20-22 Книги другої Цивільного кодексу України. У главі 20 ідеться про загальні положення щодо особистих немайнових прав фізичних осіб, глава 21 закріплює природні права фізичних осіб, а глава 22 визначає права, що забезпечують соціальне буття фізичних осіб. Слід пам'ятати, що перелік особистих немайнових прав, встановлених Конституцією України, Цивільним кодексом України та іншими законами, не є вичерпним.
Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи на власний розсуд, без втручання інших осіб, визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.
Особисті немайнові права фізичні особи здійснюють самостійно. В інтересах малолітніх і неповнолітніх дітей, а також неповнолітніх фізичних осіб, які за віком чи станом здоров'я не можуть здійснювати свої особисті права, їх здійснюють батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники. Обмеження у здійсненні особистих немайнових прав, передбачених Конституцією України, Цивільним кодексом та законами України, можливе лише у випадках, передбачених ними.
Для забезпечення здійснення особистих немайнових прав органи державної влади, органи місцевого самоврядування установи, підприємства, організації, їх працівники, окремі фізичні особи зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені.
Таким чином, особисте немайнове право - це суб'єктивне право, яке надає управомоченій особі юридична забезпечену можливість вимагати від оточення утримуватися від будь-яких дій, що заважають правильно оцінювати її індивідуальні особливості.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Що таке особисті немайнові права фізичних осіб?" |
- § 7. Диференціація дієздатності фізичної особи
таке членство особи, яка досягла 16 років, за аналогією з трудовим договором може бути підставою надання повної цивільної дієздатності. У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності, батьківства надана неповнолітній особі повна цивільна дієздатність зберігається. Часткову цивільну дієздатність мають фізичні особи, які не досяглії 14 років (ст. 31
- § 3. Правосуб'єктність юридичної особи
таке ліцензування передбачено Законом України від 16 вересня 1997 р. "Про благодійництво та благодійні організації". Згідно із Законом України від 22 квітня 1993 р. "Про аудиторську діяльність" аудиторська діяльність підлягає обов'язковій сертифікації. Органи, які здійснюють ліцензування і порядок здійснення ліцензування передбачені законом. Відмова в наданні ліцензії може бути оскаржена до
- § 2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин).
Речі приватного права. Види речей приватного права
таке визначення, очевидно, потребує поширювального тлумачення. Адже ст. 177 ЦК серед різновидів речей називає майно та майнові права, а ст. 190 LI К вказує, що поняттям "майно" охоплюються також майнові права та обов'язки. Цілком очевидно, що ні "майнові права", ні "майнові права та обов'язки" не можуть бути віднесені до "предметів матеріального світу", як на те орієнтує визначення речі, що
- § 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
таке право. І аким чином, відшкодування збитків має характер універсального засобу захисту цивільних прав, котрий одночасно, як правило, є й заходом відповідності. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б
- § 3. Суб'єкти, об'єкти та підстави виникнення права інтелектуальної власності
таке право можна набути в результаті отримання необхідних документів, право- наступництва, передання автором майнових прав інтелектуальної власності іншій особі тощо (ст. 427 ЦК). У цьому випадку підставою виникнення відповідних правовідносин вже є не власне акт творчості (легітимований у необхідних випадках відповідно до вимог закону), а складна юридична сукупність (створення об'єкту права
- 2.2. Загальна характеристика прав дітей та батьків.
таке спілкування не перешкоджає їхньому нормальному розвиткові. Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні дітей одного з батьків, який проживає окремо, порядок участі визначається органами опіки та піклування з урахуванням думки обох батьків і з урахуванням інтересів дитини. У тих випадках, коли один з батьків не виконує рішення органу опіки та піклування, останній, а також
- Що розуміють під терміном "цивільне право"?
таке цивільне законодавство? Після визначення предмета та методу цивільного права необхідно з'ясувати, де і в яких формах набувають вираження ті норми права, що в сукупності становлять поняття "цивільне право", тобто необхідно визначитися стосовно джерел цивільного права. Цивільне право - це сукупність правових норм, що регулюють особисті немайнові та майнові відносини. Цивільне
- Що таке цивільне законодавство?
особисті немайнові та майнові відносини. Цивільне законодавство - це сукупність нормативних актів, у яких містяться дані норми. Тому "цивільне право" і "цивільне законодавство" - це різні поняття. Отже, цивільне законодавство - це система нормативних актів, у яких містяться цивільно-правові норми, що регулюють немайнові та майнові відносини (власності і товарообігу), відносини, що складаються у
- Що таке цивільна правоздатність фізичної особи?
таке обмеження передбачено Конституцією України. Цивільну правоздатність не можна змінити або обмежити за волею окремих осіб. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Право на ім'я є особистим правом фізичної особи. Воно включає прізвище, власне ім'я
- Що таке цивільна дієздатність фізичної особи?
особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений ЇЇ батьками або одним із них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій
|