Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
А.Б. Агапов. Постатейний коментар до кодексу російської федерації про адміністративні правопорушення. Розширений, з використанням матеріалів судової практики, 2004 - перейти до змісту підручника

Коментар до статті 12.5


1. Про статус транспортних засобів див. п. 1 коментаря до ст. 12.2. Перелік несправностей автомобілів, автобусів, автопоїздів, причепів, мотоциклів, мопедів, тракторів, інших самохідних машин і умови, за яких забороняється їх експлуатація, встановлено додатком до Основних положень по допуску транспортних засобів до експлуатації і обов'язків посадових осіб щодо забезпечення безпеки дорожнього руху (в ред. Постанови Уряду РФ від 21 лютого 2002 р. N 127).
Методи перевірки визначених Переліком технічних параметрів регламентовані ГОСТ Р 51709-2001 "Автотранспортні засоби. Вимоги безпеки до технічного стану та методи перевірки".
Керування транспортним засобом з порушенням вимог і умов, встановлених зазначеним Переліком, за винятком керування транспортним засобом зі свідомо несправною гальмівною системою, рульовим управлінням або зчіпним пристроєм (див. п. 2 цього коментаря), кваліфікується в Відповідно до ч. 1 коментованої статті.
2. Згідно подп. 7.6 зазначеного Переліку транспортний засіб повинен бути забезпечено справним тягово-зчіпним і опорно-зчіпним пристроєм тягача і причіпної ланки, а також передбаченими його конструкцією страхувальними тросами (ланцюгами).
Стосовно до ч. 2 коментованої статті слід мати на увазі, що ефективність робочої гальмівної системи транспортних засобів встановлена ??ГОСТ Р 51709-2001.
Згідно подп. 1.2 - 1.5, 2.2, 2.3 Переліку забороняється експлуатація транспортного засобу у випадках:
- порушення герметичності гідравлічного гальмового приводу;
- порушення герметичності пневматичного і пневмогідравлічного гальмових приводів, що викликає падіння тиску повітря при непрацюючому двигуні на 0,05 МПа і більше через 15 хвилин після повного приведення їх у дію; витоку стисненого повітря з колісних гальмівних камер;
- наявності несправного манометра пневматичного або пневмогідравлічного гальмових приводів ;
- незабезпеченість гальмівної системою нерухомого стану:
транспортних засобів з повним навантаженням - на ухилі до 16% включно;
легкових автомобілів і автобусів у спорядженому стані - на ухилі до 23% включно;
вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані - на ухилі до 31% включно;
- наявності непрацездатного пристрою фіксації положення кермової колонки;
- наявності несправного підсилювача рульового керування або рульового демпфера (для мотоциклів), передбачених конструкцією, або їх відсутності.
Керування транспортним засобом з порушенням зазначених вимог кваліфікується відповідно до ч. 2 коментованої статті.
3. Див. примітку до п. 5 коментарю до ст. 5.1.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, розглядаються:
начальником Державтоінспекції, його заступником, командиром полку (батальйону, роти) дорожньо-патрульної служби, його заступником - згідно п. 5 ч. 2 ст. 23.3 КоАП;
стосовно правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 12.5 КоАП, - співробітниками Державтоінспекції, які мають спеціальне звання, - відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 23.3 КоАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 23.2 КоАП зазначені посадові особи мають право передавати справи про правопорушення, вчинені неповнолітніми, на розгляд комісіям у справах неповнолітніх і захисту їх прав.
Про справляння адміністративного штрафу у випадках, передбачених ч. 1 даної статті, см. п. 7 коментаря до ст. 12.1.
4. Стосовно до ліцензованих видів діяльності в галузі дорожнього руху, визначеними п. 1 ст. 17 Федерального закону "Про ліцензування окремих видів діяльності", вчинення ліцензіатом - індивідуальним підприємцем розглянутих правопорушень кваліфікується як порушення ліцензійних вимог і умов і у відповідності зі ст. 13 зазначеного Закону тягне за собою санкції у вигляді зупинення дії ліцензії або її анулювання, застосовувані незалежно від притягнення порушника до адміністративної відповідальності, встановленої цією статтею КоАП (див. п. 11 коментарю до ст. 12.21, п. 4 коментарю до ст. 12.23 ).
Згідно п. 1 ст. 13 Федерального закону "Про ліцензування окремих видів діяльності" ліцензуючі органи мають право припиняти дію ліцензії у разі виявлення даними органами неодноразових порушень або грубого порушення ліцензіатом ліцензійних вимог і умов.
Оскільки дотримання ліцензіатами чинного законодавства у сфері дорожнього руху, в тому числі і Правил дорожнього руху, відноситься до ліцензійним вимогам і умовам, в усякому разі в якості їх грубого порушення ліцензіатом слід розглядати вчинення адміністративних правопорушень, що тягнуть позбавлення права керування транспортним засобом.
Про кореляції адміністративних санкцій, застосовуваних до ліцензіата відповідно до Федерального закону "Про ліцензування окремих видів діяльності", з адміністративними покараннями, встановленими КпАП, см. п. 6 коментарю до ст. 14.1.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до статті 12.5 "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
  2. Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
    статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
  3. Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
    Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
  4. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
  5. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
  6. Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
    Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
  7. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
  8. Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
    Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
  9. Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
    Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
  10. Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
    У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі