|
1. Суб'єктом адміністративних правопорушень, передбачених цією статтею, є водій механічного транспортного засобу.
Під водієм в даному випадку маються на увазі тільки особа, яка керує механічним транспортним засобом, а також особа, яка навчає водінню. Згідно з Правилами дорожнього руху під водієм розуміється також особа, яка керує об'єктом гужового транспорту.
2. Відповідно до п. 10.1 - 10.4 Правил дорожнього руху (в ред. Постанови Уряду РФ від 24 січня 2001 р. N 67) водій повинен вести транспортний засіб зі швидкістю, що не перевищує встановленого обмеження, враховуючи при цьому інтенсивність руху, особливості і стан транспортного засобу і вантажу, дорожні та метеорологічні умови, зокрема видимість у напрямку руху. Швидкість повинна забезпечувати водієві можливість постійного контролю за рухом транспортного засобу.
У населених пунктах дозволяється рух транспортних засобів зі швидкістю не більше 60 км / год, а в житлових зонах і на дворових територіях - не більше 20 км / ч.
За рішенням органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації може підвищуватися швидкість (з установкою відповідних знаків 3.24) на окремих ділянках доріг, якщо дорожні умови забезпечують безпечний рух з більшою швидкістю.
Поза населених пунктів дозволяється рух:
- легкових автомобілів і вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою не більше 3,5 т на автомагістралях - зі швидкістю не більше 110 км / год, на інших дорогах - не більше 90 км / год;
- міжміським та маломісній автобусам і мотоциклам на всіх дорогах - зі швидкістю не більше 90 км / год;
- іншим автобусам, легковим автомобілям при буксируванні причепа, вантажним автомобілям з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т на автомагістралях - зі швидкістю не більше 90 км / год, на інших дорогах - не більше 70 км / год;
- вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, - зі швидкістю не більше 60 км / год;
- транспортним засобам, що здійснює організовані перевезення груп дітей, - зі швидкістю не більше 60 км / год;
- транспортним засобам, буксируються механічні транспортні засоби, - зі швидкістю не більше 50 км / год;
- транспортним засобам, що перевозять великогабаритні, великовагові і небезпечні вантажі , - зі швидкістю, що не перевищує швидкості, встановленої при узгодженні умов перевезення.
3. Перевищення встановленої швидкості руху транспортного засобу кваліфікується в момент його виявлення і тягне за собою застосування до порушника заходів адміністративної відповідальності відповідно до коментарів статтею. Про кореляції адміністративного проступку і злочину див. п. 7 коментаря до ст. 12.8.
4. Див. примітку до п. 5 коментарю до ст. 5.1.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, розглядаються начальником Державтоінспекції, його заступником, командиром полку (батальйону, роти) дорожньо-патрульної служби, його заступником, а стосовно до правопорушень, передбачених ч. 1, 2 і 3, - співробітниками Державтоінспекції, які мають спеціальне звання (див. відповідно п. 5, 6 ч. 2 ст. 23.3 КпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 23.2 КоАП зазначені посадові особи мають право передавати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, скоєних неповнолітніми, на розгляд комісіям у справах неповнолітніх і захисту їх прав.
Зазначені посадові особи мають право передавати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 коментованої статті, на розгляд судді (див. абз. 2 п. 9 коментарю до ст. 12.8).
Про справляння адміністративного штрафу у випадках, передбачених ч. 1, 2 даної статті, см. п. 7 коментаря до ст. 12.1.
5. Стосовно до ліцензованих видів діяльності в галузі дорожнього руху про правові наслідки вчинення ліцензіатом - індивідуальним підприємцем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 даної статті, см. п. 4 коментарю до ст. 12.5.
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|