Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
А.Б. Агапов. Постатейний коментар до кодексу російської федерації про адміністративні правопорушення. Розширений, з використанням матеріалів судової практики, 2004 - перейти до змісту підручника

Коментар до статті 20.22


1. За загальним правилом ГК повноліття обумовлено досягненням фізичною особою вісімнадцятирічного віку, проте в даній статті в якості проступку кваліфікується поява в стані сп'яніння неповнолітніх віком до 16 років. До неповнолітніх відносяться також і малолітні, які не досягли 14 років (п. 1 ст. 28 ЦК).
2. Про особливості стану сп'яніння див. п. 1 коментаря до ст. 20.21, про статус громадського місця - п. 1 коментаря до ст. 20.20.
Розпивання неповнолітнім алкогольної і спиртовмісної продукції, споживання ним наркотичних засобів, психотропних, одурманюючих речовин вважається завершеним в момент волевиявлення порушника, тобто в момент початку їх споживання. Для кваліфікації даного правопорушення не має значення наступ фізичних наслідків розпивання алкогольної і спиртовмісної продукції, споживання одурманюючих речовин (релаксації, транквілізуючі впливу та інших).
3. Коментарів статтею передбачена адміністративна відповідальність за такі протиправні дії неповнолітніх осіб:
а) поява зазначених осіб (особи) в стані сп'яніння в громадському місці;
б) розпивання даною особою (особами) алкогольної і спиртовмісної продукції в громадському місці;
в) споживання неповнолітньою особою (особами) одурманюючих речовин в громадському місці.
Неповнолітня особа, яка вчинила будь-яке з вказаних протиправних дій, не підлягає адміністративній відповідальності у тому випадку, якщо до моменту їх здійснення досягла віку 16 років (про адміністративну відповідальність неповнолітніх осіб див. коментар до ст. 2.3) . Суб'єктами розглянутих адміністративних правопорушень є батьки або інші законні представники неповнолітнього (про статус зазначених фізичних осіб див. коментар до ст. 5.35).
За змістом коментованої статті особа, на яку покладено обов'язок з навчання і виховання неповнолітнього, не є суб'єктом розглянутих адміністративних правопорушень (про статус вказаної особи див. коментар до ст. 6.10).
4. Дії по залученню неповнолітніх у вживання спиртних напоїв або одурманюючих речовин, вчинені батьками або іншими законними представниками неповнолітніх, а також особами, на яких покладено обов'язки з навчання і виховання неповнолітніх, кваліфікуються за ч. 2 ст. 6.10 КоАП.
5. Про статус алкогольної і спиртовмісної продукції стосовно до даної статті див. коментар до ст. 6.14 (див. також абз. 1 п. 5 коментарю до ст. 20.20).
6. Сам факт споживання неповнолітніми одурманюючих речовин містить ознаки правопорушення, передбаченого статтею коментарів. При виявленні ознак навмисних дій батьків або інших законних представників неповнолітнього, вовлекающих останнього в систематичне вживання спиртних напоїв, одурманюючих речовин, діяння може бути кваліфіковано як злочин (ст. 151 КК).
7. Див. примітку до п. 5 коментарю до ст. 5.1.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, розглядаються районними (міськими), районними у містах комісіями у справах неповнолітніх і захисту їх прав (див. ч. 1 ст. 23.2 КпАП).
8. Див п. 19 коментаря до ст. 19.5.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до статті 20.22 "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
  2. Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
    статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
  3. Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
    Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
  4. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
  5. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
  6. Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
    Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
  7. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
  8. Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
    Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
  9. Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
    Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
  10. Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
    У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі