|
1. Згідно з Положенням про військовому обліку при постановці на військовий облік громадян, що перебувають в запасі, заповнюються картки первинного обліку; на прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу, крім того, заповнюються облікові картки. Громадяни, які підлягають призову на військову службу, вносяться до списку громадян, які підлягають призову на військову службу, і на них заповнюються алфавітні картки. Заповнення зазначених документів здійснюється у відповідності із записами у військових квитках (тимчасових посвідченнях, виданих взамін військових квитків) і посвідченнях громадян, які підлягають призову на військову службу. При цьому уточнюються відомості про сімейний стан, про освіту, про місце роботи, посаду, місце проживання громадян, що постають на військовий облік. У разі виявлення неправильних записів громадяни після оформлення постановки на військовий облік направляються у військовий комісаріат для внесення у військові квитки (тимчасові посвідчення, видані замість військових квитків) та посвідчення громадян, які підлягають призову на військову службу, відповідних змін.
2. При постановці на військовий облік громадян, зміною місця проживання в межах району, міста без районного поділу або іншого муніципального освіти, а також громадян, які прибули з тимчасовими посвідченнями, виданими замість військових квитків, заповнюється і висилається у військовий комісаріат іменний список із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання і роботи, посади цих громадян, найменування органу місцевого самоврядування, де вони раніше перебували на військовому обліку. Облікові картки на цих громадян не заповнюються. У військових квитках і в картках реєстрації або в будинкових книгах робиться відмітка про постановку громадян на військовий облік.
Про громадян, які прибули з інших районів (міст) з мобілізаційними приписами, повідомляється у військовий комісаріат, де вони раніше перебували на військовому обліку. Вилучення мобілізаційних приписів провадиться тільки за вказівкою військового комісаріату, про що у військових квитках робиться відмітка.
Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк подає до військового комісаріату облікові картки на прибулих громадян, їх мобілізаційні приписи, список громадян, прийнятих на військовий облік без заповнення облікових карток, а також список громадян, які підлягають призову на військову службу.
3. Про громадян, які вибули на нове місце проживання за межі району, міста без районного поділу або іншого муніципального освіти без зняття з військового обліку, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк повідомляє у військовий комісаріат для вжиття необхідних заходів.
4. Керівники, інші відповідальні за військово-облікову роботу посадові особи (працівники) організацій зобов'язані направляти у двотижневий термін за запитами військових комісаріатів чи інших органів, що здійснюють військовий облік, необхідні для занесення в документи військового обліку відомості про громадян, що постають на військовий облік, громадянах, перебувають на військовому обліку, а також про громадян, які не перебувають, але зобов'язаних перебувати на військовому обліку.
Згідно подп. "А" п. 16 Положення про військовий облік органи місцевого самоврядування зобов'язані проводити постановку на військовий облік (зняття з військового обліку) громадян, що перебувають в запасі, і громадян, які підлягають призову на військову службу, які прибувають на їх територію (переїжджають в інший район , місто) на постійне місце проживання або місце тимчасового перебування (на термін понад три місяці).
Невиконання у двотижневий термін керівником, іншим відповідальним за військово-облікову роботу посадовою особою (працівником) організації, що здійснює експлуатацію житлових приміщень, зазначених вимог розглядається як правопорушення, передбаченого статтею коментарів.
5. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, розглядаються військовими комісарами (див. п. 5 коментарю до ст. 21.1).
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|