|
1. Згідно ч. 2 ст. 2.3 КоАП з урахуванням конкретних обставин справи і даних про особу, що вчинила адміністративне правопорушення у віці від 16 до 18 років, комісією у справах неповнолітніх і захисту їх прав зазначена особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності з застосуванням до нього заходи впливу, передбаченої федеральним законодавством про захист прав неповнолітніх.
2. Відповідно до Федерального закону від 24 червня 1999 р. N 120-ФЗ "Про основи системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх" статус комісій у справах неповнолітніх і захисту їх прав, утворених муніципальними органами, повинен бути визначений законодавством Російської Федерації.
У випадках, якщо судом встановлено обставини, що підтверджують можливість перевиховання неповнолітнього, що не підлягає кримінальній відповідальності, без його приміщення до спеціальної навчально-виховної установи закритого типу, або виявлені причини, що перешкоджають його приміщенню до такої установи, виноситься постанова судді про направлення матеріалів справи до комісії у справах неповнолітніх і захисту їх прав для застосування до неповнолітнього заходів виховного впливу.
Заходи виховного впливу слід відрізняти від заходів стягнення, що застосовуються відповідно до Федерального закону "Про основи системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх" до неповнолітніх, що порушує порядок утримання в спеціалізованих установах, спеціальних навчально-виховних закладах та центрах тимчасового утримання для неповнолітніх правопорушників ОВС (див. п. 3 коментарю до ст. 2.3).
Орган (посадова особа), до якого надійшли справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 11.18 КоАП (безквитковий проїзд), а також справи про адміністративні правопорушення, передбачені гл. 12 КпАП, має право не передавати зазначені справи до комісії у справах неповнолітніх і захисту їх прав. До обов'язків відповідного органу адміністративної юрисдикції віднесено виявлення ознак суспільної небезпеки протиправного діяння, а також встановлення особистісних особливостей порушника; фабула подальших дій органу (посадової особи) обумовлена суб'єктивною оцінкою правопорушення (див. також подп. Г п. 1 коментаря до ст. 23.1).
При тлумаченні ч. 2 коментованої статті слід брати до уваги оспорімость віднесення неповнолітніх до посадових особам - суб'єктам адміністративних правопорушень, передбачених ст. 12.31, 12.32 КоАП.
3. Вчинення адміністративного правопорушення неповнолітнім відноситься до обставин, пом'якшувальною адміністративну відповідальність (див. коментар до ст. 4.2).
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|