1. Див п. 4 коментарю до ст. 26.6. Згідно з Федеральним законом від 29 грудня 1994 р. N 78-ФЗ "Про бібліотечну справу" під документом розуміється матеріальний об'єкт із зафіксованою на ньому інформацією у вигляді тексту, звукозапису або зображення, призначений для передачі в часі і просторі з метою зберігання та громадського використання. За змістом коментованої статті розрізняються документи, які можуть бути визнані письмовими доказами по справі про адміністративне правопорушення, та документи, що володіють ознаками речових доказів (див. п. 1, 2 коментарю до ст. 26.6). Зазначені документи повинні бути матеріалізовані, тобто представлені у вигляді речі, що є носієм інформації. Відповідно до Федерального закону від 20 лютого 1995 р. N 24-ФЗ "Про інформацію, інформатизації і захисту інформації" під інформацією розуміються відомості про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форми їх подання. Згідно із зазначеним Федеральним законом документом (документованої інформацією) є зафіксована на матеріальному носії інформація, що дозволяє її ідентифікувати. 2. В арбітражному процесі, а також у цивільному судочинстві під письмовими доказами розуміються містять відомості про обставини, що мають значення для справи, договори, акти, довідки, ділова кореспонденція, інші документи, виконані у формі цифрового, графічного запису або іншим способом, що дозволяє встановити достовірність документа . До письмових доказів відносяться також протоколи судових засідань, протоколи вчинення окремих процесуальних дій і додатки до них (див. ст. 75 АПК, ч. 1 ст. 71 ЦПК). Стосовно до кримінального провадження за змістом ст. 83 КПК протоколи слідчих дій та протоколи судових засідань визнаються як письмових доказів, якщо вони відповідають вимогам, встановленим КПК. Інші документи допускаються в якості доказів, якщо викладені в них відомості мають значення для встановлення обставин, зазначених у ст. 73 КПК. Документи можуть містити відомості, зафіксовані як в письмовому, так і в іншому вигляді. До них можуть належати матеріали фото-і кінозйомки, аудіо-та відеозапису та інші носії інформації, отримані, витребувані або представлені у порядку, встановленому ст. 86 КПК (див. ч. 1, 2 ст. 84 КПК). Про кореляції процесуального законодавства при розгляді справ про адміністративні правопорушення див. п. 1 коментаря до ст. 29.1. 3. Згідно ч. 3 ст. 27.10 КоАП при здійсненні адміністративного правопорушення, що тягне позбавлення права керування транспортним засобом відповідного виду, у водія, судноводія, пілота вилучається до винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення водійське посвідчення, посвідчення тракториста-машиніста (тракториста), посвідчення судноводія, посвідчення пілота і видається тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом відповідного виду до набрання законної сили постанови у справі про адміністративне правопорушення. Про вилучення зазначених документів робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. При вилученні інших документів у особи, щодо якої ведеться провадження у даній справі, складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про доставлених або в протоколі про адміністративне затримання. Запитання про вилучених документах повинні бути вирішені в постанові по справі. Згідно ч. 3 ст. 29.10 КоАП документи, що є речовими доказами, підлягають залишенню в справі протягом усього терміну зберігання даної справи або відповідно до законодавства РФ передаються зацікавленим особам.
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
Кримінальний закон (КК РФ) являє собою нормативний правовий акт, прийнятий вищим законодавчим органом державної влади в порядку, встановленому Конституцією РФ, що містить правові норми, обов'язкові для дотримання і виконання і має вищу юридичну силу по відношенню до іншим нормативним правовим актам. Від інших законів кримінальний закон відрізняється предметом правового
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
Зміст цього принципу говорить про те, що до кримінальної відповідальності особа може бути притягнута лише в тих випадках, коли їм скоєно діяння, безпосередньо передбачене кримінальним законом, та призначено тільки таке покарання , яке знову ж передбачено виключно кримінальним законом. Ніякими іншими нормативними правовими актами не можуть вирішуватися питання кримінальної відповідальності і
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
Основою принципу рівності громадян перед законом є положення ст. 19 Конституції РФ про рівність всіх перед законом і судом. Ці положення не означають абсолютної рівності громадян у всіх відносинах і незалежно ні від яких обставин, але вони гарантують рівне становище громадян перед вимогами закону і рівне ставлення до громадян суду незалежно від статі, раси, національності, мови,
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. У зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|