Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
А.Б. Агапов. Постатейний коментар до кодексу російської федерації про адміністративні правопорушення. Розширений, з використанням матеріалів судової практики, 2004 - перейти до змісту підручника

Коментар до статті 27.10


1. Розглянута захід забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути застосована до фізичної особи у разі доставлення, адміністративного затримання фізичної особи посадовими особами, які здійснюють доставлення, адміністративне затримання (див. коментарі до ст. 27.2, 27.3), або посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про адміністративне правопорушення, вичерпний перелік яких визначений ст. 28.3 КоАП.
Про посадових осіб, уповноважених здійснювати адміністративне затримання, см. п. 6 - 9 коментарю до ст. 27.3.
Стосовно до ч. 2 коментованої статті слід мати на увазі, що відповідно до ч. 4 ст. 28.3 КоАП перелік посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення згідно ч. 1, 2 ст. 28.3 КоАП, встановлюється відповідними федеральними органами виконавчої влади (див. п. 2 коментарю до зазначеної статті; див. також п. 9 коментарю до ст. 27.7).
Про вилучення у фізичної особи в зазначених випадках речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про доставлених або в протоколі про адміністративне затримання відповідно до ч. 6 коментованої статті.
2. Дана міра забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути застосована стосовно юридичної особи посадовою особою, уповноваженою складати протокол про адміністративне правопорушення, у разі виявлення речей, що з'явилися знаряддям вчинення або предметами адміністративного правопорушення, при здійсненні огляду належать юридичній особі територій, приміщень відповідно до ст. 27.8 КоАП (див. коментар до неї).
За змістом ч. 5 коментованої статті протокол про вилучення речей і документів, виявлених у юридичної особи, підлягає складанню поряд з складанням протоколу про огляд належать юридичній особі приміщень, територій й перебувають там речей і документів - у останньому випадку обов'язкове складання зазначеного протоколу передбачено ч. 4 ст. 27.8 КоАП.
Про способи фіксації речових доказів, які застосовуються відповідно до ч. 7 коментованої статті, див. також п. 1 коментаря до ст. 26.5, п. 1 коментаря до ст. 26.6.
3. Про адміністративні правопорушення, що тягнуть позбавлення права керування транспортним засобом, див. коментар до ст. 32.6.
4. Вилучення речей, що з'явилися знаряддям вчинення або предметами адміністративного правопорушення, та документів, що мають значення доказів у справі про зазначений правопорушення, може бути застосовано до особи, щодо якої ведеться провадження у справі, а також до особи, вина якого у скоєнні адміністративного правопорушення встановлена ??набрав законної сили постановою про призначення адміністративного покарання.
При винесенні суддею, органом, посадовою особою постанови про припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, при виявленні хоча б однієї з обставин, що виключають провадження у зазначеній справі (див. коментар до ст. 24.5), речі і документи, не вилучені з обігу, щодо яких була застосована розглянута захід забезпечення провадження у справі, підлягають поверненню законному власнику.
Розглянуті правові наслідки настають у тих випадках, коли постанова про припинення провадження у справі виноситься до передачі справи на розгляд (ст. 28.9 КоАП) або за результатами розгляду справи (ч. 1 ст. 29.9 КоАП) .
Про виконання постанови про призначення адміністративного покарання про оплатне вилучення або про конфіскацію речі, що явилася знаряддям вчинення або предметом адміністративного правопорушення, див. коментар до ст. 32.4.
5. Див п. 6 коментарю до ст. 27.1.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до статті 27.10 "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
  2. Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
    статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
  3. Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
    Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
  4. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
  5. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
  6. Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
    Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
  7. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
  8. Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
    Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
  9. Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
    Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
  10. Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
    У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі