« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
Коментар до статті 27.8
|
1. Під оглядають приміщення, що належать юридичній особі або індивідуальному підприємцю, за змістом даної статті розуміються нерухомі майнові об'єкти, що знаходяться у осматриваемого особи у власності або на інших законних підставах. Під підприємницькою діяльністю згідно з ч. 1 ст. 2 ГК розуміється самостійна, здійснювана на свій ризик діяльність, спрямована на систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг. Про статус індивідуального підприємця див. коментар до ст. 14.1. Стосовно до ч. 1 коментованої статті слід мати на увазі, що відповідно до ч. 4 ст. 28.3 КоАП перелік посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення згідно ч. 1, 2 ст. 28.3 КоАП, встановлюється відповідними федеральними органами виконавчої влади (див. п. 2 коментарю до зазначеної статті, а також п. 9 коментарю до ст. 27.7). Про способи фіксації речових доказів, які застосовуються відповідно до ч. 3 коментованої статті, див. також п. 1 коментаря до ст. 26.5, п. 1 коментаря до ст. 26.6. 2. При виявленні в результаті огляду речей, що з'явилися знаряддям вчинення або предметами адміністративного правопорушення, зазначені речі можуть бути вилучені або на них може бути накладений арешт у відповідності зі ст. 27.10, 27.14 КоАП. Предмети, які з'явилися знаряддям вчинення або предметами адміністративного правопорушення чи зберегли на собі його сліди, розглядаються як речові докази по справі (див. коментар до ст. 26.6). Документи, що мають значення доказів у справі про адміністративне правопорушення, можуть бути вилучені посадовими особами, уповноваженими на здійснення даної міри забезпечення провадження у справі, згідно ст. 27.10 КоАП. 3. При застосуванні аналізованої заходи забезпечення провадження у справі передбачено складання спеціальних протоколів посадовими особами, перелік яких визначено ст. 28.3 КоАП, незалежно від складання протоколу про адміністративне правопорушення (див. ст. 28.2 КоАП). Протокол про застосування аналізованої заходи забезпечення провадження у справі у випадках, не терплять зволікання, складається у відсутність законного представника юридичної особи, індивідуального підприємця; таким чином, за змістом ч. 2, 6 коментованої статті здійснення огляду допускається у вказаних випадках і за відсутності власника осматриваемого приміщення (особи, що користується даним приміщенням на інших законних підставах), іншого законного представника юридичної особи, індивідуального підприємця, але за обов'язкової присутності представника юридичної особи, представника індивідуального підприємця, а також понятих. Про статус законного представника особи, що бере участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, див. коментарі до ст. 25.3, 25.4. 4. До випадків, що не терпить зволікання, належить здійснення аналізованої заходи адміністративного припинення на стадії виконавчого провадження, що застосовується щодо особи, вина якого у скоєнні адміністративного правопорушення встановлена набрав законної сили постановою про призначення адміністративного покарання, а також при припиненні і розкритті злочину чи адміністративного правопорушення . У зазначених випадках посадові особи, які здійснюють огляд, поінформовані про наявність в обстежуваних приміщеннях (на що оглядаються територіях) предметів, що з'явилися знаряддям вчинення або предметами адміністративного правопорушення, та (або) документів, що мають значення доказів у справі. 5. Див п. 6 коментарю до ст. 27.1.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " Коментар до статті 27.8 " |
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|