Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
А.Б. Агапов. Постатейний коментар до кодексу російської федерації про адміністративні правопорушення. Розширений, з використанням матеріалів судової практики, 2004 - перейти до змісту підручника

Коментар до статті 28.1


1. Зазначені в п. 2, 3 ч. 1 даної статті матеріали, повідомлення, заяви можуть бути віднесені до приводів до порушення справи про адміністративне правопорушення після розгляду відповідних матеріалів, повідомлень, заяв посадовими особами, уповноваженими складати протоколи про адміністративні правопорушення. Вичерпний перелік зазначених посадових осіб визначено ст. 28.3 КоАП. За результатами розгляду матеріалів, заяв, повідомлень зазначені посадові особи порушують справу або виносять мотивовану ухвалу про відмову в порушенні справи.
2. Про подію адміністративного правопорушення див. п. 1 коментаря до ст. 24.5.
Повідомлення та заяви фізичних та юридичних осіб, а також повідомлення в ЗМІ, що містять дані, які вказують на наявність подій адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 5.27 (порушення законодавства про працю та про охорону праці особою, раніше підданим адміністративному стягненню за аналогічне адміністративне правопорушення), ч. 1 ст. 14.12 (фіктивне банкрутство, тобто явно неправдиве оголошення керівником юридичної особи про неспроможність даної юридичної особи або індивідуальним підприємцем про неспроможність, в тому числі звернення цих осіб до арбітражного суду з заявою про визнання боржника банкрутом за наявності у нього можливості задовольнити вимоги кредиторів в повному обсязі), ч. 2 ст. 14.12 (навмисне банкрутство, тобто умисне створення або збільшення неплатоспроможності юридичної особи або індивідуального підприємця), ч. 1 ст. 14.13 (приховування майна або майнових зобов'язань, відомостей про майно, про його розмір, місцезнаходження або іншої інформації про майно, передача майна в інше володіння, відчуження або знищення майна, а так само приховування, знищення, фальсифікація бухгалтерських і інших облікових документів, якщо ці дії вчинені при банкрутстві або в передбаченні банкрутства), ч. 2 ст. 14.13 (невиконання обов'язків по подачі заяви про визнання юридичної особи банкрутом до арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством про неспроможність (банкрутство)), ч. 3 ст. 14.13 (невиконання правил, що застосовуються в період спостереження, зовнішнього управління, конкурсного виробництва, укладення та виконання мирової угоди та інших процедур банкрутства, передбачених законодавством про неспроможність (банкрутство)), ст. 14.21 (неналежне управління юридичною особою, тобто використання повноважень з управління організацією всупереч її законним інтересам і (або) законним інтересам її кредиторів, що спричинило зменшення власного капіталу організації і (або) виникнення збитків), 14.22 (укладення особою, яка виконує управлінські функції в організації, угод або вчинення ним інших дій, що виходять за межі його повноважень) КпАП, не можуть бути розглянуті в якості приводів до порушення справи про адміністративне правопорушення (див. коментарі до зазначених статей).
3. Приводами до порушення справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 14.12, ч. 1, 2, 3 ст. 14.13, ст. 14.21, 14.22, ч. 1 ст. 14.23 (здійснення дискваліфікованим особою протягом терміну дискваліфікації діяльності з управління юридичною особою), ч. 2 ст. 14.23 (укладення з дискваліфікованим особою договору (контракту) на управління юридичною особою, а одно незастосування наслідків припинення його дії) КоАП (див. коментарі до цих статей), є приводи, зазначені в п. 1, 2 ч. 1 коментованої статті, а також повідомлення і заяви власника майна унітарного підприємства, органів управління юридичної особи, арбітражного керуючого, а при розгляді справи про банкрутство - зборів (комітету) кредиторів.
4. Про заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення див. коментарі до ст. 27.2 - 27.15.
За змістом коментованої статті провадження у справі про адміністративне правопорушення вважається порушеною з моменту складання протоколу про застосування заходів забезпечення провадження у справі в тих випадках, коли складання зазначеного протоколу є обов'язковим, або з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу про доставлених, протоколу про адміністративне затримання, в яких робиться запис про застосування заходів забезпечення провадження у справі.
Складання окремого протоколу про застосування відповідної міри забезпечення провадження у справі поряд з протоколом про адміністративне правопорушення є обов'язковим при здійсненні адміністративного затримання (див. коментар до ст. 27.3); огляду належать юридичній особі або індивідуальному підприємцю приміщень , територій й перебувають там речей і документів (див. коментар до ст. 27.8); відсторонення від керування транспортним засобом (див. коментар до ст. 27.12); направлення на медичний огляд на стан сп'яніння (див. коментар до ст. 27.12); арешту товарів, транспортних засобів та інших речей (див. коментар до ст. 27.14).
При застосуванні доставляння, при вилученні речей і документів складання окремого протоколу про застосування даної міри забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов'язковим: в даних випадках посадова особа має право внести відповідний запис до протоколу про доставлених або в протокол про адміністративне затримання. При застосуванні заходи адміністративного припинення у вигляді затримання транспортного засобу, заборони його експлуатації складається окремий протокол або вноситься відповідний запис до протоколу про адміністративне правопорушення. Протокольне оформлення не передбачено у разі застосування приводу, здійснюваного ОВС за визначенням судді (див. коментар до ст. 27.15).
5. Про різновиди протоколів, який складають відповідно до КпАП, см. п. 1 коментаря до ст. 28.2. Згідно п. 2 ч. 4 коментованої статті справу про адміністративне правопорушення вважається порушеною з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення. У разі порушення справи прокурором протокол про адміністративне правопорушення не складається (див. ч. 1 ст. 28.2, ч. 2 ст. 28.4 КпАП).
6. Стосовно до ч. 2, 3 коментованої статті порушувати справи про адміністративні правопорушення мають право лише посадові особи, уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 28.3 КоАП (див. п. 2 коментарю до зазначеної статті).
Про кореляції процесуального законодавства при розгляді справ про адміністративні правопорушення див. п. 1 коментаря до ст. 29.1.
Відповідно до ч. 2 ст. 28.7 КоАП рішення про порушення справи про адміністративне правопорушення та проведенні адміністративного розслідування приймається посадовою особою, уповноваженим відповідно до ст. 28.3 КоАП складати протокол про адміністративне правопорушення, у вигляді визначення, а прокурором - у вигляді постанови негайно після виявлення факту вчинення адміністративного правопорушення (див. коментар до ст. 28.7).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до статті 28.1 "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
  2. Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
    статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
  3. Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
    Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
  4. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
  5. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
  6. Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
    Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
  7. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
  8. Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
    Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
  9. Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
    Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
  10. Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
    У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
© 2014-2022  yport.inf.ua