Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
А.Б. Агапов. Постатейний коментар до кодексу російської федерації про адміністративні правопорушення. Розширений, з використанням матеріалів судової практики, 2004 - перейти до змісту підручника

Коментар до статті 30.11


1. Про вступ в законну силу постанови по справі про адміністративне правопорушення див. коментар до ст. 31.1.
2. Стосовно до ч. 3 коментованої статті мається на увазі перегляд вступили в законну силу постанов по справі про адміністративне правопорушення та рішень за результатами розгляду скарг, винесених суддями районних судів (див. також п. 4 коментарю до ст. 30.1).
Відповідно до ч. 4 даної статті мається на увазі набрало законної сили рішення по справі про адміністративне правопорушення, винесену суддею арбітражного суду, і рішення, винесене судом апеляційної інстанції в разі оскарження (заперечування) юридичним особою, індивідуальним підприємцем рішення, прийнятого відповідно до АПК (див. п. 1 коментаря до ст. 30.9). Згідно ст. 292 АПК набрали законної сили судові акти арбітражних судів у Російської Федерації можуть бути переглянуті в порядку нагляду за правилами, встановленими гл. 36 АПК, Вищим Арбітражним Судом Російської Федерації за заявами осіб, що у справі, та інших зазначених ст. 42 АПК осіб, а по справах, зазначених у ст. 52 АПК, - за поданням прокурора.
Особи, які беруть участь у справі, та інші особи у випадках, передбачених АПК, має право оскаржити в порядку нагляду судовий акт, якщо вважають, що цим актом істотно порушені їхні права та законні інтереси в сфері підприємницької та іншої економічної діяльності в результаті порушення або неправильного застосування арбітражним судом, який прийняв оспорюваний судовий акт, норм матеріального права чи норм процесуального права.
Заява чи подання про перегляд у порядку нагляду судового акта може бути подано у Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації в строк, що не перевищує трьох місяців з дня набрання законної сили останнього судового акту, прийнятого у даній справі, якщо вичерпані інші наявні можливості для перевірки в судовому порядку законності зазначеного акта.
Відповідно до ст. 293 АПК наглядове провадження порушується на підставі заяви особи, що у справі, або подання прокурора і у випадках, передбачених АПК, інших осіб, які клопочуть про перегляд вступило в законну силу судового акта арбітражного суду в порядку нагляду.
Питання про прийняття заяви чи подання до виробництва розглядається суддею Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації у відповідності зі ст. 295 АПК.
Заява чи подання після його прийняття до виробництва розглядається відповідно до ст. 299 АПК в судовому засіданні колегіальним складом суддів Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації, який вирішує питання про направлення справи до Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації для перегляду судового акта в порядку нагляду.
Президія Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації, утворений відповідно до Федеральним конституційним законом від 28 квітня 1995 р. N 1-ФКЗ "Про арбітражних судах Російській Федерації", переглядає судовий акт в порядку нагляду відповідно до ст. 303 АПК.
Статтею 308 АПК передбачена також можливість перегляду в порядку нагляду ухвал арбітражних судів у випадках, якщо згідно АПК допускається їх оскарження окремо від рішень, постанов або якщо вони перешкоджають подальшому руху справи.
Згідно ст. 16 Федерального конституційного закону "Про арбітражних судах Російській Федерації" розгляд справ у порядку нагляду за протестами на які вступили в законну силу судові акти арбітражних судів у Російської Федерації віднесено до відання Президії Вищого Арбітражного Суду РФ.
3. Згідно ст. 31.6 КоАП суддя, орган, посадова особа, які винесли постанову про призначення адміністративного покарання, припиняють виконання постанови в разі приношення протесту на вступило в законну силу постанова у справі про адміністративне правопорушення до розгляду протесту. Про зупинення виконання постанови виноситься ухвала, яка при необхідності негайно направляється в орган, посадовій особі, що призводить це визначення у виконання (див. також абз. 2 п. 1 коментаря до ст. 30.2). У зазначених випадках арбітражний суд має право призупинити виконання оспорюваного рішення.
Принесення протесту на постанову про адміністративний арешт не зупиняє виконання цієї ухвали.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до статті 30.11 "
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  2. Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
    Кримінальний закон (КК РФ) являє собою нормативний правовий акт, прийнятий вищим законодавчим органом державної влади в порядку, встановленому Конституцією РФ, що містить правові норми, обов'язкові для дотримання і виконання і має вищу юридичну силу по відношенню до іншим нормативним правовим актам. Від інших законів кримінальний закон відрізняється предметом правового
  3. Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
    Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
  4. Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
    Зміст цього принципу говорить про те, що до кримінальної відповідальності особа може бути притягнута лише в тих випадках, коли їм скоєно діяння, безпосередньо передбачене кримінальним законом, та призначено тільки таке покарання , яке знову ж передбачено виключно кримінальним законом. Ніякими іншими нормативними правовими актами не можуть вирішуватися питання кримінальної відповідальності і
  5. Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
    Основою принципу рівності громадян перед законом є положення ст. 19 Конституції РФ про рівність всіх перед законом і судом. Ці положення не означають абсолютної рівності громадян у всіх відносинах і незалежно ні від яких обставин, але вони гарантують рівне становище громадян перед вимогами закону і рівне ставлення до громадян суду незалежно від статі, раси, національності, мови,
  6. Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
    Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
  7. Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
    У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. У зміст принципу справедливості включено і
  8. Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
    Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
  9. Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
    Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
  10. Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
    У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
© 2014-2022  yport.inf.ua