|
1. Про статус батьків або інших законних представників неповнолітнього, а також осіб, на яких покладено обов'язки з навчання і виховання неповнолітніх, див. коментар до ст. 5.35.
Повноліття обумовлено досягненням фізичною особою вісімнадцятирічного віку. До неповнолітніх відносяться також малолітні, які не досягли 14 років (п. 1 ст. 28 ЦК). Неповнолітній за змістом даної статті є потерпілим і не підлягає адміністративній відповідальності (про статус потерпілого див. коментар до ст. 25.2).
2. Згідно ст. 2 Федерального закону від 22 листопада 1995 р. N 171-ФЗ "Про державне регулювання виробництва і обігу етилового спирту, алкогольної і спиртовмісної продукції" до спиртних напоїв відноситься алкогольна продукція, яка виробляється з використанням етилового спирту, виробленого з харчової сировини, і не відноситься до вина або пива.
Під вином розуміється алкогольна продукція, вироблена з виноматеріалів, з вмістом етилового спирту, виробленого з харчової сировини, не більше 22% обсягу готової продукції.
Виноматеріали - сировина для виготовлення вина, отримане в результаті спиртового бродіння виноградного сусла, виноградної мезги або плодового соку з додаванням або без додавання етилового спирту, виробленого з харчової сировини, з вмістом етилового спирту не більше 22, 5% обсягу готової продукції.
За змістом ст. 2 зазначеного Закону поняття пива, а також порядок його виробництва і обігу повинні бути визначені окремим федеральним законом. Про дефініціях алкогольної продукції та спиртовмісної харчової продукції див. п. 1 коментаря до ст. 14.16.
При тлумаченні цієї статті КпАП слід враховувати відмінності зазначених дефініцій з визначенням алкогольної і спиртовмісної продукції, встановленим стосовно до ст. 20.20 (див. примітку до зазначеної статті, а також п. 5 коментарю до даної статті КпАП). Сутнісні відмінності даних дефініцій виявляються насамперед у критеріях об'ємного вмісту етилового спирту, визначених Федеральним законом "Про державне регулювання виробництва і обігу етилового спирту, алкогольної і спиртовмісної продукції" та встановлених приміткою до ст. 20.20 КоАП.
До одурманюючих речовин відносяться речовини рослинного або синтетичного походження, які відповідають критеріям для включення об'єктів до списку одурманюючих речовин. Список одурманюючих речовин, а також критерії для включення об'єктів в зазначений список затверджені Постійним комітетом з контролю наркотиків при МОЗ Росії 9 жовтня 1996, протокол N 51/7-96.
3. Залучення неповнолітнього до систематичного вживання спиртних напоїв, одурманюючих речовин кваліфікується як злочин (ч. 1 ст. 151 КК). Те саме діяння, вчинене батьком або іншою особою, на яку законом покладено обов'язки з виховання неповнолітнього, кваліфікується за ч. 2 ст. 151 КК.
4. Див. примітку до п. 5 коментарю до ст. 5.1.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею коментарів, віднесено до відання районних (міських), районних у містах комісій у справах неповнолітніх і захисту їх прав (див. коментар до ст. 23.2).
|
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
коментар / під ред. Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкіна, В.П. Мозоліна. М., 1996. С. 13; Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу Російської Федерації, частини першої / під ред. В.П. Мозоліна, М.Н. Малєїн. М., 2004. С. 6 (автор коментаря в тому і іншому джерелі - В.П. Мозолин). * (25) СЗ РФ. 1996. N 1. Ст. 1. * (26) Див: Давидова Г.Н. Юридична процедура в цивільному праві. Загальна
- Стаття 1. Кримінальне законодавство Російської Федерації Коментар до статті 1
статтею встановлено, що нові закони, що передбачають кримінальну відповідальність, підлягають включенню до КК РФ. Тому при прийнятті нових законів, що регулюють питання кримінальної відповідальності (в будь-якому аспекті), вони включаються до КК РФ. Жоден подібний закон не діє самостійно. Правова регламентація питань кримінальної відповідальності тільки на рівні КК РФ має прогресивне
- Стаття 2. Завдання Кримінального кодексу Російської Федерації Коментар до статті 2
Завдання кримінального закону пов'язані в першу чергу з історичним походженням кримінального права. На певному етапі розвитку людського суспільства воно виникло як реакція держави на злочинні посягання, які заподіюють шкоду або створюють загрозу заподіяння шкоди позитивним суспільним відносинам, інтересам соціуму. Ці об'єкти і покликаний захистити кримінальний закон своїми специфічними
- Стаття 3. Принцип законності Коментар до статті 3
статті 10 КК Російської Федерації та пункті 13 статті 397 КПК Російської Федерації, узгоджується як з вимогою Конституції Російської Федерації про необхідність надання зворотної сили будь-якого закону, що усувають або пом'якшують відповідальність (частина 2 статті 54), так і з проголошуваними нею принципами справедливості та пропорційності обмежень прав і свобод конституційно значимим цілям
- Стаття 4. Принцип рівності громадян перед законом Коментар до статті 4
статті 285 Кримінального кодексу Російської Федерації "зазначив наступне: як випливає з примітки 1 до ст. 285 КК РФ, їм встановлюється єдиний правовий статус громадян, які здійснюють певні види діяльності у відповідних органах та установах, і не передбачається яких би то не було обмежень чи переваг у зв'язку з підлогою, расою, національністю, мовою, походженням та іншими
- Стаття 5. Принцип провини Коментар до статті 5
Принцип провини визначає, що особа підлягає кримінальній відповідальності лише за ті суспільно небезпечні дії (бездіяльність) і суспільно небезпечні наслідки, щодо яких встановлено її. Об'єктивне зобов'язання, тобто кримінальна відповідальність за невинне заподіяння шкоди, не допускається. Сказане означає, що для настання кримінальної відповідальності необхідна вина,
- Стаття 6. Принцип справедливості Коментар до статті 6
У ст. 6 КК РФ розкривається зміст принципу справедливості, відповідно до якого покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, повинні бути справедливими, тобто відповідати характеру і ступеня суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення і особи винного. В зміст принципу справедливості включено і
- Стаття 7. Принцип гуманізму Коментар до статті 7
Принцип гуманізму, закріплений у ст. 7 КК РФ, полягає в тому, що кримінальне законодавство Російської Федерації забезпечує безпеку людини, а покарання та інших заходів кримінально-правового характеру, застосовувані до особи, яка вчинила злочин, не можуть мати своєю метою заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності. Гуманізм кримінального законодавства Російської
- Стаття 8. Підстава кримінальної відповідальності Коментар до статті 8
Питання про заснування кримінальної відповідальності має не тільки кримінально-правове, а й політичне, загальногромадянське звучання. Підхід до вирішення цієї проблеми багато в чому визначає рівень правового розвитку держави, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Розглядаючи проблему підстави кримінальної відповідальності, перш за все слід звернути увагу на те, що закон не
- Стаття 9. Дія кримінального закону в часі Коментар до статті 9
У ст. 9 КК РФ закріплено загальне принципове положення, властиве кримінальному праву Росії, а також прийняте кримінально-правовими системами сучасних демократичних правових держав про те, що правова оцінка діяння повинна здійснюватися у відповідності з тим законом, який діяв на момент його вчинення. Такий підхід до вирішення питання про дію кримінального закону в часі
|