« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
§ 2. Методи судово-психологічної експертизи
|
При проведенні судово-психологічних експертиз завжди використовується комплекс методів. Судово-психологічна експертиза передбачає дослідження психіки людини, психологічних механізмів її поведінки. Саме цим зумовлена специфіка методів, що обираються. У кожному конкретному випадку обрання методів дослідження залежить від завдань експертизи і тих питань, що поставлені на вирішення судового експерта.
Судово-психологічне дослідження починається з вивчення матеріалів кримінальної справи. Ретельне вивчення таких матеріалів складає основу для ретроспективного психологічного аналізу діяльності учасників події. Піддаються вивченню відомості, які містяться у протоколах слідчих дій, аналізуються показання різних осіб (свідків, потерпілих, обвинувачених). Особливу увагу необхідно звертати на документи, в яких є інформація про соціально-психологічні особливості особистості підекспертного, його поведінку в момент вчинення злочину, ставлення до вчиненого. Необхідно проаналізувати результати судово-психіатричної експертизи.
Проведення судово-психологічної експертизи передбачає використання біографічного методу. При даному методі підекспертний вивчається з погляду минулих етапів його життя, виявлення фактів, які мають психологічне значення. Під час застосування біографічного методу передбачається отримання даних про батьків підекспертного, його стосунки у родинному колі (з батьками, братами, сестрами), найважливіші етапи його життя (характеристика дошкільного, шкільного періоду і дорослості).
Судово-психологічне дослідження передбачає використання методу незалежних характеристик з метою одержання об'єктивного уявлення про психологічні особливості особи, яку випробовують. Вивчаються за матеріалами кримінальної справи характеристики з місця роботи, місця проживання або навчання. Аналізуються відомості про підекспертного, які містяться у протоколах допиту батьків, друзів, знайомих, колег по роботі та ін.
Майже кожна судово-психологічна експертиза передбачає використання методу бесіди. Йдеться про безпосереднє спілкування судового експерта з особою, яку випробовують. Така бесіда має проводитися за заздалегідь розробленою програмою, відповідно до вивчених матеріалів кримінальної справи. Бесіда здійснюється за допомогою постановки запитань підекспертному. Безпосередність спілкування передбачає встановлення психологічного контакту з випробовуваним. У цьому аспекті важливе значення має повага до прав особи підекспертного, повага до його честі й гідності, незалежність від інших учасників процесу. Експерт-психолог завжди повинен пам'ятати про презумпцію невинуватості (обвинувачений у злочині - ще не злочинець).
У процесі бесіди з випробовуваним важливого значення набуває метод спостереження. Спостереження дає змогу реєструвати реакції на подразники, зміну поведінки у процесі постановки запитань, ставлення до тих чи інших подій, осіб, обставин. За допомогою цього методу можуть бути продіагностовані певні психологічні особливості підекспертного.
Судово-психологічна експертиза - це психодіагностичне обстеження, кінцевим результатом якого є діагноз психологічний (встановлення індивідуально-психологічних особливостей особи). У цьому аспекті важливе значення мають психодіагностичні методики (тести). Тести класифікуються за різними підставами: за особливостями використовуваних завдань (тести вербальні і тести практичні), за формами процедури обстеження (тести групові й індивідуальні), за спрямованістю (тести інтелекту і тести особистості).
При провадженні судово-психологічних експертиз використовуються методики дослідження особистості (тест MMPI - Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник; тематичної апперцепції тест - ТАТ; тест Роршаха тощо); методики дослідження мислення (розповідь за малюнком; метод піктограм; метод виключення й ін.); методики дослідження пам'яті (завчання слів; метод опосередкованого запам'ятовування; запам'ятовування десяти чисел та ін.); методика дослідження сприйняття й уваги (дослідження сприйняття форми предметів; дослідження обсягу уваги й ін.)46 .
Тести, використовувані у практиці судово-психологічної експертизи, мають бути валідними. Валідність - один із основних критеріїв тесту, який означає його придатність для цілей дослідження; це комплексна характеристика тесту, яка охоплює відомості про галузь досліджуваних явищ і репрезентативність діагностики. Крім того, тест повинен бути надійним - відображати точність виміру, а також стійкість результатів тесту до дії сторонніх випадкових чинників.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Информация, релевантная "§ 2. Методи судово-психологічної експертизи" |
- § 1. Пізнавальна функція методів
юридичної психології
методів досліджень, які нерідко відзначалися вузькістю і суб'єктивністю. Застосування методу діалектики в психологічних дослідженнях дало змогу пояснити процеси і явища людської психіки з позицій теорії пізнання. Використання методу пізнання передбачає наявність методів, властивих кожній науці, в яких виявляється загальний метод. Тут співвідношення загального і окремого виявляється в тому, що
- § 2. Система юридичної психології
методів, завдань, місця в системі наук і власне системи науки. Загальна частина охоплює також питання з історії юридичної психології в аспекті передумов її виникнення, аналіз найважливіших етапів її розвитку, тенденції, що відобразилися у фундаментальних наукових працях, дослідження методологічних засад науки. У структуру системи юридичної психології послідовно входять ті, вже сформовані напрями,
- § 2. Система методів юридичної психології
методи виступають у певній системі, в якій окремонаукові методи посідають важливе місце і являють собою конкретизацію діалектичного і загальнонаукового методів. Таким чином, оптимальною є система методів трьох рівнів: загального, особливого і окремого - відповідно загальний метод (метод діалектики), загальнонаукові методи і окремі методи (окремонаукові). До окремонаукових методів юридичної
- § 3. Використання методу тестування
в юридичній практиці
методики. Тести застосовує психолог чи експерт-психолог у процесі діагностичних або експертних досліджень (участь у слідчих діях, проведення судово-психологічної експертизи) у межах кримінально-процесуальної діяльності. Термін «тест» походить від англійського test, що означає випробування. Тест - це певне завдання (система завдань), що дає змогу визначати рівень розвитку тієї чи іншої
- § 3. Призначення судово-психологічної
експертизи й організація її провадження
методик дослідження, які обираються, підвищення якості виконання стимулюючого матеріалу, що використовується при реалізації психодіагностичних методів. Хід і результати судово-психологічної експертизи відображаються у висновку експерта. Цей процесуальний документ складається з трьох частин: вступної, дослідницької, заключної (ст. 200 КПК України). У вступній частині вказується: найменування
- Запитання для самоконтролю
методи застосовують під час судово-психологічних досліджень? 16. Які основні напрями судово-психологічної
- ПЕРЕДМОВА
судова психологія) викладається у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з 1965 р., свого підручника до цього часу не було. Забезпечення навчальної дис-ципліни здійснювалось переважно за допомогою посібника професора В. О. Коновалової «Правова психологія», який не міг охоплювати усіх важливих проблем загальної та юридичної психології. От-же, у виданні нового підручника
- § 1. Предмет юридичної психології
методів попереджувальної діяльності; 4) вивчення шляхів формування психічної діяльності учасників судочинства з метою найбільш оптимального виконання завдань правосуддя; 5) розгляд психологічних основ проведення окремих процесуальних дій з метою найефективнішого здійснення пізнавальної діяльності та її організації; 6) дослідження психологічних закономірностей пенітенціарної діяльності з
- § 3. Зв'язок юридичної психології з іншими науками
методологічні положення, які визначають принципи й напрями дослідження. Для судово-психологічних досліджень таку роль відіграють науки, що сформулювали закономірності розвитку суспільства, природи, мислення. Дослідження психологічних закономірностей у сфері правозастосовчої та правоохоронної діяльності ґрунтується на використанні законів і категорій діалектики, що дає змогу пізнати психічні
- § 2. Розвиток і становлення юридичної психології
метод у застосуванні до вивчення злочинності» (1912). У цей же час з'являються праці, присвячені навіюванню і гіпнозу, можливостям їхнього використання в судочинстві. На початкових етапах становлення юридичної психології з метою діагностики особи злочинців мали місце спроби застосування антинаукових теорій (фізіогноміки, графології, френології та ін.). Діагностика кримінального типу за рисами
|