|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 6. Спрямованість особистості
|
|
Одна з істотних сторін мотивації поведінки людини - спрямованість особистості. Одні вчені-психологи вважають спрямованість властивістю особистості і ставлять її в один ряд з характером, темпераментом і здібностями, інші відносять її до системи домінуючих мотивів (Божович Л.І., Москвичев С.Г.) *. Ми будемо розуміти під спрямованістю систему домінуючих особистісних орієнтацій людини, підпорядковуючу собі всю його мотиваційну сферу. Загальна спрямованість особистості включає в себе трирівневу (бажання, необхідність, установки) систему спонукань,
___
* Див докладніше: Ковальов А.Г. Психологія особистості. М., 1971; Луків Г. Д., Платонов К.К. Психологія. М., 1964; Божович Л.І. Особистість і її формування в дитячому віці. М., 1968; Москвичев С.Г. Проблеми мотивації у психологічних дослідженнях. Київ, 1975.
Людина в кожному конкретному випадку діє або за власним бажанням, або за необхідності, або в силу минулого досвіду (згідно установці).
Спрямованість - складна властивість особистості, яке включає систему спонукань, визначальну активність людини, вибірковість його відносин.
Здійснюючи дії і вчинки, люди виходять з різних спонукань. У процесі своєї діяльності вони висувають перед собою різні співали і перспективи, вибірково ставляться до оточуючих їх соціальних цінностей (освіти, громадської діяльності, вимогам дисципліни, колективним обов'язків і т. д.). Свідомість і почуття обов'язку, потреби і переконання, установки і звички, цілі і перспективи - все це різні елементи спрямованості. У соціальної та моральної практиці кожної людини є щось провідне, що визначає основну лінію його поведінки, мета усього життя, моральний вигляд.
Як правило, якостями спрямованості особистості є: рівень її духовної та інтелектуальної зрілості, широта, інтенсивність, моральна стійкість і дієвість. Під рівнем зрілості спрямованості розуміється суспільна значущість основного прагнення особистості, його морально-політичний вигляд, ступінь його ідейності. Важливе значення при цьому має широта спрямованості особистості, її творчий діапазон. Тут неозоре безліч варіантів: в одних він вузький, у інших - широкий і т. д. Інтенсивність спрямованості особистості може коливатися від неясних потягів, усвідомлених бажань і активних прагнень до повної переконаності.
Навіть сама інтенсивна і стійка спрямованість особистості може не проявитися в діях і вчинках особистості, якщо слабка її дієвість. Дієвість спрямованості особистості - це актуалізація ідейних мотивів такої особистості. Вона проявляється в ступені вольової активності особистості щодо здійснення своїх цілей і намірів. Дієвість спрямованості залежить від стійких мотивів, якими особистість керується у своїй діяльності. Спрямованість особистості завжди тісно пов'язана з іншими її властивостями і станами, впливає на них і певною мірою залежить від них.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " § 6. Спрямованість особистості " |
- § 1. Поняття цивільно-правової відповідальності
спрямованих на попередження заподіяння шкоди. Так, з розвитком науки і техніки з'являються види людської діяльності, що створюють підвищений ризик заподіяння шкоди невизначеному колу осіб в майбутньому. Тому законодавство і передбачає можливість застосування до особі, яка здійснює таку діяльність, заборонних або обмежувальних заходів цивільно-правового характеру, що не
- 1. Поняття самозахисту цивільних прав
спрямованих на охорону матеріальних і нематеріальних благ. --- Визначення самозахисту цивільних прав як фактичних дій уповноваженої особи дано В.П. Грибановим. Див: Грибанов В.П. Межі здійснення і захисту цивільних прав. С. 177. При самозахисту цивільних прав мова в першу чергу йде про фактичні діях, що виражаються у впливі особи
- 5. Зброя як елемент кримінально-правової характеристики злочину
направлено використовуються винним, виконує роль знаряддя вчинення злочину, полегшуючи досягнення бажаного злочинного результату. З таким трактуванням можна погодитися, уточнивши проте, що озброєність як об'єктивний ознака злочину і озброєність як властивість злочинця (тобто фактичну наявність у винного зброї, включаемое їм у план злочинних дій), дуже часто
- 1. Поняття особистості озброєного злочинця та її основні характеристики
спрямованості злочинних дій - (корисливий, насильницький, корисливо-насильницький), але особливості особистості збройного злочинця не ставали предметом цілеспрямованого вивчення. Особистість злочинця найбільш повно характеризується саме в момент вчинення злочину, і тут простежуються кримінологічні особливості поведінки певних категорій злочинців. В
- § 3. Формування особистості правознавця у вузі
спрямовану діяльність ВНЗ, органів прокуратури і МВС з відбору абітурієнтів і розподілу студентів за спеціалізацією на основі і з урахуванням необхідних і протипоказаних для певної юридичної професії якостей і властивостей особистості. На завершальному етапі профвідбору з абітурієнтами рекомендується проводити співбесіду, в процесі якого аналізуються й оцінюються різні сторони
- § 1. Предмет і завдання кримінальної психології
спрямованість, вдається з'ясувати, лише розглянувши комплекс його потреб, інтересів, мотивів дії. На освіту протиправного умислу впливають і тип нервової системи, темперамент, характер. Постулювання факту, що злочинність зумовлена насамперед соціально, зовсім не означає, що ігноруються індивідуальні властивості особистості при вивченні злочинної поведінки. Аналіз соціального і
- § 2. Дослідження особистості потерпілого
спрямованість особистості, визначають позицію людини. Як правило, показання потерпілого є одним із джерел доказів і займають самостійне місце в системі доказів. Вони мають багато спільних рис з показаннями свідків, проте не можуть ні ототожнюватися з ними, ні розглядатися як їх різновид. Від свідчень свідків покази потерпілого відрізняються як
- § 1. Проблеми неповнолітніх в юридичній психології
спрямованість групи характеризують такі кількісні та якісні характеристики: участь у групі раніше судимих, які не працюють і не навчаються, зловживають алкоголем чи наркотиками, займаються азартними іграми, а також наявність в групі усвідомленого лідера, авторитарний стиль управління групою, переважно кримінальна спрямованість групи, формування субкультури групи
- § 5. Психологія допиту підозрюваного і обвинуваченого
спрямований, всебічний пошук доказів, обирати правильну тактику допиту підозрюваних (обвинувачених), проведення інших слідчих дій і т. д. Однак цим значення домінанти не вичерпується. Давно помічено, що людина, яка вчинила тяжкий злочин, відчуває сильне психологічне напруження. Прагнення приховати причетність до злочину, необхідність маскуватися,
- § 1. Психологія засудженого, завдання і фактори ресоціалізацні
спрямованого уваги на інші процеси, об'єкти, не пов'язані з тими процесами і об'єктами, які створили пригнічений стан у даного засудженого. Повинна збуджуватися активна діяльність, спрямована на ліквідацію даними засудженим наслідків вчиненого ним злочину, на його самовиховання. Типовим станом в місці позбавлення волі є туга по дому, по свободі, по
|