| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права |
||
|
Кожна наука має своє минуле. Своя історія є у науки цивільного права. На превеликий жаль, цивільне право розвивалося у вимушеній ізоляції від дожовтневої спадщини. Забуття минулого не могло не вплинути на сучасний стан цивільно-правової науки. Запропонований огляд має на меті простежити історію зародження і розвитку науки цивільного права у XVIII-XX ст. Першовідкривачем цивілістики був Д. І. Мейєр. У своїх лекціях він дає струнку систему предмета і завдань цивільного права, розкриває вчення про джерела цивільного права: звичаєве право, закон, а також юридичні погляди народу і право юристів. Аналізуючи юридичні особи, Д. І. Мейєр характеризував Казну як юридичну особу. Розглядалися об'єкти цивільного права. До речових прав віднесено право власності і право на чужі речі. У зобов'язальному праві досліджувалася загальна теорія договорів і окремі види договорів. Сімейне право становить органічну частину курсу цивільного права Д. І. Мейєра. Завершується курс правом спадкування. У курсі цивільного права міститься безліч визначень, понять, категорій цивільного права, висновків, власних міркувань. Лекційний матеріал викладено доступно, чітко і зрозуміло. Через передчасну кончину Д. І. Мейєра курс цивільного права був виданий за записами його слухачів1. Серед відомих творів необхідно звернути увагу на "Опьіт начертания россий-ского частного гражданского права" Вельямінова-Зернова. Відомо, що його праця мала вплив на складання Зводу законів: система і багато визначень запозичені з твору Вельямінова-Зернова2. Величезний вплив на літературу цивільного права щодо її пожвавлення мала судова реформа 1864 р. З'являються солідні монографії, складаються систематичні курси цивільного права. Одним з них є курс цивільного права К. П. Побє-доносцева в 3 томах3. Він охоплює речове право (вотчинне), сімейне право, спадкове і зобов'язальне право; відзначається багатством порівняльного, догматичного, історичного і практичного матеріалу. На думку сучасників, зазначений курс - капітальний науковий твір. Підручник цивільного права Г. Ф. Шершеневича має творчий характер. Складні інститути піддано тонкому юридичному аналізові. Більшість цивілістич-них вчень викладено докладно, особливо про душоприказників, підряд, неустойку. Підручник витримав багато видань4. Русское гражданское право. Чтения Д. Й. Мейєра. - 9-е изд. - СПб, 1910. Вельяминов-Зернов М. А. Опьіт начертания российского частного гражданского права.- 2-е изд.- СПб, 1821-1823. 3 К. П. Победоносцев. Курс гражданского права: В 3 т. - СПб., 1883 (т. 1), 1889 (т.2), 1890 (т. 3). Г. Ф. Шершеневич. Учебник гражданского права. - 12-е изд. - СПб, 1914. До коментарської літератури слід віднести наукову працю К. Анненкова "Система гражданского права" у 6 томах. Твір автора - це коментар до першої частини 10 т. Цивільного уложення. В ньому міститься тлумачення законів за допомогою літератури і судової практики. Для свого часу твори К. Анненкова були дуже корисними для практиків, теоретикам вони давали довідки з літератури1. На думку П. Цитовича - автора праці "Курс гражданского права", цивільне право побудовано на економічному фундаменті. Відповідно до цього воно визначається як право розподілення цінностей2. Підручник цивільного права Є. Васьковського - один з найкращих підручників свого періоду, його положення багато в чому зберігають свою актуальність і нині. Він дає вірне і точне уявлення про інститути цивільного права. У ньому вміло і вдало поєднуються точний юридичний аналіз із критичним викладенням іноземних кодексів і різних наукових течій3. Історію науки цивільного права викладено у творі Г. Ф. Шершеневича "Наука гражданского права в России"4. В радянський період цивілістична наука одержала надзвичайно активний розвиток. В цей період було видано сотні фундаментальних монографічних праць та підручників, серед авторів яких домінували російські вчені, які мали кращі організаційно-фінансові, видавничі можливості для наукових досліджень. Вагомим внеском у формування української цивілістичної науки цього періоду стали такі монографічні дослідження, як "Товярищества й акционерньїе общества. Теория й практика" (С. М. Ландкоф, 1926 p.), "Основания гражданс-ко-правовой ответственности" (Г. К. Матвєєв, 1970 p.), "Основньїе проблеми права личной собственности в период строительства коммунизма в СССР" (В. П. Маслов, 1964 p.), "Основания прекращения договора найма жильїх поме-щений в судебном порядке" (В. А. Золотар, 1958 p.), "Наследственное право Украинской ССР" (В. К. Дроніков, 1974 p.), "Международная охрана авторских прав" (Ю. Г. Матвєєв, 1987 p.), навчальний посібник "Лекции по советскому граж-данскому праву" (С. І. Вільнянський, 1958 p.), підручник "Советское гражданское право" у двох частинах (за редакцією В. П. Маслова і О. А. Пушкіна, 1978 р.) та ін. Проте найбільш активно стала розвиватися цивілістична наука в роки незалежності України. Вагомий внесок у формування сучасного цивільного приватного права України внесли своїми монографічними дослідженнями, підручниками, навчальними посібниками доктори юридичних наук, професори - Ч. Н. Азімов, Д. В. Боброва, А. С. Довгерт, О. В. Дзера, І. В. Жилинкова, В. М. Коссак, Н. С. Кузнєцова, В. І. Кисіль, В. В. Луць, В. Л. Мусіяка, Є. Ф. Мельник, О. А. Підопригора, 3. В. Ромовська, О. О. Підопригора, М. М. Сібільов, І. В. Спасибо-Фатєєва, Є. О. Харитонов, Я. М. Шевченко та інші вчені в галузі цивілістики. Нині продовжуються процеси створення потужних наукових цивілістичних шкіл в наукових установах та навчальних закладах у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Чернівцях та інших містах України. К. Анненков. Система гражданского права: В 6 т. - СПб, 1896-1909. П. Цитович. Курс гражданского права. - Одесса, 1878. - Вьіп.1. Е. Васьковский. Учебник гражданского права. - СПб, 1894, 1896. - Вьш. 1, 2. Г. Ф. Шершеневич. Наука гражданского права в России. - Казань, 1893. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права" |
||
|
||