Головна
ГоловнаТеорія та історія держави і праваТеория права и государства → 
« Попередня Наступна »
В.О.Коновалова, В.Ю.Шепітько. ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ.Академічний курс, 2009 - перейти к содержанию учебника

§ 1. Поняття і структура діяльності. Вміння і навички

У психології широко використовується діяльнісний підхід у вивченні психіки людини (М. Я. Басов, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв та ін.). Такий підхід розглядається як принцип вивчення психіки і як окрема теорія. В юриспруденції досліджується правомірна і протиправна діяльність, аналізуються різні види діяльності (слідча, судова, оперативно-розшукова або злочинна діяльність, діяльність злочинних груп тощо).
У психологічній науці діяльність визначається як динамічна система взаємодій суб'єкта зі світом або як сукупність дій людини, спрямованих на задоволення її потреб і інтересів. Іншими словами, діяльність - це форма активного ставлення до дійсності, у ході якої людина впливає на навколишній світ (інших людей, речі і природу). Діяльність- це активність, регульована свідомістю людини і спрямована на пізнання зовнішнього світу. У психології розрізняють види діяльності: трудову, навчальну, ігрову (гру).
Діяльність людини характеризується цілеспрямованістю, плановістю і систематичністю. У своїй діяльності людина керується свідомо поставленими цілями. Діяльністю керує усвідомлена мета як регулятор активності. Доречно згадати класиків, навести слова К. Маркса про те, що павук виконує операції, які нагадують операції ткача, і бджола побудовою своїх воскових чашечок посоромлює деяких людей - архітекторів. Але і найгірший архітектор від найкращої бджоли із самого початку відрізняється тим, що перш ніж будувати чашечку з воску він уже побудував її у своїй голові. Наприкінці процесу праці виходить результат, що уже на початку цього процесу був в уяві людини. Йдеться про те, що людина, здійснюючи діяльність, досягає мети за допомогою свідомо організованих засобів і способів дій. Діяльність має плановий характер. Будь-яка діяльність є системою дій, що перебувають у чіткому порядку, є взаємозалежними. Діяльність людини соціально обумовлена, вона пов'язана з розвитком суспільства.
За своєю структурою діяльність складається з окремих дій, а дії - з окремих робочих операцій. Причому дія в психології розглядається як одиниця діяльності; операція - це спосіб виконання дії, обумовлений ситуацією.
Є дві стадії володіння робочими операціями. У психологічній літературі їх називають уміннями і навичками. Уміння - це дія, основою якої є практичне застосування отриманих знань. Вміння формуються шляхом вправ. Особливістю уміння є те, що окремі операції ще можуть бути не цілком досконалими (тривалими, містити певні помилки тощо). Більш високим ступенем оволодіння робочими операціями є навички. Навичка - це дія, що має високий ступінь освоєння і сформована шляхом повторення до досконалості. Навичка - це автоматизовані компоненти дій. Наприклад, вирізняють навички водіння автомобіля, навички письма тощо. У психології розглядають перцептивні, інтелектуальні і рухові навички.
На формування навичок впливають об'єктивні (стан або конструкція устаткування, умови роботи та ін.) і суб'єктивні причини (стан здоров'я, динаміка навички, настрій тощо).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 1. Поняття і структура діяльності. Вміння і навички"
  1. § 2. Професійні якості і психологія осіб, які здійснюють провадження у справі. Поняття професіограми
    структури й обраної професії. Професійні функції формують психічні якості особистості, підпорядковуючи їх вимогам, які пред'являються до тієї чи іншої сфери людської діяльності. Тому кожен суб'єкт, що виконує правоохоронну роботу, повинен свідомо удосконалювати свої психічні якості, аналізувати їхній стан щодо обраної ним професії. Велике значення у цьому аспекті має розуміння особою соціальних
  2. § 1. Поняття особи злочинця
    поняття в юридичній літературі вживаються різні терміни: «особа злочинця», «злочинна (чи криміногенна) особа», «особа винного», «особа, яка вчинила злочин». Незважаючи на певні відмінності, ці терміни використовуються як тотожні. Існує також думка, яка взагалі заперечує поняття особи злочинця і те, що вона має певні специфічні особливості та властивості. Особа злочинця не лише існує, вона
  3. § 3. Спільна діяльність
    структурної перебудови економіки України, затверджених законами або постановами Верховної Ради України (див., зокрема, Закон від 11 липня 2001 р. "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки"), і оформлюється постановою. Виключення (вихід) головного підприємства або учасника ПФГ із складу ПФГ згідно зі ст. 6 Закону "Про промислово-фінансові групи в Україні" здійснюється шляхом прийняття
  4. § 5. Закономірності формування здібностей
    поняття «здібності» не зводиться до тих знань, умінь і навичок, що уже виробилися в людини, а передбачає певний генетичний момент. Слід зазначити, що здібності є не лише результатом розвитку, але і дії уроджених особливостей. У цьому плані важливе значення має поняття обдарованості. Обдарованість - це своєрідність природних передумов, наявність внутрішніх умов, що лежать в основі здібностей.
  5. § 2. Психологія допиту
    поняття, як дружба, товариськість, сміливість, скромність тощо. Часто підліток бере участь у вчиненні злочину через помилкову товариськість, боязнь зарекомендувати себе боягузом, не виявити рішучість, сміливість. Неповнолітнім цього віку властивий негативізм, як заперечення чужих авторитетів (особливо у періоди вікових криз). Підліток може заперечувати авторитет батьків, педагогів, усіх, хто
  6. § 3. Психологія окремих категорій злочинців
    структури особистості. Специфіка сексуальних убивств полягає у необхідності урахування сексопатологічних даних. Так, насильство серійних сексуальних садистів детерміноване психолого-психіатричними закономірностями (такий садизм є аномальною формою вирішення різноманітних індивідуально значущих інтра- та інтерперсональних конфліктів і подолання хронічних фрустрацій, підвищення самооцінки,
  7. § 2. Методи впливу на особу засудженого в установах з виконання покарання
    поняття, як дружба, прихильність, злочинці у більшості своїй розуміють викривлено: будуть гроші - будуть і друзі. Як правило, злочинці деяких категорій уникають праці, бажають жити «легко і красиво», не утруднюючи себе фізичною роботою. Методи психолого-педагогічного впливу, використовувані в установах з виконання покарань, відповідають за своєю принциповою схемою загальним педагогічним заходам
  8. Стаття 150. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини
    поняття. Одне з них полягає у поведінці, яка дозволена, а інше - у вчинках обов'язкових». У чинному СК України проведена чітка межа між правами та обов'язками батьків щодо виховання дитини шляхом закріплення переліку обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини у одній статті, а переліку їхніх прав щодо виховання у іншій. Тим самим законодавець усунув численні непорозуміння, які
  9. Стаття 152. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
    структури і складається з двох правомочностей: права на чужі дії та права на захист. У контексті коментованої статті право дитини на належне батьківське виховання включає: 1) право дитини вимагати від батьків здійснення їхніх обов'язків щодо виховання належним чином, а також вимагати утримуватися від тих дій щодо виховання, які суперечать чинному законодавству; 2) право дитини на самозахист
  10. § 1. Дихотомія "приватне право - публічне право" як підґрунтя характеристики становища приватної особи у суспільстві
    поняття не тотожні. Як згадувалося вище, право - категорія ширша. Цим поняттям охоплюються усі загальнообов'язкові норми, що існують у суспільстві, утому числі ті, Що грунтуються на приписах природного права, звичаях, домовленості сторін тощо. Оскільки право не може бути зведеним лише до сукупності законодавчих актів, що видаються у державі, від урегульованості цивільних відносин законодавчими