| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Психологія окремих категорій злочинців |
||
|
Вчинення насильницьких злочинів пов'язане з агресією. У психології агресія розглядається як поведінка або дія, спрямована на заподіяння фізичної чи психічної шкоди або на знищення іншої людини. Готовність окремої особистості до агресії виявляється як негативна риса - агресивність. Необхідно зазначити, що «агресія» означає напад. Агресивні злочини мають злісний, деструктивний характер, а їх метою є заподіяння потерпілому шкоди. В основі кримінальної агресії - ворожнеча і прагнення руйнування. Вона посягає на найважливіші людські блага - життя, здоров'я, честь, гідність, права людини. Агресія спрямовується на заподіяння людині страждань і перешкоджає здійсненню її намірів. Об'єктами агресивних дій бувають також речі і природа - середовище життя людей83 . Насильницький тип злочинця пов'язаний з тим, що вирішення конфлікту визначається наявністю агресивності особистості, обумовленої такими якостями індивіда, як соціальне відчуження, знижена толерантність, озлобленість, егоцентризм та ін. Для насильницьких злочинців характерний низький рівень загальної культури й освіченості. Розрізняють випадкових злочинців і стійкий («злісний») тип насильницького злочинця. Для злісного типу характерна агресивна спрямованість особистості, прагнення вирішити конфлікт за допомогою фізичної сили, жорстокості. Особливий тип насильницького злочинця - вбивця. Існують різні типи вбивць: «випадкові» вбивці, сексуальні вбивці, вбивці-хулігани, вбивці-терористи, вбивці-найманці (кілери) та ін. Позбавлення життя іншої людини має серйозні психологічні наслідки для особи, яка його вчинила. «Не убий» твердить шоста заповідь Закону Божого. І це пов'язано не лише із захистом життя людини, але і з прагненням захистити від страждань (певних психічних станів) особу, яка вчинила вбивство, адже вчинення вбивств призводить до деформації всієї структури особистості. Специфіка сексуальних убивств полягає у необхідності урахування сексопатологічних даних. Так, насильство серійних сексуальних садистів детерміноване психолого-психіатричними закономірностями (такий садизм є аномальною формою вирішення різноманітних індивідуально значущих інтра- та інтерперсональних конфліктів і подолання хронічних фрустрацій, підвищення самооцінки, підтвердження своєї маскулинності)84 . Таку категорію вбивств (сексуальних) вчиняють чоловіки. Явища садизму в жінок трапляються вкрай рідко, а садистські вбивства і некрофілія не трапляються. Віковий склад злочинців є таким: неповнолітні - 9 %, від 18 до 30 років - 56 %, від 30 до 50 років - 30 %, більше 50 років - 5 %. Картина сексуальних убивств уражає своєю зовнішньою протиприродністю, «психічною ненормальністю», патологічністю. Тут можна виділити злочинця, що «маскується» і «раптового» злочинця, «душителя» (який вчиняє вбивство шляхом удушення чи удавлення) і «потрошителя» (який убиває шляхом нанесення колото-ріжучих поранень)85 . Соціально-психологічна характеристика сексуального вбивці (маніяка) Н. Джумагалієва: «Смуга невдач і поневірень. У перерві - армія, служив у десанті, на другому році запив, часто «до повного забуття». Довгий час у взаєминах з жінками був стриманий, соромливий, а з 1974 по 1977 р. роз'їжджав по країні, зовсім не спілкувався з жінками. У цей час, десь у віці 23 років, стали мимоволі виникати зорові уявлення окремих розчленованих частин оголеного жіночого тіла і внутрішніх органів, при цьому відчував статеве збудження. Повернувшись додому, «загуляв» і навіть «познайомився» з венеричними хворобами. Звичайна близькість з жінкою вже не влаштовувала. Наприкінці 1978 р. став розробляти план, як «добути жінку, роздягнути її і вивчити будову внутрішніх органів», нібито вирішивши, що можна стати пророком, напившись крові, і зменшити статевий потяг, наївшись м'яса... 6 січня 1979 р. Джумагалієв убив А. У протоколі огляду місця події читаємо: «...На смітнику Карилінського сукняного комбінату виявлені частини людського тіла жіночої статі, дві ноги, за 15 м від них чоботи, розпороті гострим предметом до гомілки. Під купою каменів, землі і дроту виявлені грудна клітка, руки... обидві груди вирізані. Оглядом ніг установлено, що надрізи починаються на 15 см вище п'яти, йдуть далі до суглоба, тобто литки відсутні. Голова відпиляна на рівні першого шийного хребця...» Після цього вбивства потягнулися нескінченною низкою: 21 квітня, 21 червня (подвійне вбивство матері і дочки), 27 червня...86 Ще один приклад - особистість Г. Михасевича, який народився в 1947 р. Перше вбивство вчинив у 1971 р. і з кожним роком убивав усе більше і більше (жертвами були тільки жінки). Усього в 1971-1984 рр. він убив 36 жінок, причому в 1984 р. - 12 жінок. Михасевич вчиняв убивства, як правило, біля доріг; усі його жертви були задушені одним способом - різко стягнутою косинкою, шарфом чи пучком трави. Місце вбивств теж було певним - у районі між Вітебськом і Полоцьком, тому справу Михасевича і назвали вітебською. Зовні Михасевич вів цілком благопристойне життя: працював завідувачем ремонтними майстернями, мав сім'ю, дружину і двох дітей і навіть був... дружинником, позаштатним помічником міліції... Коли кільце слідства стало наближатися до місця проживання Михасевича, він захвилювався, написав зміненим почерком анонімного листа до обласної газети, де стверджувалося, що жінок убивають місцеві чоловіки, які помщаються своїм коханим за невірність... Для більшої переконливості після відправлення листа поїхав до Вітебська, вбив ще одну жінку і біля тіла залишив записку, підписану «патріоти Вітебська»87 . У спеціальній літературі зазначається, що для серійних сексуальних злочинів характерне садистське оформлення епізодів - демонстрація, у першу чергу самому собі, свого панування над жертвою - її особистістю, тілом, нерідко - можливість розпоряджатися її речами, життям, здоров'ям, статевою незалежністю і недоторканністю, жорстоке її придушення і підпорядкування, катування, болісне заподіяння ушкоджень, знущання, приниження88 . Серйозну соціальну небезпеку становлять убивства на замовлення. Психологія вбивства на замовлення характеризується складним ланцюгом взаємодій: замовник - виконавець, або замовник - посередник - виконавець, або замовник - кілька посередників - виконавець. Є різні типи виконавців убивства на замовлення (кілерів). Вони можуть бути поділені на виконавців-дилетантів і виконавців-професіоналів. Наймані вбивці-професіонали у свою чергу поділяються на вбивць-одиночок, які виконують замовлення час від часу, і вбивць, які перебувають на постійному утриманні того або іншого злочинного угруповання. Вони вчиняють убивство групою по два-три чоловіки. Психологічні особливості має особистість виконавця вбивства на замовлення, для якої основний мотив діяльності не лише користь, але і досягнення професійного результату. Професійних виконавців убивств на замовлення пропонувалося умовно позначити як: 1) «соціопатичних», до яких належать особи з явними дефектами психічної діяльності, у суміжних станах; 2) «категорія інфернального досвіду» - ветерани бойових дій, колишні засуджені з низьким соціальним статусом (Д. Д. Донськой). Убивця-професіонал йде на справу, якщо почуває 99-відсоткову гарантію власної безпеки. Він має досить високі навички в «мистецтві» вбивати людей, використовує найсучаснішу техніку спостереження і радіозв'язку, виконує заходи щодо підготовки вбивства. Ніхто і ніколи не повинен запідозрити у ньому ліквідатора. Він повинен бути неяскравим, непомітним, таким, що розчиняється у натовпі. Так, О. Солоник «був у 1995 р., мабуть, найбільш розшукуваним злочинцем у Росії. Він уже двічі вчиняв втечу з в'язниць, де відбував покарання за вбивство шести ватажків російських мафіозних угруповань і чотирьох міліціонерів, які намагалися його заарештувати. Після зробленої в Аргентині пластичної операції він приїхав в Афіни й оселився в районі Мініді як грек під ім'ям В. Кесов...»89 . Соціально-психологічна характеристика О. Солоника: «Він народився в 1960 р. у провінційному Кургані. Захоплювався спортом, досяг успіхів у класичній боротьбі, був честолюбний, як і усі чоловіки невеликого росту (його зріст - 165 см), міг зчепитися з кожним, хто його зачепив чи скривдив. Після закінчення середньої школи пішов в армію. Службу проходив у Німеччині, де в спортивних змаганнях посідав призові місця і мав авторитет у солдатів і офіцерів. Отримавши відмінну характеристику, демобілізувався, повернувся до рідного Кургану і був зарахований у міліцію співробітником патрульно-постової служби. Оженився, народилася дочка, потім розлучився. Другий шлюб, народження сина, вступ до Горьківської вищої школи МВС СРСР. З цього моменту починаються події, що не вкладаються в стандартну схему... Відрахували з міліцейської школи, залишив службу в міліції. Пізніше влаштувався на цвинтар копати могили і далі відбувся несподіваний арешт...»90 . Сьогодні злочинці роблять спроби до зміни типового образу кілера. Останнім часом у вчиненні вбивств на замовлення намітилися нові тенденції: до таких убивств стали залучати жінок. Зокрема, у Києві була затримана Л., 22 років, киянка, яка проживала з коханцем. За нею два невдалих замахи на убивства (від замовника одержала за перший злочин - 2 000 доларів, за другий - 450 доларів)91 . Специфічною є особистість хулігана. Відомі різні версії походження одного з найрозповсюдженіших у світі позначень порушення громадського порядку (хуліганства). Звичайно його пов'язують із прізвищем однієї ірландської родини, що проживала в Лондоні наприкінці XVIII ст. і відрізнялася особливим буйством... Але корені явища, позначеного ним, - у глибині століть, в агресивній природі людини92 . Хуліган прагне продемонструвати владу, відчуває насолоду від безкарності, прояву самоствердження. У процесі хуліганства спостерігається явна невідповідність приводу і реакції на нього. Майже всі прояви хуліганства відбуваються у стані алкогольного сп'яніння чи наркотичного збудження. Серед вуличних дебоширів переважають молоді люди, які діють, як правило, групами93 . Дії хулігана часто супроводжуються руйнуванням або знищенням майнових цінностей. Йдеться про вандалізм - безглуздо жорстоке руйнування історичних пам'яток, культурних цінностей, будинків, споруджень, майна. За своєю психологічною сутністю вандалізм агресивний. Широке коло осіб охоплює корисливий тип злочинця: злодії, розкрадачі, шахраї та ін. Злодій - злочинець, який займається крадіжками. Саме зі злодіями пов'язане виникнення злочинних традицій, злодійських «законів» і «правил поведінки» у кримінальному світі. Розрізняють злодіїв: «домушників», «кватирників», «кишенькових злодіїв» та ін. У злодіїв порушується система моральної орієнтації, з'являються негативні якості особистості: жадібність, прагнення до наживи, нечесність та ін. Від злодійства необхідно відрізняти клептоманію - імпульсивно виникаюче (нездоланне) прагнення взяти ту чи іншу річ без корисливої мети. До корисливого типу особи злочинців належать шахраї. Процес економічних перетворень, розвиток ринкових відносин пов'язані з проникненням шахрайства в усі сфери суспільства. З погляду психології більшість шахраїв мають хорошу уяву, їм притаманний сугестивний вплив і вміння переконувати. До особистих якостей і властивостей шахрая належать його хитрість, облудність, уміння привертати до себе навколишніх, знання способів підробки документів. За своїм зовнішнім виглядом - це звичайно солідні люди, які «вміють себе подати», мають певні знання у галузі психології, досить хорошу спостережливість і швидко реагують на обстановку, що змінюється. Шахраї використовують можливості перевтілення, встановлюють контакт із людьми різних типів, обирають відповідну манеру поведінки. Шахраїв поділяють на групи: 1) «нові» шахраї, які використовують механізми ринкових відносин, можливості кредитно-банківських операцій, фіктивних фірм, страхової, інвестиційної і довірчої діяльності; 2) шахраї-гастролери, які постійно роз'їжджають і негайно ховаються з місць вчинення злочинних діянь; 3) шахраї-гравці, які використовують азартні ігри (карткові шулери, «катали», «червові валети» та ін.); 4) шахраї, які не мають постійного місця роботи чи проживання, неодноразово засуджені за шахрайство та інші злочини; 5) шахраї, які вчиняють злочини вперше, з легкодумства, під впливом інших осіб чи ситуації; 6) шахраї-одиночки і шахраї, які вчиняють злочин групою, у тому числі і з розподілом ролей. Шахраї можуть заволодіти майном за допомогою сугестії або інших видів впливу. Так, у період з 2001 по липень 2002 р. керівники і члени громадського благодійного фонду «Д.» шляхом шахрайських дій заволоділи коштами громадян. Допитані у кримінальній справі особи, визнані потерпілими, показали, що в ході проведення зборів з прийому нових учасників до громадського благодійного фонду «Д.» на осіб, які претендували на вступ у члени фонду, справлявся вплив з метою примусити внести вступний внесок у фонд у сумі 2 300 доларів США. А саме: голосна музика у приміщенні, в якому проводилися збори; постійні овації присутніх на зборах; вигуки, свист і голосні промови з залу присутніх на зборах і менеджерів; велика кількість осіб, які перебували у приміщенні; тривалий час зборів (від 6 до 8 годин) тощо. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "§ 3. Психологія окремих категорій злочинців" |
||
|
||