| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 5. Поняття суміжних прав |
||
|
В Україні, починаючи з 1994 p., цивільно-правове регулювання так званих суміжних прав регламентується законом. Ці права виникають з відносин, які вже давно існують у творчому житті нашого суспільства. Особливого значення ці відносини набули з розвитком техніки, що зумовило виникнення нових можливостей щодо виконання та розповсюдження авторських творів, а разом з тим і необхідність їх правового захисту. Охорона суміжних прав здійснюється відповідно до положень статей 13, 41, 54 і 55 Конституції України, ЦК України, законів України "Про авторське право і суміжні права" у редакції від 11 липня 2001 p., і "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" від 23 березня 2000 p., міжнародних конвенцій та угод (Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, Паризького акта від 24 липня 1971 p., зміненого 2 жовтня 1979 p., Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення від 26 жовтня 1961 p., прийнятої в м. Римі, Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 p., Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право та Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, 1996 p.), а також у положеннях ряду спеціальних законодавчих актів, які регулюють відносини суб'єктів інтелектуальної власності у різних сферах життєдіяльності. Це, наприклад, закони України "Про телебачення і радіомовлення" від 21 грудня 1993 p.; "Про видавничу справу" від 5 червня 1997 p.; "Про рекламу" від 3 липня 1996 p.; "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 p.; "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16 жовтня 1992 p.; "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" від 7 жовтня 1997 p.; "Про кінематографію" від 13 січня 1998 p.; "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 p.; "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" від 11 липня 2001 р. та ін. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про авторське право і суміжні права", якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Вер- 5 ховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору. Суб'єктів авторського права і суміжних прав об'єднує дух творчої діяльності. Правовий аспект взаємовідносин полягає в тому, що підґрунтям для виникнення суміжних прав є твір автора, який може бути певним чином розповсюджений. Носіями суміжних прав є диригент та музиканти, які виконують музичний твір композитора; студія звукозапису, яка вперше здійснила запис компактного диска виконавця; телекомпанія, яка транслює свої відеограми. Розділ III Закону України "Про авторське право і суміжні права" забезпечує правову охорону суміжних прав виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення та їх правонаступників. Таким чином можна дати таке визначення суміжним правам. Суміжні права - це права виконавців на результати творчої діяльності, їх спадкоємців та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробників фонограм, відеограм, їх спадкоємців (правонаступників) та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм і відеограм, а також організацій мовлення та їх правонаступників, які охороняються авторським правом. Об'єктом суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження є: будь-які способи виконання літературних, драматичних, музичних, музич но-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; запис будь-якого виконання на фонограмі та відеограмі; сповіщення програм шляхом трансляції в ефір і по проводах. Слід зазначити, що суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення. Суб'єктами суміжних прав є: виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах пе редано суміжні майнові права щодо виконання; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; організації мовлення та їх правонаступники. Виконавцями можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства незалежно від віку. Виконавець - актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів. Виробник відеограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього). 5 Виробник фонограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків. Організацією мовлення є юридична особа - організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення. Відповідно, організацією ефірного мовлення визнається телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерного проміння, гама-проміння тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників), а організацією кабельного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду). Суб'єкти суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами на колективній основі організаціям, які не мають права займатися комерційною діяльністю. Такі організації діють на основі і в межах повноважень, добровільно переданих їм автором та іншими особами, які мають авторське право і суміжні права. На їх діяльність не поширюються обмеження, передбачені анти-монопольним законодавством. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "§ 5. Поняття суміжних прав" |
||
|
||