|
Верховна Рада України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей,
виражаючи суверенну волю народу,
спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення,
дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя,
піклуючись про зміицення громадянської злагоди на землі України,
прагнучи розвивати ізміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,
усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями,
керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням,
приймає цю Конституцію - Основний Закон України.
Преамбула конституції - це звичайна для світової конституційної практики невелика за обсягом, урочиста, написана навіть з певним пафосом вступна частина до її основного змісту. Преамбула виконує переважно дві основні функції: по-перше, вказує на те, хто і в якому порядку прийняв конституцію, і, по-друге, містить коротку характеристику умов і мотивів прийняття конституції та цілей, які при цьому переслідуються. Положення преамбули мають істотне значення в соціальному, політичному, ідеологічному та юридичному аспектах. Вони допомагають краще зрозуміти зміст конституції, сприяють її правильному тлумаченню і застосуванню.
Ці риси преамбули властиві також невеликій вступній частині, якою відкривається Конституція України 1996 р. Преамбула є ЇЇ складовою частиною і має для законодавчої, виконавчої і судової влади не тільки моральну, а й юридичну силу.
На відміну від Конституції У РСР 1978 р., яка називалася «Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки» (після проголошення незалежності назву змінено на «Конституція (Основний Закон) України»), в назві чинної Конституції України термін «Основний Закон» не використовується. Зовнішні термінологічні зміни певною мірою відображують якісні зрушення в самих основах соціально-політичного розвитку та статусу України як незалежної держави, невід'ємним атрибутом суверенності якої є Конституція.
Проте справа не тільки в цьому. Поняття «Конституція» і «Основний Закон» у сучасній юридичній науці і практиці вживаються як тотожні. З цього виходить і Конституція України, фіксуючи цю тотожність не в назві (внаслідок тавтології), а в завершальних рядках преамбули (ч. 9). Як Основний Закон Конституція України становить ядро національної правової системи, є юридичною базою для розвитку всього українського законодавства.
Преамбула виходить з того, що Конституція України є актом установчої влади Українського народу. Від його імені цю установчу владу реалізувала Верховна Рада України, прийнявши Конституцію.
У преамбулі (ч. 1) констатується, що, приймаючи Конституцію, Верховна Рада діяла від імені Українського народу, виражаючи його суверенну волю, а не від власного імені як органу законодавчої влади. При цьому під Українським народом як основоположною категорією Конституції слід розуміти не національно-етнічну спільність, а сукупність громадян України всіх національностей. Поняття «Український народ» (преамбула) і «народ» в подальшому тексті Конституції вживаються як юридично тотожні.
Положення преамбули, відповідно до яких саме народу як суверену належить установча влада, знайшло своє поглиблене розкриття. Зокрема, в Рішенні Конституційного Суду України у справі щодо конституційності тлумачення Верховною Радою України статті 98 Конституції України наголошено на тому, що прийняття Конституції України Верховною Радою України було безпосереднім актом реалізації суверенітету народу, який тільки одноразово уповноважив Верховну Раду України на її прийняття.
Преамбула акцентує увагу на історико-політичних і юридичних підставах виникнення України як незалежної держави. Ними є багатовікова історія українського державотворення та невід'ємне право української нації на самовизначення, яке історично здійснено усім Українським народом.
Саме на основі такого правового підґрунтя була реалізована ідея щодо прийняття Конституції України як Основного Закону незалежної держави.
В преамбулі зазначається також безпосереднє правове джерело, керуючись яким Верховна Рада України прийняла Конституцію. Ним є Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 p., схвалений 1 грудня 1991 р. всенародним голосуванням.
Преамбула стисло визначає генеральні цілі, задля досягнення яких приймається Конституція:
- забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя;
- зміцнення громадянської злагоди на землі України;
- розвиток і зміцнення демократичної, соціальної, правовоїдержави.
Всі названі цілі визначають цінності, які посідають провідне місце в усій ієрархії суспільних цінностей, а тому слушно вважаються загальнолюдськими, загальноцивілізаційними. Будучи закріпленими у преамбулі Конституції України, вони становлять ціннісну основу як її самої, так і всього суспільного ладу.
У формулі преамбули «усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями» відображена воля як Верховної Ради України, так і всього Українського народу взяти на себе відповідальність за стан справ у країні, за долю Вітчизни. І хоча відповідальність, про яку йдеться в даній частині преамбули, за своєю сутністю є відповідальністю морально-політичною, не юридичною (той, хто знехтував нею, може бути судимий лише судом історії), все ж не слід применшувати значення цієї конституційної формули. її втілення в практичні дії органів державної влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій та інших громадських об'єднань, всіх громадян України - вагома гарантія того, що майбутнє України стане таким, яким його хоче бачити Український народ.
Положення преамбули в концентрованому вигляді виражають вихідні політико-правові ідеї, які пронизують весь зміст Конституції. Вона є єдиним, цілісним за своєю юридичною природою документом, а тому відривати преамбулу від основного змісту Конституції, а тим більше протиставляти йому юридичну природу преамбули, як це інколи трапляється в літературі, немає підстав. Як і інші положення Конституції, положення її преамбули мають нормативний характер, хоча їх нормативність виражена в найзагальнішій формі. Інша справа, що механізм реалізації положень преамбули має істотні особливості порівняно з іншими положеннями Конституції.
Преамбула насамперед є орієнтиром у практичній діяльності державних органів і органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, посадових і службових осіб та громадян, визначає загальну лінію правотворчої діяльності, вказує стратегічний напрям конституційного і нормативно-правового регулювання в цілому.
Положення преамбули сприяють більш глибокому з'ясуванню літери і духу Основного Закону України, що особливо важливо при його тлумаченні, а відтак, більш послідовному втіленню конституційних норм, а також приписів конкретизуючого їх законодавства в життя.
|
- Комментарий к преамбуле
преамбулу комментируемого Федерального закона внесены изменения в части распространения его действия на правовое регулирование поступления на военную службу и военной службы в Российской Федерации иностранных граждан. 2. Иностранные граждане проходят военную службу в Российской Федерации только в добровольном порядке на основании заключенных контрактов о прохождении военной службы. 3. В
- КОНСТИТУЦИЯ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ АМЕРИКИ
Перевод А.А. Мишина и В.А. Власихина Преамбула Мы, народ Соединенных Штатов, дабы образовать более совершенный Союз, установить правосудие, гарантировать внутреннее спокойствие, обеспечить совместную оборону, содействовать всеобщему благоденствию и закрепить блага свободы за нами и потомством нашим, торжественно провозглашаем и устанавливаем настоящую Конституцию для Соединенных Штатов
- § 7. Концепция правового положения личности
в Хартии основных прав Европейского союза
преамбулы и всей Хартии провозглашена в абз. 2: Европейский союз "помещает человеческую личность в центр своей деятельности посредством введения гражданства Союза и создания пространства свободы, безопасности и правосудия". Преамбула как бы предваряет логику закрепления в тексте Хартии прав и свобод человека, составляющих правовой статус личности вокруг семи основополагающих
- ФЕДЕРАЛЬНАЯ КОНСТИТУЦИЯ ШВЕЙЦАРСКОЙ КОНФЕДЕРАЦИИ
(от 18 апреля 1999 года) (Извлечение) Преамбула Во имя всемогущего Бога! Швейцарский народ и кантоны, сознавая свою ответственность перед мирозданием, в решимости обновить свой союз для того, чтобы укрепить свободу и демократию, независимость и мир в духе солидарности и открытости к окружающему миру, желая жить, уважая многообразие в единстве, сознавая общие достижения и свою
- § 4. Структура Конституции Республики Беларусь
преамбулу, основную часть и заключительные переходные положения. В целом Конституция выглядит следующим образом: Преамбула Раздел I. Основы конституционного строя Раздел II. Личность, общество, государство Раздел III. Избирательная система. Референдум Глава 1. Избирательная система Глава 2. Референдум (народное голосование) Раздел IV. Президент, Парламент, Правительство, суд Глава
- 68. Участие РФ в международных соглашениях об использовании и охране результатов интеллектуальной деятельности
Первым международным соглашением в области права интеллектуальной собственности является присоединение СССР к Парижской конвенции по охране промышленной собственности 1 июля 1965 г. Затем 1 июня 1973 г. СССР присоединился к Всемирной (Женевской) конвенции об авторском праве. Третьим важнейшим международным актом, ратифицированным уже современной Россией, явилась Бернская конвенция об охране
- 18. Конституция Российской Федерации
преамбулы и двух разделов. Преамбула является составной частью конституции, и ее юридическое значение состоит в том, что в ней определена стратегия правового регулирования в РФ. Раздел первый содержит 9 глав. Первая глава Конституции РФ посвящена основам конституционного строя РФ (демократизм, выражающийся в народном суверенитете, принцип разделения властей, идеологическое и политическое
- Комментарий к статье 25.14
преамбулы Постановления Правительства РСФСР от 14 июля 1990 г. N 245, а также из п. 2 вышеназванной Инструкции, действие последней распространяется только на свидетелей, потерпевших, экспертов и понятых, участвующих в процессуальных действиях, установленных УПК и ГПК. Размеры сумм, подлежащих выплате указанным лицам в связи с явкой, а также в качестве вознаграждения, порядок их выплаты
- 5.3. Гражданство: понятие, виды, принципы, основание приобретения и прекращения
преамбула ФЗ «О гражданстве Российской Федерации»). Действующее законодательство называет такие виды гражданства, как: - гражданство Российской Федерации - устойчивая правовая связь лица с Российской Федерацией, выражающаяся в совокупности их взаимных прав и обязанностей; - иное гражданство - гражданство (подданство) иностранного государства; - двойное гражданство - наличие у
- § 2. Использование правовых целей в российском законодательстве
преамбулах либо начальных статьях актов. Так, в Федеральном законе "Об архитектурной деятельности в Российской Федерации" от 18 октября 1995 г. цели и задачи настоящего Федерального закона обозначаются в ст. 1; в УИК РФ - тоже в ст. 1; в Федеральном законе "О государственном регулировании развития авиации" от 10 декабря 1997 г. - в ст. 2. --- СЗ РФ. 1995. N
- Структура ліцензійного договору
преамбула); територія чинності договору; технічна сфера застосування; субліцензії; креслення та інша технічна документація; якість продукції, виробленої за ліцензією; технічна допомога у навчанні фахівців; удосконалення; платежі за технічну документацію; момент виникнення права на ліцензію; платежі і розрахунки; податки і збори; облік і звітність; охорона патентних прав; таємність; гарантії
- § 1. Установление общих принципов организации
местного самоуправления
преамбуле Федерального закона говорится, что он определяет роль местного самоуправления в осуществлении народовластия, правовые, экономические и финансовые основы местного самоуправления и государственные гарантии его осуществления, а также устанавливает общие принципы организации местного самоуправления в Российской Федерации. Терминологическая ошибка, допущенная в Законе 1995 г., очевидна: из
- Договор розничной купли-продажи и квалифицирующие его признаки
преамбулы Закона о защите прав потребителей*(41), регулирующего значительную часть розничной купли-продажи (см. п. 3 ст. 492 ГК), определяет, что продавец - организация независимо от ее формы, а также индивидуальный предприниматель. Как видно, нет никаких формальных причин для исключения из круга розничных продавцов некоммерческих организаций. И все же коммерческая сущность торговли находится в
- § 3. Классификация конституций и их внутренняя структура
преамбулы, основного текста и переходных положений или сопроводительных приложений. Преамбула обычно содержит в себе торжественную формулу провозглашения конституции, цели принятия конституции, отсылки к прежней конституции и некоторые другие положения. По общему правилу преамбула, хотя она и является интегральной частью конституционного текста, не носит нормативного характера. Ее положения
- 78. В каких источниках закрепляется компетенция Европейского Союза?
преамбуле каждого правового акта Союза. После вступления в силу Лиссабонского договора 2007 г. о реформе Европейского Союза (см. вопрос N 17) вся внутриполитическая компетенция организации, т.е. компетенция по регулированию общественных отношений в пределах территории Союза, будет закреплена в части третьей Договора о функционировании Европейского Союза под названием "Внутренняя политика и
- Статья 56. Право ребенка на защиту
1. Право ребенка на защиту своих прав и законных интересов провозглашается Конвенцией о правах ребенка в разном контексте. В закрепленной этой Конвенцией втором принципе сказано: "Ребенку законом и другими средствами должна быть обеспечена специальная защита". А согласно восьмому принципу ребенок должен при всех обстоятельствах быть среди тех, кто первым получает защиту и помощь. И наконец,
- 85. В чем заключаются особенности Хартии Европейского Союза об основных правах?
преамбуле документа: человеческое достоинство, свобода, равенство и солидарность. В соответствии с этими и другими ценностями построена структура Хартии: - глава I "Достоинство" (ст. 1-5) закрепляет те права и гарантии, без которых немыслимо бытие человеческой личности: право на человеческое достоинство, право на жизнь, запрещение пыток и др.; - глава II "Свободы" (ст. 6-19) призвана
|