Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

Принципи спадкового права

. Оскільки спадкове право - це окремий інститут цивільного права, то природно, що його норми базуються на притаманних лише цій підгалузі права принципах. "Більше того, наявність таких принципів слугує свого роду лакмусовим папірцем, який дає змогу стверджувати, чи є достатні підстави для виділення даної сукупності правових норм відповідно як самостійного підрозділу галузі цивільного права, чи їх немає"2.
Проте зазначимо, що єдиного й однозначного переліку принципів спадкового права в цивілістичній науці не існує. Цікаво і найбільш глибоко вирішив це питання Ю. К. Толстой3. На його думку, до принципів спадкового права належать такі.
Принцип універсальності спадкового правонаступництва полягає в тому, що акт прийняття спадщини поширюється на всю спадщину, незалежно від того, в кого вона перебуває, і що певні її об'єкти невідомі спадкоємцю в момент прийняття спадщини. Крім того, універсальність виявляється і в тому, що до спадкоємця переходять не лише права, а й обов'язки. Причому неприпустимо прийняття спадщини частково, за умовою або з певними застереженнями.
Вказаний принцип також означає, що перехід прав та обов'язків не повинен мати ніяких проміжних ланок, крім випадків, передбачених законом, він має здійснюватися безпосередньо від спадкодавця до спадкоємця.
Принцип свободи заповіту. Цей принцип тісно пов'язаний із загальноци-вільним принципом диспозитивності цивільно-правового регулювання і означає, що спадкодавець може розпорядитися своїм майном на випадок смерті, склавши заповіт, або взагалі цього не робити. У заповіті він може визначити як спадкоємців будь-яких суб'єктів цивільного права, поділивши між ними на свій розсуд майно, що йому належить.
Складання заповіту, його скасування - виключно воля спадкодавця, ніхто не має права примусово впливати на його дії.
Серебровский В. Й. Избранньїе трудн по наследственному й страховому праву. - М., 1997. - С. 66-73.
2 Цивільне право: Учебник / Под ред. А. П. Сергеева й Ю. К. Толстого. - М., 1998. - Ч. 3. - С. 518.
Там само.
Проте законодавством встановлено ряд положень, які спрямовані на захист так званих обов'язкових спадкоємців (ст. 535 ЦК УРСР) і які мають пріоритет над правилами, встановленими самим спадкодавцем. У цьому полягає принцип забезпечення прав та інтересів, необхідних спадкоємців.
Наступний принцип - принцип врахування не тільки дійсної, а й припустимої волі спадкодавця полягає у тому, що якщо спадкодавець не залишить заповіт, то закон встановлює коло спадкоємців і порядок спадкування з урахуванням припустимої волі спадкодавця - до спадкування закликаються найближчі особі спадкодавця люди. На цей принцип вказував П. С. Нікитюк1, який сформулював його як принцип сімейно-родинного характеру спадкування.
Норми спадкового права надають свободу волевиявлення не тільки спадкодавцям, а й спадкоємцям, які можуть прийняти спадщину або відмовитися від неї з різних міркувань. Така диспозитивність становить зміст принципу свободи вибору у спадкоємців, які закликаються до спадщини.
Два інші принципи - принцип охорони основ правопорядку і моралі, інтересів спадкодавця, спадкоємців, інших фізичних та юридичних осіб щодо спадкування та принцип охорони самої спадщини від будь-яких протиправних чи аморальних посягань мають охоронний характер. Ці принципи чітко проявляються у нормах, що регламентують порядок усунення від спадкування недобросовісних спадкоємців (ст. 528 ЦК УРСР, ст. 1243 ЦК України), забезпечення збереження таємниці заповіту, виконання волі спадкодавця, реалізації належних спадкоємцям спадкових прав, охорони та управління спадщиною до моменту передачі її належним спадкоємцям тощо.
До зазначеного переліку принципів, сформульованого Ю. К. Толстим, можна додати ще один - принцип матеріально-забезпечувального призначення спадкування2. Вже сама назва принципу виражає його суть: мета переходу прав та обов'язків від спадкодавця до спадкоємців забезпечує задоволення матеріальних інтересів спадкоємців і кредиторів спадкодавця. І навіть те, що згідно зі ст. 556 ЦК УРСР та ст. 1301 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідає за боргами спадкодавця, не ставить його у невигідне та скрутне становище, оскільки відповідно до цієї статті така відповідальність спадкоємця обмежується розміром дійсної вартості спадкового майна.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Принципи спадкового права"
  1. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    принципу, відомого ще римському праву, - "дозволено все, що не заборонено законом"), були посилені засоби обмеження ініціативи і самостійності учасників цивільних правовідносин. Так, ст. 5 ЦК 1963 р. більш жорстко визначала наслідки зловживання правом, передбачаючи, що цивільні права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони "здійснюються усупереч призначенню цих прав у
  2. § 6. Структура (система) цивільного права
    принципи, структуру цивільного права, закономірності його розвитку тощо). 2. Загальні положення про цивільні правовідносини (їхнє поняття, види, елементи, підстави виникнення). 3. Вчення про суб'єктів цивільних прав і обов'язків. 4. Вчення про об'єкти цивільних правовідносин. 5. Загальні положення про здійснення та захист цивільних прав і обов'язків (правочини, представництво, строки у
  3. § 6. Прогалини цивільного права (законодавства) та способи їхнього подолання
    принципу приватного права: "Дозволено все, що не заборонено законом", варто зазначити, що наслідком існування таких прогалин може бути: 1) подолання прогалин без внесення змін до цивільного законодавства; 2) усунення прогалин шляхом внесення відповідних змін до законодавства. Другий із зазначених способів виглядає більш радикальним, хоча є менш типовим для цивільного права. Можна, навіть,
  4. § 2. Правоздатність фізичних осіб
    принципах рівноправності і соціальної справедливості. Забороняються будь-які форми обмеження прав громадян за ознаками соціальної, расової, національної, мовної чи релігійної приналежності. Певні обмеження правоздатності іноземних громадян і осіб без громадянства встановлюються законом з метою забезпечення державної безпеки або як міра-відповідь для громадян тих держав, котрі встановили обмеження
  5. § 5. Поділ і перерозподіл спадщини
    принципу можливий за домовленістю спадкоємців між собою: вони можуть домовитися, що хтось отримує більшу, а хтось - меншу частку спадщини. Але такий договір між спадкоємцями можливий лише після прийняття ними спадщини і виникнення права спільної власності на спадкове майно. Проте, якщо спадкодавець у заповіті розподілив спадщину між спадкоємцями у нерівних частках, то кожен має право саме на ту
  6. § 1. Поняття та ознаки спадкового договору
    принципу свободи заповіту, властивому цій правовій системі. Тому більш логічним виглядає пов'язування появи категорії спадкового договору з рецепцією римського права у Західній Європі, зокрема, в Німеччині, де його в такому контексті розглядали як "третю підставу права спадкування" (Д. Грімма). Так звані "договори про спадкування" відомі цивільному праву низки європейських країн (Австрії,
  7. Що розуміють під терміном "цивільне право"?
    принципами цивільного права є: - неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; - неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, прямо передбачених законом та встановлених Конституцією України; - свобода договору; - свобода підприємницької діяльності, не забороненої законом; - судовий захист будь-якого цивільного права та інтересу; -
  8. СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, Н-П
    принцип цивільно-правової відповідальності, який означає, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, вважається винною у цьому, якщо не доведе протилежне. Припинення юридичної особи -- юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в
  9. § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
    принципу похідності застави і залежності її долі від забезпечуваного нею зобов'язання є слідування застави за своїм об'єктом при переході останнього у власність іншої особи (ст. 27 Закону України "Про заставу"). А також, як доречно зазначив А.В.Черних, у тому випадку, якщо заставу було встановлено стосовно вимоги, яка може виникнути у майбутньому, невиконання боржником основного зобов'язання має
  10. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    принцип спільності нажитого у період шлюбу майна. Юридичне закріплення цей принцип дістав ще у Сімейному кодексі УРСР 1926 p. (повна назва - Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР)', зберіг свою життєздатність і в чинному законодавстві. Однак детально майнові відносини подружжя були врегульовані лише Основами законодавства Союзу РСР і союзних