Припинення договору комісії можливо як із загальних підстав (виконання, збіг боржника та кредитора в одній особі, угода сторін тощо) так і на підставі спеціальних правил, що стосуються саме договору комісії.
Як договір про надання нематеріальних послуг договір комісії може бути припинений в односторонньому порядку шляхом відмови від договору комісіонера або комітента.
Комітент має право в будь-який час відмовитися від договору комісії (ст. 412 ЦК УРСР, ч. 1 ст. 1044 ЦК України). Якщо договір комісії укладений без визначення строку, комітент повинен попередити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за ЗО днів. У разі відмови комітента від договору на нього покладаються такі обов'язки:
- відшкодувати всі витрати, зроблені комісіонером у зв'язку з виконанням договору комісії (ст. 412 ЦК УРСР, ч. 4 ст. 1044 ЦК України);
- виплатити комісіонеру винагороду за фактично здійснені дії (ч. 1 ст. 412 ЦК УРСР, ч. 5 ст. 1032 ЦК України);
- у строк, встановлений договором а, якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера (ст. 411 ЦК УРСР, ч. З ст. 1044 ЦК України). Вказане правило передбачає, що комітент зобов'язаний забрати майно у комісіонера особисто або надати йому вказівки щодо передачі майна третім особам. У разі невиконання цього обов'язку комісіонер має право передати майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найви-гіднішою для комітента ціною.
ЦК УРСР (ст. 410) забороняє комісіонеру відмовлятися від виконання прийнятого доручення. Винятками з цього правила є випадки:
а) коли можливість відмови передбачена договором;
б) коли відмова викликана неможливістю виконання доручення;
в) коли відмова викликана порушенням комітентом договору комісії. В даному випадку комісіонер має право на одержання відшкодування понесених витрат та комісійної винагороди (ч. З ст. 410 ЦК УРСР).
Комісіонер зобов'язаний письмово повідомити комітента про свою відмову. Договір комісії зберігає свою чинність протягом двох тижнів з дня одержання
комітентом повідомлення комісіонера про відмову від виконання доручення (ч. 2 ст. 410 ЦК УРСР).
За новим ЦК України комісіонеру надається право відмовитися від договору лише в тому разі, якщо він укладений без зазначення строку. При цьому комісіонер зобов'язаний повідомити про це комітента не пізніше ніж за тридцять днів. ЦК визначив цей строк як імперативний та не надав сторонами можливості визначити більш або менш тривалий строк для попередження комітента про відмову комісіонера від договору (ст. 1045 ЦК України). У разі відмови комісіонера від договору комісії, комітент зобов'язаний протягом п'ятнадцяти днів з моменту відмови розпорядитися своїм майном. Протягом цього терміну комісіонер повинен вжити всіх заходів для збереження майна комітента та несе відповідальність за його знищення або пошкодження. В разі якщо протягом визначеного строку комітент не здійснить розпорядження своїм майном, комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати його за най-вигіднішою для комітента ціною (ч. 2 ст. 1045 ЦК України).
Окремою підставою припинення договору комісії ЦК України визначає смерть громадянина або ліквідацію юридичної особи - комісіонера (ч. 1 ст. 1046). Існування такої норми пов'язане з тим, що виконання комісійного доручення певною мірою пов'язане з особою комісіонера, який є або професійним діячем на тому чи іншому ринку, або володіє необхідною інформацією про стан справ. У разі реорганізації юридичної особи - комісіонера договір комісії припиняється лише в тому разі, якщо протягом місяця від дня отримання повідомлення про реорганізацію юридичної особи комітент повідомить її правонаступника про відмову від договору (ч. 2 ст. 1046 ЦК України).
|
- ГЛАВА 14. ДОГОВІР КОМІСІЇ
Поняття та загальна характеристика договору комісії. Договір комісії належить до договорів про надання послуг. Він широко застосовується як у внутрішньому обігу, так і в зовнішньоекономічній діяльності: його укладають при експортно-імпортних операціях, біржовій торгівлі, а також у внутрішній торгівлі, транспортних відносинах, у банківській сфері та у сфері обігу цінних паперів тощо. За
- § 2. Акти цивільного законодавства України
Характеризуючи акти цивільного законодавства України, слід звернути увагу на те, що ЦК розрізняє: основу цивільного законодавства України (Конституція) і акти власне цивільного законодавства як такого. Конституція не є актом цивільного законодавства у безпосередньому значенні, оскільки є основою усього законодавства України і містить норми різного характеру, визначаючи основи не лише
- § 5. Договір страхування
Законодавчі норми щодо страхування та договорів, що оформлюють відповідні відносини, містяться у гл. 67 ЦК, § 2 гл. 35 ГК; базовим нормативним актом у сфері страхової діяльності є Закон України від 7 березня 1996 р. "Про страхування" (в редакції Закону від 4 жовтня 2001 p.). Оскільки страхування є видом фінансових послуг, на нього поширюються вимоги Закону "Про фінансові послуги та державне
- § 10. Договір управління майном
Безпосередньо договору управління майном присвячена гл. 70 ЦК. Також відносини управління майном, залежно від того, яке майно є предметом договору управління, регулюють ряд спеціальних нормативних актів, зокрема, Закон "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю". Процедура та особливості нотаріального посвідчення договорів управління
- § 4. Поняття і види господарських товариств
Така організаційно-правова форма підприємництва, як господарське товариство, має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства як відповідно до ГК, такі на основі Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. (далі Закон), який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх
- § 5. Поняття та види кооперативів
Учасниками господарських відносин у сфері господарювання є кооперативи, їх правовий статус визначається ГК України (ст. ст. 94-111), ЦК (§ 2 гл. 8), закони України від 10.07.2003 р «Про кооперацію», від 10.04.1992 р. «Про споживчу кооперацію», від 17.07.1997 р. «Про сільськогосподарську кооперацію». Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» (далі - Закон) кооператив - це юридична
- § 1. Загальні умови створення господарських організацій
При розгляданні цього питання концептуально виходитимемо з положення ч. 2 ст. 55 ГК про те, що суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створення відповідно до ЦК, всі види підприємництва, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. На нашу думку, наведене дає підстави замість перелічених
- § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
Відповідно до ст. 4 Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури: 1. процедура розпорядження майном боржника; 2. процедура санації; 3. укладення мирової угоди; 4. ліквідаційна процедура. Процедура розпорядження майном боржника, є однією з процедур, що застосовуються ос боржника для відновлення його платоспроможності і недопущення погіршення його майнового стану.
- Який зміст статуту товариства з обмеженою відповідальністю?
Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є затверджений учасниками статут, зміст якого може бути таким. Зразок статуту товариства з обмеженою відповідальністю Статут затверджений Рішенням зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул" Протокол № 1 від 20 серпня 200_р. Зареєстровано виконкомом Правобережної районної ради м. Дніпропетровська
- Які особливості договору ренти?
За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає іншій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти зобов'язується в обмін на одержане майно періодично сплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі. За цим договором сторони можуть встановити обов'язок сплачувати ренту безстрокове або протягом певного строку. Сторонами цього договору можуть
|