|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 9. Самозахист цивільних прав та інтересів
|
|
Для самозахисту як способу захисту цивільних прав характерним є те, що особа захищає свої цивільні права та інтереси самотужки, своїми власними діями. Іншими словами, це захист без звернення до суду або іншого органу, який здійснює захист цивільного права.
Самозахистом не визнається проведення заходів щодо охорони свого майна, звернення до третіх осіб, які надають послуги з приводу забезпечення схоронності майна чи особи. Самозахистом є тільки перешкоджання будь-яким третім особам, які неправомірно посягають на цивільні права, заподіяння шкоди цивільним правам та інтересам інших осіб тощо.
Самозахист може мати місце з боку як фізичної, так і юридичної особи.
Самозахист допускається за таких умов: а) мас місце порушення цивільного права або небезпека його порушення; б) існує необхідність припинення (попередження) порушення власними силами; в) заходи самозахисту адекватні ступеню небезпеки правопорушення, тобто, заподіяння шкоди порушнику чи Іншії особі має бути санкціонованим законом, не виходити за межі дозволеного.
Зважаючи на можливість заподіяння шкоди цивільним правам інших осіб при застосуванні самозахисту (заподіяння шкоди майну, немаїіновим благам), він допускається за дотримання таких умов: а) заподіяна шкода має бути менш значною; б) реальна небезпека, яка загрожувала цивільним правам особи за цих обставин, не могла бути усунена іншими засобами. Застосування цього способу у вказаних межах звільняє від відповідальності особу за шкоду, заподіяну трегіїі особі, яка порушила або порушує права та інтереси того, хто захищається.
Формами самозахисту є: 1) необхідна оборона; 2) завдання шкоди у стані крайньої необхідності; 3) притримання майна кредитором; 4) інші засоби, не заборонені законом.
Необхідна оборона полягає у завданні шкоди правопорушнику з метою припинити правопорушення і захистити власний інтерес. Завдання шкоди у стані крайньої необхідності припускає завдання шкоди невинуватій особі з метою відвернення небезпеки, за умови, що завдана шкода менша, ніж та, яка загрожувала. Притримання майна кредитором є способом самозахисту і одним із способів забезпечення виконання зобов'язання (ст.ст. 594-597, 856, 874, 916, 1019 ЦК). Притримання речі допускається, доти, доки зобов'язання не буде виконане. Крім того, вимоги кредитора, який притримує річ, можуть бути задоволені з вартості цієї речі. У таких випадках носій майнових прав захищає свої права та інтереси власними діями, не звертаючись до суду.
Дії того, хто захитається, мають бути спрямовані виключно на припинення порушення його права та інтересу. Якщо мета досягнута, то подальші дії не можуть визнаватися самозахистом. Факти перевищення меж самозахисту встановлюються юрисдикційними органами.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "§ 9. Самозахист цивільних прав та інтересів" |
- § 1. Дихотомія "приватне право - публічне право" як підґрунтя характеристики становища приватної особи у суспільстві
самозахист інтересів". В інших галузях захист порушених інтересів відбувається за ініціативою органів державної влади. Р. Єринг називає це "захист адміністративним шляхом". Таким чином, Р. Єринг органічно сполучає два критерії - інтерес та ініціатива захисту. Проти цієї позиції висувались заперечення, які зводились до того, що загальні інтереси - це сукупність приватних інтересів, а тому
- § 4. Засади цивільного права
самозахисту. Спір про порушене цивільне право може бути вирішений також третейськими судами, котрі створюються за домовленістю суб'єктів відповідних цивільних відносин: 6) вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного права (законодавства) практично виражається у встановленні по! о иормами рівних умов для участі усіх осіб у цивільних відносинах: закріпленні можливості
- § 5. Загальні положення про захист цивільних прав та інтересів
самозахисту, а також у можливості звернення до відповідного державного, самоврядного чи громадського органу або уповноваженої особи за захистом свого цивільного права чи інтересу. Класифікація видів захисту цивільних прав можлива за різними підставами: залежно від способів, форм, порядку здійснення тощо. Зокрема, залежно від порядку захисту цивільних прав можна виокремити: 1) судовий захист
- Додаткова література
самозахист. Автореф. дис... канд. юрид. наук. - Харків, 2004 (20 с.). 2. Б'шоусов Ю.В. Захист цивільних прав та інтересів: питання теорії, юрисдикції та завершеності // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наук, праць. - Вип. 23. - Одеса, 2004. - С. 41-45. 3. Вахонсва Т.М. Строки (терміни) у цивільному праві. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К., 2005 (18 е.). 4. Грибанов В. П.
- § 1. Загальна характеристика захисту права власності
самозахист; захист на підставі норм, встановлених договором, тощо. Найбільше практичне значення мають легітимовані засоби захисту права власності. Вони поділяються на судові та адміністративні. Цивільно-правові легітимовані (судові) засоби захисту права власності у вітчизняній цивілістиці у свою чергу поділяють на 2 групи: речово-правові та зобов'язально-право и і . Речово-правові засоби
- Що таке захист цивільних прав та інтересів?
самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам громадянського суспільства. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою або визначатися договором, законом або іншим нормативно-правовими актами. Ці способи мають відповідати змісту права, що
- Стаття 4. Способи захисту, які застосовуються судом
самозахист цивільних прав (ст. 19) і захист права Президентом України, органами державної влади або органами місцевого самоврядування, нотаріусом (ст.ст. 17-18). Автори Концепції зазначають, що доступність до правосуддя не виключає можливості для особи вирішити свій спір у позасудовому порядку. Держава повинна сприяти розвитку таких недержавних інституцій, як третейські суди, посередники
- § 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
самозахист своїх прав від їх порушень і протиправних посягань. У цій статті не вказується, яким чином має здійснюватися самозахист, а лише зазначається, що способи самозахис ту мають відповідати змісту права, що порушено, та характерові дій, якими ці права порушені, і не можуть суперечити вимогам закону. Таким чином, у проекті ЦК України самозахист розглядається як механізм самостійного
- § 4. Захист суб'єктивних прав
самозахист майнових прав та інтересів; застосування до порушника цивільних правових засобів оперативної дії; звернення до компетентного державного чи громадського органу за захистом свого права з вимогою застосувати до правопорушника засобів державно-примусового характеру. Самозахист цивільних прав - це здійснення управомоче-ною особою не заборонених законом дій фактичного порядку, спрямованих
- Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
самозахист). Юрисдикційна форма захисту - це діяльність уповноважених державою органів щодо захисту сімейних прав та інтересів учасників сімейних відносин. До органів, які здійснюють такий захист належать: суд, органи опіки та піклування, нотаріус та прокурор. В ч. 5 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і
|