| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Система цивільних зобов'язань |
||
|
Класифікація зобов'язань, як і інших правових інституцій, пов'язана перш за все з необхідністю визначення відповідних критеріїв для поділу цих інституцій на відповідні класифікаційні групи або ряди. В науці цивільного права були спроби систематизувати зобов'язання за різними принципами. 1 Див.: Цивільне право. - СПб, 1996. - С. 423-425. 2 Див.: Цивільне право. - К., 1997. - С. 139. 6 Так, І. Б. Новицький виділяв відповідно три групи зобов'язань: а) зобов'язання, які виникають на підставі або у зв'язку з народногосподарським планом; б) зобов'язання, які не охоплені соціалістичним плануванням; в) зобов'язання, які сприяють правильному розвиткові відносин у кожній із попередніх груп1. М. М. Агарков, взявши за підставу класифікації мету, якій підпорядковуються зобов'язальні правовідносини, виділив інші класифікаційні групи: а) зобов'язання, що забезпечують виконання народногосподарського плану; б) зобов'язання, які безпосередньо мають на меті охорону та забезпечення майна держави; в) зобов'язання, що забезпечують розвиток та охорону інших гарантованих суспільних відносин2. Неважко встановити, що наведені підходи правознавців, закладені в основу систематизації зобов'язань, були тісно пов'язані з особливостями майнового обороту в межах планово-розподільчої економіки і зумовлені відповідною метою - визначити планові завдання та державні інтереси як безумовні пріоритети. М. В. Гордон запропонував об'єднаний критерій для класифікації зобов'язань, який поєднував економічні та юридичні ознаки зобов'язань3. Цю точку зору поділяв і О. С. Іоффе4. Побудована за комбінованим критерієм система зобов'язань має такий вигляд: зобов'язання з сплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання); зобов'язання з безоплатної передачі майна в користування (майновий найом, найом жилого приміщення); зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, позичка); 4) зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будів ництво); зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, схов, експедиція); зобов'язання з перевезень (залізничних, морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням); зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунки, розрахункові правовідносини, чек, век сель); зобов'язання зі страхування (майнове та особисте страхування); зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій); зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічне обіцяння винагороди, ведення чужих справ без доручення); охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають внаслідок заподіян ня шкоди, рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна). Прибічники цієї класифікації зобов'язань звертали увагу на те, що вона відповідає меті передусім вивчення цих зобов'язань, тобто має науковий харак- Новицкий Й. Б., Лунц Л. А. Общее учение об обязательстве. - С. 72. Агарков М. М. Обязательство по советскому праву. - М., 1940. - С. 116. Гордон М. В. Система договоров в советском гражданском праве / / Ученме записки Харьков-ского юридического института. - 1954. - Вьіп. 5. - С. 65-87. Иоффе О. С. Обязательственное право. - С. 24-25. 6 тер. Кожній з наведених груп зобов'язань властиві специфічні ознаки, а кожне окреме зобов'язання забезпечується особливим юридичним нормуванням1. Таким чином, межі будь-якої систематизації, ступінь її глибини та деталізації, спрямованість і визначеність критеріїв зумовлюються перш за все метою, з якою вона здійснюється. Так, при побудові особливої частини зобов'язального права (розділ III книги п'ятої) були виділені договірні зобов'язання і окремо - недоговірні. До першої групи віднесено купівлю-продаж, дарування, ренту, довічне утримання, найом, найом житла, позичку, підряд, перевезення, зберігання, страхування, доручення, комісію, довірче управління майном, позику, кредит, банківський вклад, банківський рахунок, факторинг, розрахунки, франчаизинг та спільну діяльність; до недоговірних зобов'язань - публічне обіцяння винагороди, ведення чужих справ без доручення, запобігання загрозі шкоди чужому майну, рятування здоров'я та життя іншій особі, заподіяння шкоди, створення небезпеки (загрози) життю та здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб. Иоффе О. С. Обязательственное право. - С. 25. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "§ 3. Система цивільних зобов'язань" |
||
|
||