| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 230 КК). |
||
|
З даного роз'яснення можна зробити висновок про те, що об'єк-єктивні сторона розглядуваного злочину характеризує-ся одним з двох обставин, визнаних схилянням до по-требления наркотичного засобу або психотропної вещест-ва: 1) збудження у схиляємо бажання спожити зазначені засоби чи речовини, що досягається шляхом дачі рад, угово-рів, пропозицій, прохань і т.п. ненасильницьких дій; 2) примус до їх споживання шляхом застосування або загрози застосування насильства. Спосіб відмінювання не впливає на кваліфікує-цію, але повинен враховуватися при призначенні покарання, так як характеризує ступінь суспільної небезпеки посягання. У згадуваному постанові від 15 червня 2006 р. № 14 го-ворітся: «... для визнання злочину закінченим не вимагає-ся, щоб схиляємо особа фактично спожило наркотиче-ське засіб або психотропну речовину» (п. 27). Дане роз'ясню-яснень суперечить положенням ч. 4 ст. 33 КК. Треба сказати, що стосовно до залученню неповнолітні у вчинення злочину (тобто аналогічного по суті діяння) Пленум Верховного Суду СРСР у постанові від 3 груд-ня 1976 дав роз'яснення зовсім іншого змісту. «Під залученням неповнолітнього ... слід розуміти дей-наслідком, спрямовані на збудження у нього бажання брати участь у вчиненні одного або кількох злочинів, пов'язаний-ні із застосуванням фізичного або психічного впливу ... Якщо незважаючи на вказане вплив підліток не став учас-вовать у вчиненні злочину (хоча б на стадії приготування-ня чи замаху), дії дорослого повинні розцінюватися як замах на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність »(п. 10) 1. Із сутності даного роз'яснення необ-хідно, на наш погляд, виходити і при визначенні моменту закін-ня розглядуваного злочину. Схиляння як спеціальний вид підбурювання передбачає такий вплив на іншу особу, в результаті якого воно зробило спробу або фактично спожило наркотичний засіб або психотропну речовину. У зазначеній же в постанові ситуації мова повинна йти про замах на даний злочин. Якщо особа, схиляв до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин, при цьому збувало або надавало допомогу в їх розкраданні або здирництві, придбанні, збе-нении, виготовленні, переробці чи пересилання, його дії слід кваліфікувати за сукупністю ст. 230 та ст. 228, 2281 або ст. 229 КК. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Мотиви злочину не мають значення для кваліфікації, але підлягають обліку при призначенні покарання. Суб'єктом даного злочину може бути особа, досяг- шиї віку 16 років. У частині 2 ст. 230 КК зазначені наступні кваліфікуючі ознаки: а) вчинення посягання групою осіб за поперед-рітельно змовою або організованою групою, б) у відношенні свідомо неповнолітнього або двох або більше осіб; в) з при-трансформаційних змін насильства чи загрози його застосування. Зміст кваліфікуючої ознаки групою осіб за попередньою змовою або організованою групою повинно розкриватися з урахуванням положень ч. 2 і 3 ст. 35 КК. Кваліфікація розглянутого злочину, як вдосконалення-шенного щодо неповнолітнього, можлива за наявності двох обставин: а) винний завідомо знав про несовер-шеннолетіі потерпілого і бажав схилити його до споживання 1 Збірник постанов Пленумів Верховних Судів СРСР і РРФСР (РФ) у кримінальних справах. М., 1995. С. 149, 150. Наркотичних засобів або психотропних речовин; б) винний досяг віку 18 років. Кваліфікуючий ознака «щодо двох або більше осіб» означає схиляння до вживання наркотиків або психотропних речовин двох або більше осіб. Насильство припускає нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій, які викликали фізичний біль, заподіяння легкої, середньої тяжкості, а також тяжкої шкоди здоров'ю (без обтяжуючих обставин). Заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю за обставин, передбачених ч. 2 або ч. 3 ст. 111 КК, слід кваліфікувати за сукупністю п. «в» ч. 2 ст. 230 КК і відповідною частиною ст. 111 КК. Особливо кваліфікований вид розглянутого злочини ня (ч. 3 ст. 230) характеризується заподіянням по необережно-сти смерті або інших тяжких наслідків. Для поставлення в провину даної ознаки необхідно встановити, що смерть яви-лась необережним результатом насильства, застосованого з метою примусити потерпілого до споживання наркотичних засобів або психотропних речовин, або стала наслідком їх споживан-ня. Зазначене наслідок охоплюється ч. 3 ст. 230 і не требу-ет додаткової кваліфікації за ст. 109 КК. Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти само-вбивство або замах на самогубство потерпілого, розвиток у нього наркотичної залежності, важке захворювання, пов'язане з споживанням наркотичних засобів або психотроп-них речовин, зараження ВІЛ-інфекцією і т.п. Згідно з приміткою до ст. 230 КК склад аналізованого злочину відсутній, якщо пропаганда застосування в цілях профілактики ВІЛ-інфекції та інших небезпечних інфекційних захворювань відповідних інструментів і обладнання, що використовуються для споживання наркотичних засобів і психотропних речовин, здійснювалася за погодженням з органами виконавчої влади в галузі охорони здоров'я та органами по контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 230 КК). " |
||
|
||