Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Б. А. Страшун. Конституційне (державне) право зарубіжних країн Том 3 Особлива частина. Країни Європи, 1997 - перейти до змісту підручника

3. Рада міністрів (Уряд)

Згідно ст. 51 Малій конституції, Рада міністрів проводить внутрішню і зовнішню політику республіки, керуючи всієї урядової адміністрацією. У ст. 52 к о м п е т е н ц і я Ради міністрів визначена досить докладно. Уряд приймає рішення з усіх питань політики держави, які конституційним законом або іншим законом не віднесені до відання Президента чи іншого органу державної адміністрації або ж самоврядування. Тут, таким чином, для сфери державної політики (точніше, мабуть, для тієї її частини, яка передбачає виконавчу діяльність) встановлена ??презумпція компетенції Уряду.
Рада міністрів, зокрема:
забезпечує виконання законів;
видає розпорядження, що мають силу закону (див. про це трохи нижче );
керує роботою всіх інших органів державної адміністрації, координує та контролює її, несе відповідальність перед Сеймом за їх діяльність;
охороняє на підставі законів інтереси Державної скарбниці; розробляє проект бюджету та інших фінансових планів держави, а після їх затвердження Сеймом керує їх виконанням;
здійснює в межах і формах, визначених конституційним законом та іншими законами, нагляд за територіальним самоврядуванням та іншими формами самоврядування;
підтримує відносини та укладає договори з урядами інших держав і міжнародними організаціями;
забезпечує внутрішню і зовнішню безпеку держави.
Згідно ст. 54, з метою виконання законів і на основі наданих ними повноважень Рада міністрів видає розпорядження (rozporzadzenia). У сфері здійснення своїх конституційних повноважень Рада міністрів приймає постанови (uchwaty).
Мала конституція передбачає інститут делегованого законодавства. Згідно ст. 23, Сейм може законом, прийнятим абсолютною більшістю голосів, надати Раді міністрів за його вмотивованою пропозицією повноваження з видання розпоряджень, що мають силу закону, обмежуючи при цьому предмет регулювання ними і термін дії таких повноважень. У період дії зазначеного повноваження право законодавчої ініціативи з відповідних питань належить виключно самому Уряду. При цьому Рада міністрів не може видавати розпоряджень, що мають силу закону, з наступних питань: зміни Конституції; виборів Президента, Сейму, Сенату, а також органів територіального самоврядування; державного бюджету; особистих, політичних прав і свобод громадян, а також прав та обов'язків, випливають з трудових відносин та соціального страхування; згоди на ратифікацію міжнародних договорів. Президент підписує розпорядження, що мають силу закону, і розпоряджається про їх офіційному опублікуванні в «Дзєннік Устав». Однак він може накласти вето на таке розпорядження і протягом 14 днів повернути його до Ради міністрів. У цьому випадку Рада міністрів може внести повернене розпорядження, що має силу закону, в Сейм в якості законопроекту. До підписання розпорядження Президент може звернутися до Конституційного трибунал для перевірки відповідності цього акта Конституції. Питання про контроль Сейму за делегованим законодавством Малої конституцією не врегульоване.
Мала конституція досить докладно регламентує порядок ф о р м і р про в а н і я Уряду. Як раніше зазначалося, згідно зі ст. 57 - 62, Голова (Prezes) Ради міністрів призначається Президентом, який за пропозицією Голови стверджує і склад Уряду протягом 14 днів з дня першого засідання Сейму нового скликання або прийняття відставки Ради міністрів. Призначений Президентом Голова Ради міністрів протягом 14 днів має подати Сейму програму діяльності Уряду з проханням про вотум довіри. Для вираження довіри потрібна абсолютна більшість голосів у Сеймі.
Вступаючи на посаду, Голова Ради міністрів і міністри, а також інші члени Уряду, згідно зі ст. 63, приносять перед Президентом присягу, в якій клянуться берегти вірність постановам Конституції, а благо вітчизни і добробут громадян завжди вважати для себе найвищим наказом.
У разі несформування Уряду в зазначеному порядку Сейм протягом 21 дня повинен обрати абсолютною більшістю голосів Голови Ради міністрів і запропонований ним склад Уряду. Президент призначає обране таким чином Уряд і приводить його до присяги. Якщо ж Сейм не виконає цього, Президент формує Уряд у первісному порядку, а для вотуму довіри достатньо простої більшості голосів. Якщо в результаті і цієї процедури Уряд сформований не буде, право обрання Ради міністрів знову переходить до Сейму, який повинен зробити, це протягом 21 дня. Пропозиція про кандидатури міністра закордонних справ, міністра національної оборони і міністра внутрішніх справ Голова Ради міністрів вносить за отриманні думки Президента. У разі ж отримання чергового негативного результату Президент розпускає Сейм або призначає Голову Ради міністрів і Уряд на строк до шести місяців, протягом якого Сейм повинен прийняти рішення про довіру Уряду (службове уряд). Якщо така постанова про довіру не буде вжито або Раді міністрів не буде у встановленому порядку висловлено недовіру, Президент розпускає Сейм.
З про з т а в Уряду утворюють, відповідно до ст. 53, Голова Ради міністрів, віце-голови, міністри, особи, які призначаються в тому ж порядку, що і міністри, і членство яких в Раді міністрів випливає з особливих законів.
Рада міністрів діє колегіально.
Голова Ради міністрів керує роботами Уряду, а також координує та контролює роботу міністрів. Він є начальником по службі для всіх працівників урядової адміністрації. Для виконання законів і на підставі наданих ними повноважень він видає розпорядження (ст. 55).
Міністри керують певними ділянками державної адміністрації або виконують завдання, встановлені Головою Ради міністрів. Міністр, який керує ділянкою державної адміністрації, діє в рамках визначених законом прав і видає розпорядження і накази на виконання законів на основі наданих ними повноважень (ст. 56).
Про т с т а в до а. Голова Ради міністрів, згідно ст. 64, подає Президентові заяву про відставку Уряду у випадках:
конституювання новообраного Сейму;
відмови Ради міністрів або його Голови від подальшого виконання функцій; винесення Сеймом вотуму недовіри.
Президент приймає відставку і доручає Уряду виконувати його обов'язки до призначення нового Ради міністрів (ст. 65).
На підставі ст. 66 Сейм може абсолютною більшістю голосів висловити недовіру Раді міністрів. Пропозиція про це вноситься не менше ніж 46 депутатами (тобто 1/10 законного числа) і ставиться на голосування не раніше, ніж через сім днів після внесення. Якщо недовіру не виражено, повторну пропозицію по цій справі можна вносити лише через три місяці після голосування, якщо його не підтримують хоча б 115 депутатів (тобто 1/4 законного числа). Вотум недовіри може супроводжуватися обранням нового Голови Ради міністрів і дорученням йому сформувати Уряд (конструктивний вотум недовіри). Якщо такого обрання не відбувається, Президент приймає відставку Уряду або розпускає Сейм.
Конструктивний вотум недовіри і сама процедура прийняття постанови про його винесення, передбачена ст. 66 Малій конституції, посилюють позиції польського парламенту. Особливість полягає в тому, що Сейм може висловити недовіру і окремому міністру, зобов'язуючи його, згідно зі ст. 67, подати у відставку, яку Президент приймає. А за ст. 68 міністр і сам може подати заяву про відставку Голові Ради міністрів. Останній може запропонувати Президенту провести зміни у складі Ради міністрів.
Порядок формування Уряду, його парламентська відповідальність викликали критику з боку колишнього Президента Польщі Л. Валенси і його прихильників, яким імпонувала французька модель організації верховної влади, що надає Президенту більше можливостей при формуванні Ради міністрів.
У Польщі, як і в інших країнах Східної Європи, що вступили на шлях економічних і демократичних реформ, проявляється тенденція посилення виконавчої влади. Проведення кардинальних економічних перетворень об'єктивно створює передумови для прояву такої тенденції.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Рада міністрів (Уряд) "
  1. Глава Рада Міністрів РФ
    уряд) РФ є найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади РФ. Голова Ради Міністрів РФ обирається Верховною Радою РФ на спільному засіданні Ради Республіки і Федеральної Ради за пропозицією Президії Верховної Ради РФ з числа кандидатів, висунутих депутатськими групами і фракціями. Стаття 89. Освіта Ради Міністрів Голова
  2. 5. Державна рада
    раді, неодноразово новеллізованного. Державна рада має двояке призначення. З одного боку, він очолює систему адміністративної юстиції й у зв'язку з цим здійснює, зокрема, контроль конституційності актів виконавчої влади. На цій стороні його компетенції ми зупинимося нижче при розгляді судової системи. З іншого боку, Державна рада -
  3. 2. Державні органи
    ВАС РФ, Вищий Арбітражний Суд РФ - Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації; ЗС РФ, Верховний Суд РФ - Верховний Суд Російської Федерації; Конституційний Суд, Конституційний Суд РФ - Конституційний Суд Російської Федерації; Мінфін - Міністерство фінансів; МЕРТ - Міністерство економічного розвитку і торгівлі; Уряд РФ - Уряд Російської Федерації; Президент РФ -
  4. Глава п'ята Уряд Російської Федерації
    міністра) і федеральних міністрів , що утворюють разом Рада Міністрів Російської Федерації. 2. Голова Ради Міністрів Російської Федерації і Федеральні міністри приймають перед Сенатом присягу, текст якої затверджується законом. 3. Голова Ради Міністрів Російської Федерації призначає одного або декількох федеральних міністрів своїми заступниками. 4. Організація і діяльність
  5. Глава 16. Рада Міністрів автономної республіки
    Примітка: 24.05.1991 р. в назві глави 16 і в її статтях виділені слова "автономної республіки" замінені на "республіки у складі РРФСР". Стаття 133. Рада Міністрів автономної республіки - Уряд автономної республіки - найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади автономної республіки утворюється Верховної Ради автономної республіки. Рада Міністрів
  6. Глава 6. Уряд Російської Федерації
    міністрів. Стаття Голова Уряду Російської Федерації призначається Радою Федерації у двотижневий термін після подання йому кандидатури Президентом Російської Федерації. У разі відхилення Радою Федерації кандидатури, поданої Президентом, він у тижневий термін вносить питання про призначення Голови Уряду на новий розгляд Ради Федерації. При вторинному
  7. 2. ОФІЦІЙНІ ВИДАННЯ
    БВС (CCCР, РРФСР, РФ) - Бюлетень Верховного Суду (СРСР, РРФСР, РФ) БНА - Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств (Бюлетень нормативних актів федеральних органів виконавчої влади) ВВС (СРСР, РРФСР, РФ) - Відомості Верховної Ради (СРСР, РРФСР), Відомості З'їзду народних депутатів і Вер-ховного Ради (РРФСР, РФ) РГ - Російська газета РЮ (СЮ) - Російська
  8. 4. Рада оборони
    міністри, командувач Угорським військом, а також начальник генерального штабу. Рада оборони здійснює делеговані йому при його створенні права Державних зборів, права Президента республіки і права Уряду. Він може видавати постанови, призупиняти застосування окремих законів, відхилятися від окремих приписів законів, а також приймати інші надзвичайні заходи, за
  9. 5. Державна рада
    рада є консультативним органом в адміністративно-юридичній сфері і здійснює правосуддя у сфері адміністрації. У ч. 1 ст. 103 зазначено, що Державна рада та інші органи адміністративної юстиції здійснюють юрисдикцію щодо захисту законних інтересів перед публічною адміністрацією, зокрема в зазначених законом питаннях, включаючи суб'єктивні права. Таким чином, Конституція
  10. 1. Офіційні видання * (1)
    Бюлетень ЗС РФ - Бюлетень Верховного Суду Російської Федерації; Ведомости (РРФСР, РФ) - Відомості Верховної Ради (РРФСР), Відомості З'їзду народних депутатів і Верховної Ради (РРФСР, РФ ); ВВАС РФ, Вісник ВАС РФ - Вісник Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації; РГ - "Російська газета"; СЗ РФ - Відомості Верховної Ради Федерації; СП РРФСР - Збори постанов
  11. 2. Офіційні видання
    БВС РФ - Бюлетень Верховного Суду Російської Федерації БНА РФ - Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств (Бюлетень нормативних актів федеральних органів виконавчої влади) Бюлетень Держкомпраці СРСР - Бюлетень Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань Бюлетень Мінпраці Росії - Бюлетень Міністерства праці та соціального розвитку Російської Федерації ВВС
  12.  5. Державна рада
      рада - це верховний консультативний орган Уряду. Винятковість цієї функції відрізняє його від однойменного органу у Франції. Детально його статус регулюється Органічним законом про Державний раді 1980 Компетенція Державної ради - консультування Уряду та автономних співтовариств за запитами їх голів. Розрізняються компетенція пленуму і компетенція
  13.  8. Генеральна рада судової влади
      рада судової влади не є судовим органом, його можна вважати керівним органом судово-прокурорського співтовариства. Конституційне визначення цього органу говорить про його значення. Детальніше його статус було врегульовано спочатку Органічним законом про Генеральній раді судової влади 1980 р., а потім кн. II Органічного закону про судову владу 1985 Прийняття останнього акту в
  14.  36. Що таке Європейська рада?
      рада - це вищий орган політичної координації та планування Європейського Союзу * (75). "Європейська рада дає Союзу імпульси, необхідні для його розвитку, і визначає його генеральні політичні орієнтири" (ст. 4 Договору про Європейський Союз). Членами даного органу за посадою виступають керівники всіх держав-членів та Голова Європейської комісії, яких супроводжують
  15.  Глава 19. Державний план економічного і соціального розвитку РРФСР
      Стаття 152. Державний план економічного і соціального розвитку РРФСР є складовою частиною державного плану економічного і соціального розвитку СРСР. Примітка: частина перша статті 152 виключена 21.04.1992 р. Поточні та перспективні державні плани економічного і соціального розвитку РРФСР мають на меті забезпечення комплексного економічного і соціального розвитку на
  16.  Стаття 29. Басейнові ради
      поради, що здійснюють розробку рекомендацій у галузі використання і охорони водних об'єктів у межах басейнового округу. 2. Рекомендації басейнових рад враховуються при розробці схем комплексного використання і охорони водних об'єктах-тов. 3. До складу басейнових рад входять представники уповноважених Урядом Російської Федерації федеральних ор-ганів виконавчої влади,
  17.  2. ОФІЦІЙНІ ВИДАННЯ
      БВС (CCCР, РРФСР, РФ) - Бюлетень Верховного Суду (СРСР, РРФСР, РФ) БНА - Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств (Бюлетень нормативних актів федеральних органів виконавчої влади) ВПС (СРСР, РРФСР, РФ) - Відомості Верховної Сові - та (СРСР, РРФСР), Відомості З'їзду народних депутатів і Верховної Ради (РРФСР, РФ) РГ - Російська газета РЮ (СЮ) - Російська юстиція
  18.  4. ГЛАВА УРЯДУ
      ради. Нерідко глава уряду називається головою ради міністрів (наприклад, в Італії) або головою уряду (наприклад, в Іспанії, Чехії). У деяких країнах (наприклад, в Болгарії) главу уряду називають міністром-головою, в німецьких землях - міністром-президентом. Зустрічаються і специфічні найменування, як, наприклад, Федеральний канцлер у Німеччині та
  19.  Глава 14. Рада Міністрів РРФСР
      міністрів РРФСР, голів державних комітетів РРФСР. За поданням Голови Ради Міністрів РРФСР Верховна Рада РРФСР може включити до складу Уряду РРФСР керівників інших органів і організацій РРФСР. Рада Міністрів РРФСР складає свої повноваження перед новообраною Верховною Радою РРФСР на її першій сесії. Редакція статті 123 від 27.10.1989 р.: Рада
  20.  6. Вища судова рада
      рада, згідно зі ст. 130 Конституції, складається з 25 членів, причому голови Верховного касаційного і Верховного адміністративного судів і Головний прокурор є його членами по праву, 11 членів обираються Народними зборами, а решта 11 - органами судової влади з числа юристів з високими професійними і моральними якостями, які мають юридичний стаж не менше 15 років. Термін