|
ЦК УРСР передбачено такі підстави спадкування: спадкування за законом та спадкування за заповітом.
Кожний громадянин має право за життя розпорядитися своїм майном на випадок смерті. Таке розпорядження, зроблене у встановленій законом формі, називається заповітом. Право заповідати майно - один з істотних елементів цивільної правоздатності громадян (ст. 10 ЦК УРСР). При спадкуванні за заповітом майно померлого переходить до осіб, зазначених у заповіті.
Коли ж громадянин не залишив заповіту або заповіт виявився недійсним, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або не закликаються до спадкування, або громадянин розпорядився лише частиною свого майна настає спадкування за законом (в останньому випадку спадкування за законом матиме місце щодо майна, відносно якого немає розпоряджень у заповіті).
Спадкування за законом відбувається в усіх випадках, коли і оскільки воно не змінено заповітом (ст. 524 ЦК УРСР).
При спадкуванні за законом майно померлого переходить до осіб, зазначених у законі. Закон встановлює і порядок переходу майна померлого до цих осіб.
|
- 3.2. ЦК УРСР 1963 р
спадкування та ін.). ЦК 1963 р. повніше і точніше, ніж попередній Кодекс, визначив поняття юридичної особи. Разом з тим, не визначене співвідношення понять "організація", "підприємство", "установа", якими оперує законодавець; немає і самого визначення цих категорій. Кодекс не містить норм, спеціально присвячених визначенню об'єктів права. Значна частина їх розміщена в тих або інших розділах
- § 2. Правоздатність фізичних осіб
спадкування за законом (ст.ст. 1222, 1258, 1268 тощо ЦК). Існують також суперечки щодо значення для припинення правоздатності рішення суду про визнання фізичної особи померлою. Оскільки ст. 47 ЦК вказує, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті, виникає питання, чи припиняється у цьому випадку правоздатність?
- § 1. Загальні положення про набуття права власності
спадкування. Універсальними підставами виникнення права власності є: 1) отримання продукції, плодів та доходів (ч. 2 ст. 189 ЦК); 2) договір; 3) спадкування за заповітом (глава 85 ІДК). Спеціальними підставами набуття права приватної власності є: І) виготовлення нової речі (ст. 331); 2) переробка речі (ст. 332); привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333); 4) напувальна
- § 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
спадкування за законом. При цьому, оскільки право користування земельною ділянкою для забудови та право власності на зведені на ній споруди, що входять до складу спадщини, є пов'язаними між собою речовими правами, зазначені права в разі поділу спадщини між різними спадкоємцями не можуть бути передані окремо. Строк суперфіцію може бути визначеним або невизначеним. Мінімальний та максимальний
- § 1. Основні категорії спадкування
спадкування - один зі способів набуття майнових прав, що зближує його з зобов'язальним правом. Тому спадкове право є однією з важливих підгалузей цивільного права і займає проміжне місце між речовим та зобов'язальним правом. До основних понять спадкового права належать відповідні категорії, основні з яких наводяться нижче. Спадкування - перехід майна після смерті його власника до інших
- § 2. Поняття спадкування і права на спадкування
спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування, складає підгалузь цивільного законодавства, яка іменується "спадковим правом" або "правом спадкування". Термін "право на спадкування" може вживатися в кількох значеннях. По-перше, в найбільш
- § 3. Види спадкування
спадкування: 1) за заповітом; 2) за законом (ст. 1217 ЦК). Однак слід зазначити, що крім спадкування за заповітом і за законом, які названі у ст. 1217 ЦК, існують й інші вади спадкування, передбачені окремими нормами ЦК. Зокрема, згідно зі ст. 1277 ЦК окремим видом спадкування є спадкування на підставі рішення суду, котре має місце у випадку так званої "відумерлості спадщини", тобто існування
- § 1. Поняття та елементи заповіту
спадкування будь-кого зі спадкоємців за законом, не зазначаючи мотивів такого позбавлення. Крім прямої вказівки про позбавлення права на спадкування, можливе також усунення від спадкування шляхом розподілу при складанні заповіту спадкового майна між кількома особами, але без згадки про того, кого спадкодавець хоче позбавити права на спадкування. Відсутність у заповіті згадки про певну особу
- § 4. Недійсність заповіту
спадкування за законом. Спадкоємець, який позбавлений права на спадкування таким заповітом, закликається до спадкування на загальних підставах. Право на подання позову про недійсність заповіту виникає тільки після смерті
- Глава 37 Спадкування за законом
законом
|