ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

Коло спадкоємців за законом

. Статті 529-531 ЦК УРСР визначають коло спадкоємців за законом. Згідно з цими статтями спадкоємцями за законом є діти (в тому числі усиновлені), онуки, правнуки, дружина, батьки (усиновителі), брати, сестри, дід і баба померлого, а також непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.
Спадкоємці за законом поділяються на дві черги. До складу спадкоємців першої черги входять такі особи:
1. Діти. Після смерті матері діти у всіх випадках визнаються спадкоємцями за законом. Після смерті батька діти не завжди закликаються до спадкування.
Після смерті батька діти визнаються спадкоємцями за законом, якщо між батьком і дитиною є правовий зв'язок, зокрема:
а) коли діти народилися від батьків, що перебували в зареєстрованому шлюбі;
б) якщо походження дітей від батьків, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, встановлено на підставі спільної заяви батька та матері дитини в державні органи запису актів громадянського стану;
в) коли походження дитини від даного батька встановлено в судовому порядку;
г) якщо діти народилися до 8 липня 1944 р. від батьків, що не перебували у
зареєстрованому шлюбі, проте даний громадянин був записаний їх батьком у книзі запису актів громадянського стану.
Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР до спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Діти, зачаті або народжені у шлюбі, визнаному недійсним, мають такі самі спадкові права, що й діти, народжені в дійсному шлюбі.
Спадкоємцями за законом нарівні з дітьми померлого визнаються усиновлені.
Пасинки та падчерки не є спадкоємцями після вітчима та мачухи, крім випадків, коли мало місце усиновлення їх або факт утримання. Однак у цьому разі вони одержать спадщину не як пасинки та падчерки, а відповідно як усиновлені чи утриманці.
2. Дружина померлого. Як дружина спадкувати може лише особа, яка перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим на момент відкриття спадщини. Проте жінка визнається спадкоємцем після смерті чоловіка, а чоловік є спадкоємцем після смерті жінки незалежно від того, чи підтримували вони фактично шлюбні відносини, чи проживали разом, чи надавали один одному матеріальну допомогу, а також незалежно від характеру особистих стосунків між ними: важливо, щоб у момент відкриття спадщини вони перебували в зареєстрованому шлюбі.
Коли ж на момент відкриття спадщини шлюб було у встановленому законом порядку розірвано, то колишня дружина не має права на спадщину.
3. Батьки померлого. Мати завжди є спадкоємцем після смерті своїх дітей. Батько ж є спадкоємцем після смерті своїх дітей за тих самих умов, за яких і діти визнаються спадкоємцями після смерті свого батька, тобто коли між ними існує правовий зв'язок.
Спадкоємцями є також усиновителі померлого. Вітчим та мачуха не є спадкоємцями після смерті пасинка або падчерки, крім випадків, коли мало місце їх усиновлення чи факт утримання ними відповідно вітчима або мачухи. Однак у цих випадках вони спадкуватимуть вже як усиновителі або утриманці.
4. Онуки та правнуки померлого. Онуки та правнуки спадкодавця належать до першої черги спадкоємців, але вони мають право одержати спадщину лише за умови, коли їх мати чи батько (відповідно дід або баба), які мали право на спадщину, померли ще до її відкриття, тобто за правом представлення1.
До складу спадкоємців другої черги входять такі особи:
1. Брати та сестри померлого. Спадкоємцями визнаються як повнорідні, так і неповнорідні брати та сестри (такі, що мають спільних матір та батька, і такі, що мають спільну матір і різних батьків або спільного батька й різних матерів). Зведені брати та сестри померлого спадкоємцями не визнаються.
2. Дід і баба померлого. Як зазначено в ст. 530 ЦК УРСР, спадкоємцями є дід і баба як з боку матері, так і з боку батька.
Особливе місце серед спадкоємців за законом посідають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. Вони не входять ні в першу, ні в другу чергу спадкоємців за законом. За наявності
Цією нормою послідовно керуються суди, в тому числі Верховний Суд України. (Ухвала судової колегії у цивільних справах Верховного Суду України від 13 липня 1994 року / Практика судів України в цивільних справах. - 1995. - Ч. 2. - С. 150-151).
інших спадкоємців вони успадковують нарівні зі спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства. Отже, вони приєднуються до спадкоємців або першої, або другої черги залежно від того, яка черга спадкоємців фактично успадковує майно.
Таким чином, спадкоємцями за законом визнаються не тільки найближчі родичі померлого, а й сторонні особи за умови їх непрацездатності та перебування на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. Непрацездатність особи встановлюється залежно від віку і стану здоров'я.
За чинним законодавством, непрацездатними вважаються особи у віці до 16 років (а ті, що навчаються, до 18 років), жінки, які досягли 55-річного, та чоловіки, які досягли 60-річного віку, а також інваліди 1, 2 та 3-ї груп.
Аналіз судової практики свідчить, що непрацездатні особи можуть бути зараховані до зазначеної категорії спадкоємців лише за наявності таких умов:
а) непрацездатна особа має перебувати на утриманні померлого не менше одного року безпосередньо перед його смертю;
б) допомога, яку надавав померлий цій непрацездатній особі, має бути основним джерелом її існування (хоч не обов'язково, щоб вона була єдиним джерелом існування);
в) допомога має надаватися систематично.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Коло спадкоємців за законом"
  1. 3.1. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.
    коло спадкоємців за законом і можливість розпорядитися майном на випадок смерті шляхом заповіту. У кінцевому підсумку, спадкове право виглядало таким чином: спадкування було можливе як за законом, так і за заповітом; діяло правило про певну свободу заповідальних розпоряджень (але з обмеженням кола спадкоємців за заповітом вимогою дотримання умов їх вибору, а також обов'язковою часткою).
  2. Радянське спадкове право.
    коло та черги таких спадкоємців: 1) переживша дружина чи чоловік; 2) родичі по прямій низхідній лінії; 3) родичі по прямій висхідній лінії; 4) повнорідні Приградов-Кудрин А. Брачное право й наследование // Еженедельник советской юстиции. - 1922. - № 12. - С. 4-5; Брандербургский Я. К. К развитию декрета об отмене наследования / Там же. -Mb 11. -С. 1-2. Орловский П. Некоторне вопросн
  3. Розподіл майна померлого між спадкоємцями при спадкуванні за законом
    коло спадкоємців за законом, має включати до нього таких осіб, яких вірогідніше назвав би сам спадкодавець у заповіті, якби він його залишив. Проте в житті між спадкодавцем і такими особами, як свекруха, невістка, зять, теща (які практично частіше представлятимуть цю чергу спадкоємців за законом) виникають не дуже добрі стосунки і саме тоді, коли вони проживають разом. Якби спадкодавець складав
  4. 3.2. ЦК УРСР 1963 р
    коло випадків, коли прості письмові заповіти прирівнюються до нотаріально посвідчених (ст. 542). Поміж заповідальних розпоряджень названі заповідальний відказ (легат) - ст. 538, підпризначення спадкоємця (спадкова субституція) - ст. 536, покладання на спадкоємця виконання дій для загальнокорисної мети - ст. 540, покладання на спадкоємця обов'язку надання іншій особі права довічного користування
  5. § 2. Черги спадкування за законом
    коло осіб, які закликаються після смерті спадкодавця одночасно і спадкують, як правило, у рівних частках. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК). Передбачене законом коло спадкоємців першої черги є вичерпним. Діти успадковують після
  6. § 5. Поділ і перерозподіл спадщини
    коло спадкоємців після закінчення строку для прийняття спадщини або було видане свідоцтво про право на спадщину, в якому майно поділено між спадкоємцями, і з'являються інші спадкоємці, спадщина перерозподіляється між ними. Якщо спадкове майно в натурі не збереглося (наприклад, майно вже реалізоване), то нові спадкоємці можуть вимагати сплати відповідної грошової компенсації. Якщо майно, на яке
  7. § 8. Оформлення права на спадщину
    коло спадкоємців за заповітом та/або за законом; 3) факт прийняття спадщини; 4) спадкову масу, тобто майно, що належало спадкодавцеві і яке є в наявності на день відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину - це спеціальний документ, що видається на ім'я всіх спадкоємців разом або, за їхнім бажанням, кожному окремо. В останньому випадку в кожному свідоцтві зазначається все спадкове
  8. Що таке спадщина?
    коло спадкоємців, особливості спадкування окремих видів майна, порядок і строки прийняття та відмови від спадщини, оформлення спадкових прав. Майно, яке переходить у порядку спадкування, називається спадщиною. Серед майнових прав, що у складі спадкового майна переходять до спадкоємців, насамперед слід назвати право власності на різноманітне майно. Це право власності може бути на будинок, дачу,
  9. Що розуміють під терміном "відкриття спадщини
    коло спадкоємців, які закликаються до спадщини, визначається, яке майно належить спадкодавцю і має перейти до його спадкоємців, з дня відкриття спадщини обчислюється встановлений законом строк для її прийняття тощо. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, який вказаний у свідоцтві про смерть, виданий органами РАГСу. Коли спадщина відкривається внаслідок оголошення особи такою, що померла,
  10. Як оформлюють право на спадщину?
    коло спадкоємців, що закликаються до спадкування і визначає частку кожного з них у спадковому майні. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може вимагати видачі йому свідоцтва про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво видається нотаріусом кожному з них із зазначенням імені та розмірів часток інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на