| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Коло спадкоємців за законом |
||
|
Спадкоємці за законом поділяються на дві черги. До складу спадкоємців першої черги входять такі особи: 1. Діти. Після смерті матері діти у всіх випадках визнаються спадкоємцями за законом. Після смерті батька діти не завжди закликаються до спадкування. Після смерті батька діти визнаються спадкоємцями за законом, якщо між батьком і дитиною є правовий зв'язок, зокрема: а) коли діти народилися від батьків, що перебували в зареєстрованому шлюбі; б) якщо походження дітей від батьків, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, встановлено на підставі спільної заяви батька та матері дитини в державні органи запису актів громадянського стану; в) коли походження дитини від даного батька встановлено в судовому порядку; г) якщо діти народилися до 8 липня 1944 р. від батьків, що не перебували у зареєстрованому шлюбі, проте даний громадянин був записаний їх батьком у книзі запису актів громадянського стану. Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР до спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Діти, зачаті або народжені у шлюбі, визнаному недійсним, мають такі самі спадкові права, що й діти, народжені в дійсному шлюбі. Спадкоємцями за законом нарівні з дітьми померлого визнаються усиновлені. Пасинки та падчерки не є спадкоємцями після вітчима та мачухи, крім випадків, коли мало місце усиновлення їх або факт утримання. Однак у цьому разі вони одержать спадщину не як пасинки та падчерки, а відповідно як усиновлені чи утриманці. 2. Дружина померлого. Як дружина спадкувати може лише особа, яка перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим на момент відкриття спадщини. Проте жінка визнається спадкоємцем після смерті чоловіка, а чоловік є спадкоємцем після смерті жінки незалежно від того, чи підтримували вони фактично шлюбні відносини, чи проживали разом, чи надавали один одному матеріальну допомогу, а також незалежно від характеру особистих стосунків між ними: важливо, щоб у момент відкриття спадщини вони перебували в зареєстрованому шлюбі. Коли ж на момент відкриття спадщини шлюб було у встановленому законом порядку розірвано, то колишня дружина не має права на спадщину. 3. Батьки померлого. Мати завжди є спадкоємцем після смерті своїх дітей. Батько ж є спадкоємцем після смерті своїх дітей за тих самих умов, за яких і діти визнаються спадкоємцями після смерті свого батька, тобто коли між ними існує правовий зв'язок. Спадкоємцями є також усиновителі померлого. Вітчим та мачуха не є спадкоємцями після смерті пасинка або падчерки, крім випадків, коли мало місце їх усиновлення чи факт утримання ними відповідно вітчима або мачухи. Однак у цих випадках вони спадкуватимуть вже як усиновителі або утриманці. 4. Онуки та правнуки померлого. Онуки та правнуки спадкодавця належать до першої черги спадкоємців, але вони мають право одержати спадщину лише за умови, коли їх мати чи батько (відповідно дід або баба), які мали право на спадщину, померли ще до її відкриття, тобто за правом представлення1. До складу спадкоємців другої черги входять такі особи: 1. Брати та сестри померлого. Спадкоємцями визнаються як повнорідні, так і неповнорідні брати та сестри (такі, що мають спільних матір та батька, і такі, що мають спільну матір і різних батьків або спільного батька й різних матерів). Зведені брати та сестри померлого спадкоємцями не визнаються. 2. Дід і баба померлого. Як зазначено в ст. 530 ЦК УРСР, спадкоємцями є дід і баба як з боку матері, так і з боку батька. Особливе місце серед спадкоємців за законом посідають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. Вони не входять ні в першу, ні в другу чергу спадкоємців за законом. За наявності Цією нормою послідовно керуються суди, в тому числі Верховний Суд України. (Ухвала судової колегії у цивільних справах Верховного Суду України від 13 липня 1994 року / Практика судів України в цивільних справах. - 1995. - Ч. 2. - С. 150-151). інших спадкоємців вони успадковують нарівні зі спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства. Отже, вони приєднуються до спадкоємців або першої, або другої черги залежно від того, яка черга спадкоємців фактично успадковує майно. Таким чином, спадкоємцями за законом визнаються не тільки найближчі родичі померлого, а й сторонні особи за умови їх непрацездатності та перебування на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. Непрацездатність особи встановлюється залежно від віку і стану здоров'я. За чинним законодавством, непрацездатними вважаються особи у віці до 16 років (а ті, що навчаються, до 18 років), жінки, які досягли 55-річного, та чоловіки, які досягли 60-річного віку, а також інваліди 1, 2 та 3-ї груп. Аналіз судової практики свідчить, що непрацездатні особи можуть бути зараховані до зазначеної категорії спадкоємців лише за наявності таких умов: а) непрацездатна особа має перебувати на утриманні померлого не менше одного року безпосередньо перед його смертю; б) допомога, яку надавав померлий цій непрацездатній особі, має бути основним джерелом її існування (хоч не обов'язково, щоб вона була єдиним джерелом існування); в) допомога має надаватися систематично. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Коло спадкоємців за законом" |
||
|
||