|
За даними Центру політико-географічних досліджень Інституту географії РАН2, станом на березень 1991 р. в СРСР було зафіксовано 76 розгорілися територіально-етнічних суперечок. 80 суперечок знаходилося в латентній стадії. І хоча за розпад СРСР 17 березня 1991 на загальносоюзному референдумі проголосувала лише п'ята частка населення (21,7%), вона перемогла. Через рік Союзу не стало, а суперечки зросли числом і запеклістю. Їх зареєстровано 180. Близько 7 млн кв. км, або третину колишнього СРСР, - землі, залучені в територіальний переділ. Територіальних суперечок не було тільки на кордонах Литви та Латвії, Росії та Білорусії.
В одній тільки Росії станом на березень 1992 р. було проголошено створення польського національної освіти в Калінінградській області, вихід Майкопського району з Республіки Адигея, відновлення Шапсугского національного району в Краснодарському краї, вихід Чечні з Росії, створення в Татарстані російськомовної Закамской республіки і чуваської автономії, створення татарських автономій у Росії, створення Мірнінского автономного району в Якутії, освіта Єврейської автономної республіки, вихід чотирьох районів з цієї республіки і т.д. Ленінська національна політика агукнулася через сім десятиліть.
Ці національно-територіальні суперечки в Росії були в основному мирними. У сферу ж наших інтересів входять міжнаціональні конфлікти, що супроводжуються масової злочинністю. Їх хронологія наступна: 1986 р. - Алма-Ата; 1988 р. - Сумгаїт, Нагорний Карабах, Кіровобад, Вірменія; 1989 р. - Тбілісі, Ашхабад, Небіт-Даг, Ферганська, Гур'ївська області, Абхазія, Південна Осетія, Кишинів, Нахічевань ; 1990 р. - Баку, Душанбе, Ташкентська, Андижанская, Наманганская, Ошська області, Тива; 1991р. - Південна Осетія, Північна Осетія, Нагорний Карабах;
1992 р. - Абхазія, Грузія, Північний Кавказ (Кабардино-Балкарія, Карачаєво-Черкесія, Північна Осетія, Інгушетія та ін.), Придністров'ї;
1993 р. - Абхазія, Грузія, Нагорний Карабах, Азербайджан, Таджикистан;
1994 р. - Абхазія, Азербайджан, Нагірний Карабах, Таджикистан, Інгушетія, Чечня; 1995 і наступні роки - Абхазія, Південна Осетія, Таджикистан, Чечня.
Злочини, вчинені в цих міжнаціональних конфліктах, реєструвалися і розслідувалися. Але лише в 1990 р. виникло питання про централізованому обліку скоєних діянь. Головне слідче управління МВС СРСР з власної ініціативи розробило відповідні форми обліку та зібрало деякі узагальнені відомості. Однак ця ініціатива не була підтримана. Автор має даних лише за 1988,1989 р. і два місяці 1990 р., коли міжнаціональні конфлікти виникали, розширювалися і посилювалися. У наприкінці 1991 р. централізований облік усіх злочинів в обсязі Союзу взагалі припинився, хоча конфлікти з вчиненням злочинів тривають дотепер. З наявних відомостей наведу лише деякі узагальнені дані. У 1988 р. в міжнаціональних конфліктах загинули 95 людей, в 1989 р. - 222, за два місяці 1990 р. - 293. За весь цей час було вбито 610 осіб, поранено 6819, скоєно 4012 погромів, з'явилося 573 300 біженців, матеріальний збиток, за цінами того часу, склав 5 726 940 000 руб. (Табл. 1.)
Таблиця Відомості про міжнаціональні конфлікти в СРСР станом на 1 березня 1990
| Союзна республіка | Загинуло | Поранено | Постраждалі від погромів, підпалів | Біженці, тис. чол. | Збиток, млн руб. | | | Всього | громадян | перед-стави-телей сил порядку | всього | громадян | представи-телей сил порядку | | | | 1988 | | Азербайджанська РСР | 70 | 61 | 9 | 1215 | 1078 | 137 | 2371 | 108,1 | 415,3 | | Вірменська РСР | 25 | 25 | - | 1454 | 1392 | 62 | 51 | 145,0 | 58,6 | | Разом: | 95, | 86 | 9 | 2669 | 2470 | 199 | 2422 | 253,1 | 473,9 | | 1989 | | Азербайджанська РСР | 56 | 53 | 3 | 704 | 587 | 117 | 164 | 167,6 | 1155,2 | | Вірменська РСР | 8 | 7 | 1 | 101 | 69 | 32 | 13 | 10,6 | 2314,9 | | Узбецька РСР | 106 | 105 | 1 | 1005 | 802 | 203 | 581 | 60,4 | 90,0 | | Казахська РСР | 5 | 5 | - | 112 | 43 | 69 | 60 | 5,8 | 3,02 | | Кіргізскаяі Таджицька З З Р | 3 | 3 | - | 29 | 29 | - | 13 | - | 0,02 | | Грузинська РСР | 44 | 40 | 4 | 873 | 627 | 246 | 31 | - | - | | Разом: | 222 | 213 | 9 | 2824 | 2157 | 667 | 862 | 244,4 | 3563,14 | | 1990 р. (2 місяці) | | Азербайджанська РСР | 253 | 214 | 39 | 704 | 573 | 131 | 557 | 71, 4 | 724,9 | | Вірменська РСР | 16 | 15 | 1 | 53 | 39 | 14 | 3 | - | 931,0 | | Узбецька РСР | - | - | - | 6 | 1 | 5 | 35 | 2,5 | - | | Таджицька РСР | 23 | 22 | 1 | 563 | 453 | 110 | 133 | 1 , 9 | 34,0 | | Грузинська РСР | 1 | 1 | - | - | - | - | - | - | - | | Разом: | 293 | 252 | 41 | 1326 | 1066 | 260 | 728 | 75,8 | 1689,9 |
Примітка. Крім зазначеного в таблиці збитку тільки через блокаду Закавказької залізниці прямі збитки в 1989 р. склали 500 млн руб., А за два місяці 1990 р. - 200 млн руб. Щодоби простоювало вантажів на 330 млн руб.
Наведені дані неповні. Більше того, основні міжнаціональні зіткнення, що переходили в повномасштабні війни, в Азербайджані, Нагірному Карабасі та Вірменії, Грузії, Південної Осетії і Абхазії, в Молдові та Придністров'ї, в Росії та Чечні розгорнулися в наступні місяці 1990 р., а також в 1991 р. Загальна кількість загиблих невідомо. Коли-небудь підрахуємо і жахнемося. За найскромнішими прикидками, воно може багаторазово перевищувати людські втрати Радянської Армії в Афганістані. Причому там гинули солдати, а тут - солдати і мирні жителі, жінки, люди похилого віку і діти.
Спираючись на наявні статистичні дані, матеріали розслідуваних кримінальних справ у колишньому СРСР та інші джерела, автор спробує проаналізувати причини та механізми міжнаціональної злочинності в різних регіонах пострадянського простору.
|
- В. В. Місяці. Злочинність XX векаміровие, регіональні та російські тенденції, 2005
- Стаття 304. Система мітної статистики
Митна статистика є складових частин загальнодержавної системи статистичного учета и звітності. Статистична інформація, яка формується, узагальнюється и аналізується митними органами, вікорістовується в інтересах Зміцнення зовнішньоекономічніх зв'язків, Поліпшення тарифного та нетарифного регулювання, подальшої інтеграції України у загальносвітову систему Економічних відносін.
- Стаття 306. Спеціальна митна статистика
Для забезпечення Завдання, Покладення на митні органи Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, митними органами формується, узагальнюється та аналізується спеціальна митна статистика. Порядок ведення спеціальної мітної статистики візначається
- Стаття 305. Митна статистика зовнішньої торговли
Митна статистика зовнішньої торговли являє собою узагальнення та відповіднім чином систематизованого інформацію про переміщення товарів через митний кордон України. Митна статистика зовнішньої торговли формується, узагальнюється та аналізується спеціально уповноваженим центральним органом віконавчої власти в Галузі мітної справи на Основі Даних, Які містяться у вантажних Мітні деклараціях.
- Стаття 244/3. Органи ДЕРЖАВНОЇ статистики
Органи ДЕРЖАВНОЇ статистики розглядають справи про Адміністративні Правопорушення, пов'язані з порушеннях порядку Подання або Використання Даних державних статистичних СПОСТЕРЕЖЕННЯ (стаття 1863). Від имени органів ДЕРЖАВНОЇ статистики розглядаті справи и накладаті Адміністративні Стягнення мают право керівник спеціально уповноваженого центрального органу віконавчої власти у Галузі статистики та
- Стаття 307. Документи та Відомості, что Використовують для Формування мітної статистики
Для Формування мітної статистики Використовують документи та Відомості, что подаються до Мітні органів юридичними та фізічнімі особами згідно з нормами цього Кодексу, Якими візначається порядок Здійснення митного контролю та митного
- Глава 7. Злочинність
Злочинність - нормальне явище тому, що суспільство без злочинності абсолютно неможливо. Е. Дюркгейм Злочинність - найбільш небезпечний і найбільш вивчений вид девіантності. Саме кримінологія - наука, що вивчає злочинність і злочин, злочинця і його жертву, злочин і покарання, найбільш розвинена частина Девиантология. Багато проблем Девиантология «обкатувалися» і
- Глава 7. Злочинність
Злочинність - найбільш небезпечний і найбільш вивчений вид девіантності. Саме кримінологія - наука, що вивчає злочинність і злочин, злочинця і його жертву, злочин і покарання, найбільш розвинена частина Девиантология. Багато проблем Девиантология «обкатувалися» і «опрацьовувалися» на прикладі злочинності. Авторські погляди на предмет кримінології, а також аналіз основних видів
- ПРО АВТОРА
Віктор Васильович Лунеев народився 16 лютого 1932 в селі Вознесенське в Поволжі. Доктор юридичних наук, професор, лауреат Державної премії РФ, полковник юстиції. У 1962 р. закінчив військово-юридичний факультет Військово-політичної академії. Вісім років був на слідчо-прокурорській службі. У 1970 р. без відриву від роботи захистив кандидатську дисертацію на тему «Мотивація військових
- Глава 52. Митна статистика
Глава 52. Митна
- Стаття 309. Використання мітної статистики по вопросам зовнішньої торговли
Статистичнй інформація по вопросам зовнішньої торговли вікорістовується для: 1) визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвітку зовнішньоекономічної ДІЯЛЬНОСТІ; 2) АНАЛІЗУ та прогнозування зовнішньоекономічної політики и сітуації, что склалось чі складатіметься на світовому прайси; 3) проведення переговорів з торговельно-економічних харчування; 4)! застосування методів тарифного и
- § 4. Соціально-демографічний склад споживачів наркотиків та наркозалежних
Відсутність в СРСР і Росії «моральної статистики», за організацію якої так ратував М. Н. Гернет, не дозволяє більш-менш достовірно судити про структуру «девиантов» по всіх проявів девіантності, крім злочинності (щодо осіб, виявлених як вчинили злочини, мається мінімальна статистика, яку публікує МВС). Тим часом, соціально-демографічний склад споживачів
- § 5. Організована злочинність
Як вже зазначалося вище, в даній роботі не розглядаються окремі види злочинності, оскільки це знайшло відображення в одній з попередніх книг автора (Крімінологія. СПб., 2002). Однак для організованої злочинності ми визнали можливим зробити виключення в силу відносної самостійності і важливості проблеми. Тема організованої злочинності актуальна в сучасному світі, включаючи Росію,
- § 10. ДЕЯКІ ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
1. За наявними зведеними даними та коротким описам основних міжнаціональних конфліктів в СРСР, Росії та інших країнах пострадянського простору можна судити про основні тенденції розглянутих зіткнень з вчиненням небезпечних і руйнівних злочинів. Почавшись у період ослаблення союзних «обручів» у 1986-1988 рр.., Вони досягли апогею після розпаду Союзу в 1992-1993 рр.. У 1993-1996
- Наркотизм в Росії
Латентність наркотизма дуже велика. Це необхідно враховувати, використовуючи дані офіційної статистики, та й вибіркових регіональних дослідженні *. * Детальніше див: Кесельман Д., Мацкевич М. Соціальний простір наркотизму. СПб., 2001; Мусаєв А. Н., Сбірунов П. Н., Целінський Б. П. Протидія незаконному обігу наркотичних засобів. М., 2000; Наркоманія: ситуація, тенденції і проблеми
- Стаття 261. Використання відомостей про Митну вартість товарів
Відомості про Митну вартість товарів, заявлені декларантом во время переміщення товарів через митний кордон України и Прийняті митним органом, Використовують для нарахування податків и Зборів, ведення мітної статистики, а такоже у відповідніх випадка для розрахунків у разі! застосування штрафів, других санкцій та стягнень, встановленного законами
- Клас
. З раніше сказаного ясно, що «клас», тобто приналежність індивіда до тієї чи іншої соціальної групи (класу, страте, шару, касти), інакше кажучи - соціально-економічний статус, істотно визначає ймовірність тих чи інших девіацій. Але, по-перше, тільки ймовірність (а не необхідність). По-друге, немає якого б то не було «спеціального» «девіантної» класу (групи). Ідея «небезпечного
- Стан злочинності в Росії
Крім вищеназваної монографії В. В. Лунеева, аналіз стану і динаміки злочинності в Росії за два минулих століть представлений у колективній монографії «Девиантность і соціальний контроль у Росії (XIX - XX ст.): Тенденції та соціологічне осмислення» *, а також у згадуваній «Кримінології» Я. І. Гілін-ського (2002). Тому ми зупинимося лише на деяких найважливіших, з нашої точки
- § 1. ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ
В останні роки в біляекваторіальному просторі різних частин світу палахкотіло полум'я більш 40 збройних конфліктів: у Югославії, Лівані, Ізраїлі, Індії, Анголі, Іраку, Сомалі, Грузії, Азербайджані, Вірменії, Афганістані, Таджикистані, Узбекистані, Киргизстані, Північно-Кавказькому регіоні Росії та ін Абсолютна більшість конфліктів носить міжнаціональний, міжплемінний характер. Вони
|