|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 108. Визнання розірвання шлюбу фіктивним
|
|
1. За заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.
На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом реєстрації актів цивільного стану.
1. В сімейному законі вперше закріплюється таке поняття як «фіктивне розірвання шлюбу». В літературі проводилися дослідження фіктивних сімейно-правових станів в цілому. Зокрема, Н.Н. Тарусіна зазначає, що фіктивний правовий стан - це відношення, яке за формою повною мірою відповідає вимогам закону, хоча за змістом суперечить йому. Фіктивний сімейно-правовий стан - це такий прийом, який полягає у здійсненні особами наданих законом правомочностей в цілях, які не відповідають їх змісту та соціальному призначенню'. Відносно фіктивного розірвання шлюбу можна вважати, що це прийом, який застосовується подружжям для створення видимості відсутності шлюбних відносин при їх реальному існуванні, коли сторони за певних причин не хочуть формально вважатися подружжям і не визнають свій подружній статус, хоча фактично при цьому зберігають свої шлюбні відносини.
У період існування так званої розподільчої системи фіктивне розірвання шлюбу було поширеним явищем, оскільки надавало подружжю можливість отримувати певні матеріальні блага, у першу чергу-житло. Сьогодні актуальність цієї норми не є значною, а сферу її дії не можна визнати широкою.
2. В коментованій статті передбачається можливість визнання судом розірвання шлюбу фіктивним лише у випадку, коли шлюб було розірвано органом РАЦС за заявою подружжя, яке не має дітей (ст. 106 СК України);
З цього випливає, що у випадку розірвання шлюбу судом подальше визнання розірвання такого шлюбу фіктивним неможливе. Очевидно, такий підхід в першу чергу визначається процесуальними нюансами. Якщо розірвання шлюбу було здійснене за рішенням суду, то цей факт має преюдиційне значення. Інший суд не може визнати розірвання шлюбу фіктивним при наявності рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили і зберігає свою чинність.
Щодо неможливості визнання фіктивним розірвання шлюбу з безвісно відсутньою або недієздатною особою, що було здійснено органом РАЦС (п. п. 1, 2 ст. 107 СК), то закон не надає пояснень щодо цього питання. Очевидно, що розірвання шлюбу органом РАЦС з цими особами не може визнаватися фіктивним, оскільки друга сторона не може висловити свого ставлення до цього питання та надати необхідних пояснень.
3. В коментованій статті не надається переліку осіб, які можуть вимагати визнання розірвання шлюбу фіктивним. З позовом до суду може звертатися заінтересована особа. Можна припустити, що такою особою буде один із подружжя або інша особа, права якої так чи інакше порушуються фактом фіктивного розірвання шлюбу (діти, спадкоємці тощо).
4. Закон визначає і формальні моменти, пов'язані з визнанням розірвання шлюбу фіктивним. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом реєстрації актів цивільного стану.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Стаття 108. Визнання розірвання шлюбу фіктивним" |
- § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
статті, - нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною власністю". Отже, режим спільності не поширюється на майно, придбане до шлюбу або після його припинення. При цьому юридичну силу має шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану (РАГСу). Нерідко чоловік і жінка з певних причин не реєструють шлюб, перебуваючи у так званих фактичних шлюбних відносинах. На майнові
- Стаття 9. Регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) сторін
статті учасники сімейних відносин можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором). Як вже підкреслювалося, договірне регулювання сімейних відносин визначається в якості однієї з основних засад сучасного сімейного права (ч. 2 ст. 7 СК України). Визначаючи сімейне право як підгалузь цивільного права, сімейно-правові договори можна розглядати як окрему групу цивільно-правових
- Стаття 18. Захист сімейних прав та інтересів
статті визначаються загальні правила щодо судового захисту сімейних прав та інтересів. В цьому знаходить свій прояв конституційний принцип, згідно з яким права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч. 1 ст. 55 Конституції України). Серед основних засад регулювання сімейних відносин зазначено, що кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 СК України).
- 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
визнаний недійсним, якщо його здійснено під впливом помилки, обману, насильства тощо. У цьому випадку маємо групу юридичних фактів, кожен з яких окремо тягне визнання правочину недійсним. Юридична (фактична) сукупність містить взаємопов'язані елементи, які окремо можуть взагалі не мати правового значення або породжувати не ті наслідки, настання яких бажали суб'єкти права. Наприклад, для
- § 4. Ім'я фізичної особи
визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні її померлою, визначенні місця розгляду позову тощо. Право на ім'я належить до особистих невідчужуваних прав громадян. Стаття 28 ЦК передбачає, що фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям, яке надається їй відповідно до закону. Разом з тим, при здійсненні окремих цивільних прав фізична особа може використовувати
- § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
статтею 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому
- Висновки до розділу
статті 53 чинного Кодексу про шлюб та сім'ю, за яким встановлення батьківства судом можливе лише у разі доведення однієї з чотирьох обставин, визначених статтею, пропонується правило, за яким для встановлення батьківства будуть слугувати підставою різні докази, не обмежені певним переліком, встановленим законом. Це забезпечить кращі можливості для повного і всебічного визначення підстав для
- Стаття 4. Способи захисту, які застосовуються судом
стаття сама по собі, всупереч назві, способи захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, державних та суспільних інтересів не визначає, а відсилає до законів України. Способи захисту прав та інтересів стосовно різних форм захисту визначаються главою 3 розділу І ЦК України. 2. Головною формою захисту цивільних прав та інтересів є судова форма. Зазначена
- Стаття 79. Види судових витрат
стаття цього Кодексу встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Таким чином, закон вводить нове поняття - «судовий збір» - замість існуючого поняття «державне мито». Але п. 6 Прикінцевих та перехідних положень (розділ XI цього Кодексу) введено правило, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору,
- Стаття 110. Підсудність справ за вибором позивача
статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу. (Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 08.09.2005p. N 287S-IV, від 15.03.2006р. N3538-IV) 132 1. Коментована стаття встановлює правила підсудності на вибір позивача - альтернативної підсудності. Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає
|