Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 166/16. Незаконні дії у разі банкрутства

Умисне приховування майна, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в період провадження у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
(Доповнено статтею 16616 згідно із Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури (див. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у приховуванні майна, відомостей про майно, передачі майна в інше володіння або його відчуженні чи знищенні, а також фальсифікації, приховування або знищенні документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені в період провадження у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди. При цьому завдана шкода визнається великою, якщо вона перевищує 8500 грн. Оскільки обов'язковою ознакою даного складу правопорушення є завдання матеріальної шкоди, сам склад цього правопорушення є матеріальним (див. також коментар до статті 166-17 цього Кодексу).
3. Суб'єкт адміністративного проступку - громадянин - засновник (учасник) або службова особа суб'єкта господарської діяльності.
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 166/16. Незаконні дії у разі банкрутства"
  1. Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства
    статтею про злочин проти власності. Якщо передбачене ст. 221 відчуження майна здійснюється службовою особою з отриманням за таке відчуження грошової чи іншої майнової винагороди, вчинене слід кваліфікувати за статтями 219 і 368. Про поняття великої матеріальної шкоди див. примітку та коментар до ст. 218. Велика матеріальна шкода може бути заподіяна державі, кредиторам юридичної особи-
  2. § 5. Особливості банкрутства фізичної особи - підприємця
    разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. Угоди громадянина-підприємця, пов'язані з відчуженням або передачею іншим способом майна громадянина-підприємця заінтересованим особам протягом року до порушення провадження у
  3. Стаття 218. Фіктивне банкрутство
    статтях 218-223 цього Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (Стаття 218 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270А/І від 15 квітня 2008 р.) І. За своїм характером дії, передбачені ст. 218, є особливою формою обману, внаслідок якого може бути заподіяна майнова шкода багатьом суб'єктам.
  4. Стаття 579. Тимчасова видача
    статтею 575 цього Кодексу. 2. У разі задоволення запиту про тимчасову видачу така особа має бути повернута до відповідної іноземної держави у погоджений строк. 3. У разі необхідності компетентний орган України, який здійснює кримінальне провадження, готує документи про продовження строку тимчасової видачі, що надсилаються відповідному центральному органу не пізніш як за двадцять днів до
  5. Стаття 409. Звільнення заявника від судових витрат
    стаття вирішує питання про судові витрати по даних справах. За загальним правилом заявник по таких справах судових витрат не несе, їх відносять на рахунок держави. Однак у разі, коли заявник поводився несумлінно, звернувся до суду із завідомо неправдивою заявою, суд покладає судові витрати саме на
  6. Стаття 219. Доведення до банкрутства
    статтями 219 та 205. У випадках, коли дії власника чи службової особи, якими суб'єкт господарської діяльності доводиться до стійкої фінансової неспроможності, містять ознаки викрадення майна юридичної особи, їх слід кваліфікувати за ст. 219 та відповідною статтею КК про злочини проти власності. Обов'язковою ознакою цього злочину є наявність двох взаємопов'язаних суспільно небезпечних наслідків:
  7. Стаття 295. Надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні
    статтями 287 - 290, 292 - 294 цього Кодексу, користується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разі знаходження на території України - з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов'язків. Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не є громадянами
  8. Стаття 93. Припинення податкової застави
    статті. 93.3. Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом державної податкової служби. Коментована стаття визначає підстави припинення податкової застави. Відповідно до п. 93.1 ст. 93 такими підставами є: - отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
  9. Стаття 99. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу
    стаття цього Кодексу визначає судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми, якщо б заявник звертався до суду з відповідним позовом. 121 2. Частина 2 статті передбачає правило, що у разі відмови суддею в прийнятті заяви про видачу наказу або у разі скасування судового наказу, тобто у разі, якщо суд
  10. Стаття 166/17. Фіктивне банкрутство
    статтею 166і згідно із Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-УІ) 1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури (див. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). 2.
  11. Спеціалізовані публікації
    банкрутство // Право України, - 2004. - №11. - С. 26-29. 4. Віхров О. Роль і місце організаційно - господарських зобов'язань у сучасній економіці // Право України. - 2004. - №4. - С. 53-55. 5. Віхров О., Віхров С. Субєкти господарсько - організаційних зобовязань як учасники відносин у сфері господарювання // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 12. - С. 120 - 124. 6. Воловик О.
  12. Стаття 73. Присутність декларантів під час митного оформлення
    статтями 55 і 56 цього Кодексу, а також на вимогу митного органу присутність декларантів під час митного оформлення є
  13. Стаття 228. Розпорядження товарами, що знаходяться в магазині безмитної торгівлі, у разі його ліквідації
    разі набрання чинності рішенням про ліквідацію магазину безмитної торгівлі розміщення нових партій товарів, а також реалізація товарів у магазині не дозволяються. Товари, що знаходяться в магазині безмитної торгівлі, підлягають негайному переміщенню на склад магазину та декларуванню власником магазину до іншого митного
  14. Стаття 250. Припинення опіки, піклування над дитиною
    стаття має відсильний характер. Слід зазначити, що у коментованій статті мова іде про припинення двох форм влаштування дітей позбавлених батьківського піклування, а саме, про припинення опіки та про припинення піклування. Щодо припинення опіки над дитини, то згідно зі ст. 76 ЦК, яка передбачає, що у разі якщо відбулося поновлення в батьківських правах або повернення батьків, які: 1) були