|
Завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника) або службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, - тягнуть за собою накладення штрафу від семисот п'ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
(Доповнено статтею 166і згідно із Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-УІ)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури (див. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у поданні завідомо неправдивої офіційної заяви про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі. При цьому завдана шкода визнається великою, якщо вона перевищує 8500 грн. Оскільки обов'язковою ознакою даного складу правопорушення є завдання матеріальної шкоди, сам склад цього правопорушення є матеріальним.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
При цьому банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Заява про порушення справи про банкрутство (ст. 7 Закону) подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу;
найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання;
номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів);
виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;
перелік документів, що додаються до заяви.
Заява боржника також повинна містити такі відомості:
суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником;
розмір заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, по податках і зборах (обов'язкових платежах);
суму невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди;
відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості;
найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.
Цілком очевидно, що у разі невідповідності будь-яких із зазначених вище відомостей обставинам, які наводить боржник у заяві про неплатоспроможність, може утворити склад правопорушення, передбаченого цією статтею, оскільки в такому разі відсутній намір боржника відновити свою платоспроможність, а наявний лише умисел уникнути відповідальності за своїми зобов'язаннями через процедуру ліквідації.
3. Суб'єкт адміністративного проступку- засновник (учасник) або службова особа суб'єкта господарської діяльності, громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності.
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
|
- Стаття 108. Визнання розірвання шлюбу фіктивним
1. За заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом реєстрації актів
- Стаття 219. Доведення до банкрутства
Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору,- карається
- Стаття 218. Фіктивне банкрутство
Завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника) або службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина - підприємця про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі,- караються штрафом від семисот п'ятдесяти до двох тисяч
- Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
Умисне приховування громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові,- карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, із
- Стаття 93. Припинення податкової застави
93.1. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: 93.1.1. отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; 93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним; 93.1.3. прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
- Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства
Умисне приховування майна, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в період провадження у справі про банкрутство і завдали
- § 5. Особливості банкрутства фізичної особи - підприємця
Особливості банкрутства окремих восьми суб'єктів підприємницької діяльності передбачені ст. ст. 41 - 53 Закону. Серед яких для прикладу розглянемо особливості банкрутства фізичної особи - підприємця. Особливості банкрутства фізичної особи-підприємця встановлюються ст. 47 - 49 Закону. Відповідно до цих статей заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в
- Спеціалізовані публікації
Вінник ОМ. Правове регулювання підрядних відносин в будівництві // Будівництво України. - 1994. - №5-6. 2. Віхров О. До питання щодо ознак господарсько - організаційних зобов'язань // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №7. 3. Асеева Н Окремі проблеми застосування законодавства про банкрутство // Право України, - 2004. - №11. - С. 26-29. 4. Віхров О. Роль і місце організаційно -
- Стаття 236. Недійсність усиновлення
1. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода була необхідною. 2. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті усиновлення (фіктивне усиновлення). 3. Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо воно було
- § 2. Поняття, суб'єкти і підстави банкрутства
Однією з юридичних підстав ліквідації суб'єкта господарювання є банкрутство, яке як явище має економіко - правовий характер. Підстави і порядок визнання суб'єкта господарювання банкрутом встановлені ГК (ст. ст. 209 - 215). Законом України від 30.06.1999 р. «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон). Згідно з ч. 2 ст. 209 ГК банкрутством вважається
- 8.4. ІІравочини з дефектами змісту та порядку укладення
Правочин, укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою його стороною, є оспорюваним. Особа, яку представляють, отримує право на позов про визнання правочину недійсним, оскільки дії вчиняються не в її інтересах, що суперечить самій суті представництва (ст. 237 ЦК). Умовами задоволення такого позову с: І) укладення правочину через представника; 2) існування
|